Рік «не»

Під знаком «хюндай»: стояли більше, ніж «їхали»

Мабуть, найбільш обговорюваною темою року, що минає, був кінець світу. Але робилося все це якось настільки штучно, постановочно, по-серіальному, що, здається, слова взагалі втратили всякий зміст. Врешті, нічого не сталося. Напевно, те саме можна сказати й про українську політику  ’2012, де частка «не» відіграє ключову роль, і всі досягнення та втрати пов’язані саме з нею.

Центральною подією року мав бути чемпіонат Євро ’2012. Влада покладала на нього величезні на­дії й розраховувала зробити топ-темою передвиборчої кампанії. Опозиція також сподівалася, що він перетвориться на привід оголосити міжнародний бойкот Віктору Януковичу, виставити його ізгоєм і таким чином дотиснути у справі звільнення Юлії Тимошенко. Не судилося ні першого, ні другого. Європершість, хоч і пройшла більш-менш удало, тріумфом ні для організаторів, ні для збірної не стала.

В економічному плані взагалі  можна говорити про провал, бо бюджетні витрати незмірно перевищили доходи, а тендерні закупівлі перетворилися на притчу во язицех. В організаційному – ніби учасники й гості залишилися задоволеними, але особливих вигод це не принесло. Бо, скажімо, англійці принципово відмовилися проживати в Донецьку й добиралися на матчі за тисячу кіломет­рів. А дешеве пиво й гарні дівчата виявилися достатньою принадою тільки для невибагливих фанів, які на кілька тижнів вирішили відірватися від буденності та своїх сімей.

У політичному сенсі також не сталося жодного резонансу, тому що чемпіонат анітрішечки не додав інвестиційної приваб­ливості Україні, але й ганьбою влади, як, наприклад, Олімпіада ’80 для СРСР, на що розраховувала опозиція, також не став. Хоча Віктор Янукович після свисту й скандувань стадіону на свою адресу дотепер боїться з’являтися на людях і навіть вітання новому парламенту виголосив з монітора. 

Таким чином, на перебіг  виборчої кампанії Євро ’2012  майже не вплинув. Дуже символічним у цьому сенсі є провал віртуального проекту Наталії Королевської «Україна – Вперед!» із залученим до нього Андрієм Шевченком. Хоча в цілому від виборчої кампанії в нашій державі також нічого не змінилося.

Влада за рахунок мажоритарників розраховувала досягти суттєвої переваги в парламенті і разом із комуністами наблизитися до омріяної конституційної більшості, щоб закріпити себе навіч­но. Не вийшло. Ба навіть вона відчутно втратила, як порівняти з попереднім складом Верховної Ради, і тепер разом із союзниками ледве дотягує до простої більшос­ті. Однак і опозиція владу не зу­пинила, бо не добилася навіть символічної перемоги і впливати на ситуацію може, хіба що бойкотуючи трибуну та зриваючи голосування.

У міжнародному плані вибори також Україні нічого не при­несли, бо влада не склала тест на демократичність, і всі спостерігачі одноголосно заявили про крок назад від європейських стандартів. Проте й ізоляції внаслідок виборів не відбулося, і невизначений статус-кво зберігається.

Такі самі підсумки й щодо економічного розвитку країни. Влада обіцяла перейти  від стабільності до розвитку, розраховуючи через концентрацію всіх важелів управління надати поштовх економіці. Але ручне регулювання може принести вигоди хіба що окремим сім’ям і тимчасово рятувати ситуацію, що й відбувається, скажімо, з курсом долара або збагаченням кланів Януковича й Ахметова. Однак жодного поступу чи й поготів прориву в такій системі координат бути не може.

За рік уряд не добився жодних поступок ні з боку Росії, ні у взаєминах із МВФ. Уперше за багато років під загрозою виконання бюджету, а борги на казначейських рахунках сягають сотні мільйонів гривень, що повертає державу в часи невидачі зарплат і бартеру. Валютні резерви схудли до критичної межі, а маніпулятивна підтримка курсу долара загрожує не просто знецінити гривню, а й катастрофічно її обвалити. Однак найсумніше, що всі ці «не» переходять у наступний рік, бо ні ухвалення нового бюджету, ні формування нового уряду оптимізму не додають. Навпаки, відхід з уряду всіх лібералів і проєвропейців (Хорошковського, Тігіпка, Порошенка, Балоги) свідчить, що авторитарні й непрозорі методи управління лише посилюватимуться і, таким чином, «хюндай» прийде всій економіці.

У стратегічному й геополітичному вимірі маємо ті самі «не». За рік країна ні на крок не просунулася у європейському напрямку. Обіцянки провести саміт і підписати угоду про асоціацію наступного року – це радше  підтримка штучного дихання, бо пацієнт скоріш мертвий, ніж живий. У цьому переконує відсутність будь-яких інвестицій із Заходу й навіть згортання вже наявного бізнесу.

Те, що нема кредитів МВФ, не саме по собі проблема, а констатація економічної недієздатності країни й уряду, що заганяє її на маргінес цивілізаційних процесів. Пониження індексу протидії корупції відіграє ту саму роль і посиленими темпами штовхає державу в обійми невибагливого північно-східного сусіда, для якого важлива не порядність у стосунках, а покірність. Хоч і в Митний союз ми поки, слава Богу, не просунулися, а все відкладено на наступний рік.

