УжНУ: Час «корчагінців»

Якась сумна іронія є в тому, що вибори ректора УжНУ відбулись 22 листопада – у День Cвободи, з якого почалася Помаранчева революція. Бо вони дуже яскраво засвідчили всю ту інфантильність сподівань на легкий поступ свободи без вичавлення по краплині раба із себе, без персональної відповідальності та подолання патерналістських настроїв, і, зрештою, без розуміння того, що зло корупції, лицемірства та слабкодухості знаходиться не деінде, як в кожному з нас, хоча і в різних пропорціях.

УжНУ: Час «корчагінців»

Зрозуміло, що колектив УжНУ став об’єктом маніпулювання. Але коли жертва так покірно і легко хоче бути обманутою, то це викликає почуття зневаги не лише до шахрая, а й до неї. Однопартійці, міністр освіти молоді та спорту Д.Табачник, разом «губернатором» О.Ледидою та Ф.Ващуком взяли в облогу УжНУ з метою його підкорення ще два роки тому. І діяли за принципом «чим гірше, тим краще». До крайнощів було обмежене фінансування вишу і навіть мінімальне затримувалося. Ф.Ващук як член вищої атестаційної комісії блокував всі можливі справи по ліцензуванню нових спеціальностей і продовженню існуючих. Мета була одна: дискредитувати керівництво УжНУ і породити у його працівників та студентів невпевненість, щоб потім легко підібрати здобич.

Безпосередня атака почалася навесні 2012 року. Звільнивши ректора М.Вегеша, Д.Табачник не поспішає призначати навіть в.о., хоча строк закінчення повноважень відомий заздалегідь і відповідальний керівник зобов’язаний оголосити новий конкурс. Потім робиться удаваний хід з призначенням в.о. В.Ніколайчука і багато працівників клює на цю «пустушку». Мовляв, він наш, збереже колектив, традиції і таке інше. А з початком нового навчального року і виборчої кампанії переходять до заключного штурму. Під виглядом реформ та реорганізацій відбувається кадрова зачистка. Шляхом поборів та вливанням тіньових грошей запускаються піар-акції на кшталт ремонту пресловутого туалету та розбещення студентства, адміністративного персоналу, викладачів. А вже після проведення парламентських виборів терміново оголошується конкурс і ще більш миттєво призначається день голосування.  Причини дві: по-перше, міністр Д.Табачник покидає посаду, а його наступник потребуватиме нових витрат, хай навіть це буде Є.Сулима. По-друге, й головне, щоб не дати можливість В.Смоланці провести бодай кілька зустрічей з колективом, бо брехня і шулерство дає плоди лише в тіні, а відкрита конкуренція «великому менеджеру» Ф.Ващуку не до снаги.       

День голосування лише став ілюстрацією того, яка прірва розділяє совковий, бюрократично-командний підхід до розвитку суспільства та принципи демократичного самоврядування. Бо вибори – це не самоціль, а найкращий спосіб осягнути виклики, продумати та обговорити шляхи розвитку і тільки потім – підбір персоналій для реалізації планів. Феодальний світогляд такого не передбачає, тому всі процедури розглядає лише як перепони для досягнення влади, а маніпулятивні технології – як вище досягнення розуму пристосуванця.

Надзвичайно показові в цьому плані виступи на конференції. Якщо В.Смоланка говорив про принципи і вимоги до сучасного університету і ректора та шукав у залі однодумців, наголошуючи на універсальності науки та неможливості розвитку в умовах відгородженості від світових процесів та цивілізації, то Ф.Ващук відразу заявив, що підготував два виступи. Перший - насичений обіцянками та прожектерськими планами (саме його слова),а другий – звіт про уже пророблену роботу і він поєднає їх. В результаті вийшов типовий виступ на партгоспактиві, причому – з погрозами прикрити всі інші вузи в області та заклади післядипломної освіти, щоб студенту нікуди було діватись, як йти лише в УжНУ. Вгадайте, хто єдиний  заслуговує, поки що, створювати йому конкурентне середовище?

Подальші промови нагадували все ті ж партійні збори з двома схваленими тезами. Перша зводилася до того, що В.Смоланка – чудовий лікар, тому йому не треба йти у ректори. А друга, як слід розуміти з першої, що Ф.Ващук – поганий фахівець, тому йому необхідно бути керівником. Все як у добрі старі часи. Я не розуміюсь ні на сільському господарстві, ні на культурі, але що партія накаже, те й буду робити. Знаковим став виступ  В.Мікловди, який от-от дочекається вироку суду за хабар в особливо великих розмірах і співає дифірамби Ф.Ващуку. З 98 чоловік, які голосували за В.Смоланку, ніхто не наважився сказати про свої мотиви з трибуни, що найкраще характеризує атмосферу в залі та університеті. Однак головуючий не відмовив собі в задоволенні оголосити про запис до виступу на користь Смоланки одіозного Ю.Бисаги, якого взагалі не  бачили на конференції. Хоча В.Лемаку не слід себе тішити ілюзіями – Ю. Бисага, якщо не по розуму, то по натурі, «брат» якраз команди, що зібралася в нинішньому ректораті. Бо саме він був найбільш активним агітатором та довіреною особою В.Януковича у 2004 році, перебуваючи на посаді проректора у В.Русина.

Єдиний, хто аргументовано обґрунтував доцільність вибору В.Смоланки, став його вчитель, колишній випускник УжНУ та міністр охорони здоров’я М.Поліщук, який, втім, не є членом колективу. Він акцентував на світовому визнанні закарпатського нейрохірурга і його Центру, на можливостях широкого міжнародного співробітництва та необхідності володіти іноземними мовами для посади такого масштабу. Відразу після цього технологи Ващука запустили, як їм здається, важку артилерію – колишнього ректора В.Русина. І його виступ став справжньою жирною крапкою у цій історії. Василь Іванович розповів, як колись йому ще В.Сливка доручив опікуватися великим київським вельможею-контролером з МОН. І той, граючи у більярд, з барського плеча пояснив, чому Ужгородський університет обділяється Києвом. «Головною причиною є те, що ваші ректори мало їздять до столиці», – заявив він. А далі В.Русин витяг «козирну» карту і підкреслив, що Ф.Ващук якраз з тих, хто  дуже часто відвідує владні кабінети. Абсолютно нічого нового ніби не сказано, але це характеризує всю глибинну психологію режисерів дійства. А наостанок екс-ректор добив усю думаючу аудиторію: «І це набагато важливіше, ніж вільне володіння англійською мовою». Воістину закарпатські комсомольці-«корчагінці»* ніколи не зрозуміють іншої мови – ні у прямому, ні переносному сенсі.

Хоча у всій цій епопеї є один незаперечний плюс. Ужгород на освітянській ниві отримав шанс увірватися до трійки найвідоміших та «просунутих» міст України. Бо Київ має співаючого ректора. Одеса ректора-«підрахуя», а Ужгород матиме «туалетного» ректора.

VIVAT ACADEMIA VIVANT PROFESSORES!


Для зовсім молодих:

*Корчагінці – від місцевого «корчага».  В роки до ринкового феодалізму достатньо було натурального оброку  вином та шовдарьом. Тепер у нас освічений феодалізм, тому більше цінуються картинки з американськими президентами, або, в гіршому випадку, з вітчизняними діячами.           

25 листопада 2012р.

Теги: УжНУ, Смоланка, Ващук

Коментарі

12... 2013-02-04 / 17:39:04

Грунтовна і пророча стаття. На календарі - початок лютого, від виборів ректора - всього два місяці, а проблеми вже не тільки в УжНУ, а й у всій освіті Закарпаття.

Віктор Пащенко 2012-12-08 / 18:03:56
Для Senior. Без питань:)

Мар'яна 2012-12-07 / 20:35:08
Вчора в корпусі УжНУ на БАМі запалили "першу в Україні університетську ялинку". Хотілося і плакати, і сміятися, коли бачила все керіництво УжНУ з бенгальськими вогниками, студентський актив, який разом з ректоратом, ніби-то радів запаленню вогнів на ялинці, під веселі американські новорічні пісеньки. Плакати хотілося тому, що з понеділка корпус, де запалена ялинка, зачиняється через відключення опаленння. Для кого ж ялинка ? Ще більш кумедно було спостерігати як миттєво виключилася музика після того як корпус покинуло керівництво. Finita la comedia ! На жаль, виглядає так, що показуха стане основною стратегією розвитку УжНУ наступні сім років. Чому вчать студентів, як вчать - нікого не цікавить. Головне, щоб була запалена перша в Україні всеукранська ялинка - і інформація про це рознеслась по всім ЗМІ

Senior 2012-12-07 / 15:29:54
Гарна стаття написана з глибоким розумінням реальних проблем -не лише УжНУ-івськихю

Віктор чи є можливість зустрітися з Вами

Горзов 2012-11-29 / 21:01:17
Это все детский лепет.
Ващук стал еще и президентом ЗакДУ (что это за дурня - выясняем). Чем дальше в лес - тем больше криминала...

Генек 2012-11-28 / 16:10:57
Заклад і був туалетним, а те що ректор став туалетним, то це закономірність...

Викладач 2012-11-27 / 21:10:04
шкода, що в Україні гору беруть пройдисвіти. І шкода, що ужгородська інтелектуальна еліта сама дала собі ляпаса. Так їй, недалекій, і треба!А тепер скачи враже як пан скаже. У "туалетного" ректора і заклад туалетний.