Тож перед Новим роком до усіх цих «не» хочеться додати бодай якогось оптимізму. При безумовних труднощах 2013-го можна наразі стверджувати, що Україна не безнадійна. Бо значна частина громадян уже покладається не на недолугу державу, а на себе. Вибори в Києві довели: є межа продажності й покірності, і тому не зникає надія, що ця влада не віч­на. Але само по собі нічого не відбудеться. Тому навіть гіркий досвід повинен стати у пригоді. Бо іншого життя й іншої держави у нас не буде.   

01 січня 2013р.

Теги: Новий рік

Коментарі

беспартійний 2013-01-21 / 13:00:14
Маю надію, що це не «мусить бути «ТАК»», щоб «всім було добре» у 2013 році.

«Ющенко решил создать новую партию»
http://lb.ua/news/2013/01/21/186266_yushchenko_reshil_sozdat_novuyu_partiyu.html?utm_source=iua&utm_medium=link&utm_campaign=mainp

Слов’янин 2013-01-20 / 01:46:11
Попри значний обєм тексту, рік мусить бути "ТАК". І всім буде добре.

беспартійний 2013-01-13 / 21:16:24
Особисто не знаю, хто такий І.Баран. Коментарі його на ЗО читав. Судячи з них, людина близька до «555». І процитований Вами коментар, по-моєму, він писав на захист якогось мецената.

Повірте, я далеко не бідна людина, проте ніколи не ліз в політику, захищаючи будь-чий «родинний» бізнес. Просто свідомий виборець.

«Ліберали і проєвропейці (Хорошковський, Тигіпко, Порошенко, Балога)» - мультіміліонери, які стали політиками в ПЕРШУ ЧЕРГУ для захисту та розвитку свого бізнесу, який, м’яко кажучи, НІКОЛИ прозорим не був.

І про це треба говорити, хоч «сикливим робін гудам», хоч рядовим виборцям! Щоб політики – мультиміліонери пам’ятали, і хоча б (для початку!) починали вести свій бізнес дійсно по-європейські, не плутаючи його з політикою. Ви не згідні?

Коли «Об’єднана опозиція» зайшла у сесійний зал ВР, у неї ВЖЕ БУЛА «меншість». А, якби вона зайшла б туди у «більшості», то це б була далеко не «символічна перемога». Це б, можливо, була б теперішня Грузія, якою колись захоплювався С.Тигіпко.
А, може, і цікавіше…

Чи Вам, пане Пащенко, більш імпонує «символічна перемога» навіть при гіпотетичній «більшості» опозиції, щоб знову «домовлятися» заради «майбутнього України» за В.Ющенком?

Віктор Пащенко 2013-01-13 / 13:46:18
1) Символічна перемога означає, що «Об’єднана опозиція» розраховувала на перше місце, якого не досягла.
2) Ліберал та проєвропеєць в даному списку співпадають, бо здорова економіка не може розвиватися в ручному режимі.
3) Дуже влучний коментар нещодавно дав Ігор Баран. Жарт про сикливого Робін Гуда, який підглядає за багатими та розповідає про це бідним. Ваша прискіплива увага до багатих людей просто провокує мене асоціювати Ваш нік, як «сикливий Робін Гуд».

безпартійний 2013-01-03 / 16:17:43
Уточнення: «очищення» не «рядів ПР», а «уряду ПР».

безпартійний 2013-01-03 / 16:02:58
Стислий огляд основних подій 2012 року в Україні. Коректно, виважено і зрозумілою мовою.

Проте п.Вікторе, Ви би не могли розвинути тему одного з Ваших висновків:
«…опозиція владу не зупинила, бо не добилася навіть символічної перемоги і впливати на ситуацію може, хіба що бойкотуючи трибуну та зриваючи голосування.»

На Вашу думку, як опозиція, не маючи більшості у сесійній залі ВР, могла би «зупинити владу» та «впливати на ситуацію» у інший конституційний спосіб, ніж вона це робила?
І, що саме означає, у Вашому розумінні, «символічна перемога»?

Крім того, Ви би не уточнили, хто з Вашого списку «ліберал», а хто «проєвропеєць»
(«…відхід з уряду всіх лібералів і проєвропейців (Хорошковського, Тігіпка, Порошенка, Балоги)»)?
І що таке «відхід з уряду» (ПР!), не донецьких мультіміліонерів, з яких кожний співпрацював (як мінімум!) у різні часи з опозицією, так і не ставши, крім С.Тигіпка, членом ПР?
А, може, це звичайне очищення рядів ПР від потенційних «тушок»?
Чи, все ж таки, це список українських «ходорковських» (що більш вірогідно, враховуючи «апетити» донецьких «сімей»)?

Нік 2013-01-02 / 09:31:18
Досягнення року - "Свобода" в парламенті,яка не дасть олігархам робити беспредел.


Віктор Пащенко
Публікації:
/ 3Закарпатський переворот №3
/ 9Про Балогу, Москаля, Медведчука та політичну історію Закарпаття
/ 7"Переворот" в Закарпатській облраді: перерозподіл старого і опіка Києва
/ 14Десакралізація влади як шанс до реального самоврядування
/ 11Андріїв – Щадей: крок вперед, чи два назад?
/ 5Ужгород політичний (післямова виборів 2020)
/ 1Ужгород політичний. Ч. 5
Ужгород політичний. Ч.4
/ 2Ужгород політичний. Ч.3
Ужгород політичний. Ч. 2
/ 1Ужгород політичний. Ч.1
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч.15. Закінчення
/ 5Політичні трансформації Закарпаття. Ч.14
/ 4Політичні трансформації Закарпаття. Ч.13
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 12
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 11
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч.10
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 9
/ 3Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 8
/ 4Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 7
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 6
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч.5
/ 4Політичні трансформації Закарпаття. Ч.4
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч.3
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 2
» Всі записи