УЖНУ- ну- ну и ну! 2012-11-27 / 20:07:15
Стыдно за "сеятелей доброго, разумного и вечного",продавших свою совесть Ващуку.Очень скоро весь коллектив ВУЗа на своей шкуре почувствует бурную деятельность "туалетного"менеджера и его " туалетных утят": Официнских, Лемаков и прочих "светил " науки.А выборов-то и ...не было!Было заранее спланированное шоу! Для тех, у кого интеллект уровня Ващука,пообщайтесь с теми, кто имел мужество зайти в кабину для тайного голосования! Вам расскажут о таких вещах,в которые нормальному человеку трудно поверить!

земляк 2012-11-27 / 19:06:24
Ужгородські ВУЗи, стали свого роду "банками" батьківського "піклування" про... нащадків! То чому ж не позмагатись, претендентам від науки, зайняти пост - розподільчого у таких "банках"? Тим паче, що синьо-білі залишаються при владі, яка, очевидно не поверне багатьох земляків, що працюють за межами України та які щедро й надалі спонсоруватимуть українську "вищу школу"...
А щодо англійської мови, так це - від лукавого, Ну хто сказав, що незнання мови, взагалі, унеможливить торгувати... посвідченнями про вишу "освіту"?

Нік 2012-11-27 / 11:21:10
Раби є, рабами і помруть Бисаги, Русини, Мікловди, Лемаки!

Ніка 2012-11-27 / 10:17:52
А вас что всех Ж..-ба давит что Ващук выиграл выборы, не завидуйте, это плохо

red 2012-11-27 / 10:10:31
супер стаття, супер коментарі, але мені як і всім іншим від того не легше...

Федір 2012-11-27 / 03:37:44
А шо хтось сумнівався в тому, що закарпатська університетська "еліта" - продажні холуї? Скоро чехи із словаками і університетські дипломи не будуть визнавати, як і ващукові.

Генек 2012-11-26 / 23:24:54
Хто бажає перш за все вчитися, той знайде для цього спосіб і засоби, не зважаючи на всі негативні явища, якими кишать вітчизняні освітні заклади. Все інше - політика, тобто гроші. Шкода, що з плином часу закінчується потенціал, закладений ще радянською системою освіти, адже практично на ньому дотепер все і трималося.

Давній читач 2012-11-26 / 22:42:17


Тролінг. Коментар видалено. Адмін


Марк 2012-11-26 / 19:53:23


Тролінг. Коментар видалено. Адмін


Вычна память 2012-11-26 / 19:18:44
Вічна пам'ять науці. Бабло, бабло, і ще раз бабло.

мукачівець 2012-11-26 / 17:09:03


Коментар видалено. Адмін


ніка 2012-11-26 / 16:12:05
Ужас - какой бред...

претор 2012-11-26 / 13:52:42
Переконати закарпатців, що ставленик Балоги краще за ставленика регіоналів, не можливо (дівіться результати виборів по мажоритарці). Тому не варто аж так відверто відпрацьовувати гонорари. При ввсій повазі до Смоланки він не є самостійною фігурою, навіть в порівнянні з Ващуком. І не важко здогадатися, що при інших результатах виборів, вже на наступний день у Смоланки би з"явився якись зам по роботі з повітрям (обов"язково з ЕЦу) який фактично і здійснював би керівництво (Приклад Вегеша - Марини не забувається). І тоді можна було б гадати про долю УжНУ. Бруд який старанно викидають на переможця (доречі, перемогу якого ніхто не наважується оскаржувати, адже вона не викликає сумнівів) носить явно замовний характер, тому навряд чи може претендувати на об"єктивність.
Доречі, "корчага" на Закарпатті- це ємніть з вином, можливо автор говорить про якийсь інший край, тоді все зрозуміло.


Віктор Пащенко
Публікації:
/ 6Вибори в Словаччині: Притча про вовків
/ 4Символіка Незалежності
/ 14Перемога розуму над інстинктом
/ 36Мукачево. "Падіння" Турула
/ 4Коса на камінь. Рух підтримки закарпатських військових проти правоохоронців
/ 5Орбан як Путін
/ 7До тричі, або Чому Україна вже виграла цю війну
/ 5Закарпатський переворот №3
/ 9Про Балогу, Москаля, Медведчука та політичну історію Закарпаття
/ 7"Переворот" в Закарпатській облраді: перерозподіл старого і опіка Києва
/ 14Десакралізація влади як шанс до реального самоврядування
/ 11Андріїв – Щадей: крок вперед, чи два назад?
/ 5Ужгород політичний (післямова виборів 2020)
/ 1Ужгород політичний. Ч. 5
Ужгород політичний. Ч.4
/ 2Ужгород політичний. Ч.3
Ужгород політичний. Ч. 2
/ 1Ужгород політичний. Ч.1
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч.15. Закінчення
/ 5Політичні трансформації Закарпаття. Ч.14
/ 4Політичні трансформації Закарпаття. Ч.13
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 12
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 11
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч.10
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 9
» Всі записи