“Відьмак” Петровцій взявся за Потушняка

Українофобський шабаш на кістках українського вченого

“Відьмак” Петровцій взявся за Потушняка

 „А за Івана Петровція і вагатися нішто: він від народження цімборувався з нечистою силою…”

 Іван Петровцій              

Іван Петровцій хоче слави. Однак про його літературні здобутки  критики воліють мовчати. Але як нема слави доброї,  то хай буде і зла. Тому 66-річний „писатель” знайшов вихід в українофобії. Про що яскраво свідчить його передмова до книжки „Ворожки осійських босоркань”.

Саме видання на 90% складається із ксерокопій  публікацій Федора Потушняка 30-40-х років минулого століття. Плюс добірка віршиків самого Петровція. Попри таке абсолютно нерівне представництво, на обкладинці прізвище Петровція набрано більшим шрифтом, ніж Потушняка, що викликає посмішку.

Сама книжка зверстана поганенько, публікації Потушняка подані  не тільки різними шрифтами, але й різними розмірами літер. (Найбільшими буквами, ясна річ, набрані поезії Івана Петровція). Одне слово, чергова самодіяльність на рівні районної друкарні, якою вирізняються чи всі книжки одіозного „писателя”, виключеного за свої діяння навіть зі Спілки письменників.

Але повернімося до передмови, яка радше нагадує сон рябої кобили, ніж наукову статтю. „Чорт не спить” – починає таємничо своє переднє слово  автор. Не спить і Петровцій, пишучи трактат „Русинам поможуть русинські босоркані”. 

Окрім містичних „відкриттів”, що кожен відьмак має національну свідомість, переднє слово сповнене й чимало іншими „перлами”. Зокрема, що Федір Потушняк є „уйком” Петровція. Що це очевидна неправда видно навіть неозброєним оком. Федір Потушняк мав трьох братів – Василя, Михайла та Петра. Сестри дітей не мали. Не міг бути родичем Іван Юрійович Петровцій і дружини Федора Потушняка – Ганни Руснак, яка походить із Великого Бичкова, а не Осою. Так що „уйком” (братом матері чи батька або чоловіком їхніх сестер) Федір Потушняк бути аж ніяк не міг.

Але хіба для Петровція це суттєво? Головне – прокукурікати, а там хай читач собі мастить голову.

Ба більше  -- він звинувачує рідного брата Федора Потушняка, багаторічного директора Осійської школи в тому, що згоріли рукописи, бо той „по п’янці спалив ушитку хижу”. Дивно таке читати від людини, яка причисляє себе до файти Потушняків.

Треба не мати совісті, аби так публічно обкидати болотом авторитетну людину, яка сорок років директорувала в школах Іршавського району. До слова, заслужений учитель України Петро Потушняк в інтерв’ю розповідав про зовсім іншу причину пожежі. Але Іван Петровцій як справжній Павлик Морозов у передмові до книжки про твори Федора Потушняка виставляє на глум його молодшого брата.

А самого вченого і письменника у своєму «відьмацькому» трактаті весь час по-панібратськи називає „Ферком”, наче він із ним кози пас. Хоча навіть найближчий приятель Микола Лелекач називав Потушняка Федором, про що свідчать листи.

Ще дивніше читати, що Потушнякові статті про нечисту силу відіграють і „велику політичну роль”. Ба, от що цікавить Петровція насправді -- політика! Він і босоркань підпряг до своєї антиукраїнської справи.  Передмова сповнена ксенофобських висловів: „перенажравшіся прийшляки”, „недобитоє українство”, „паскудотні галичани з українцями” і тому подібні.

Відкинувши набік Потушняка і босоркань, Петровцій виголошує антидержавні гасла, що русини „майперво ся мусять удорвати од України”, що треба денно і нощно трудитися, наближаючи „нашу укремішню русинську державу” і т.п. Дивно, що книжка з такими українофобськими гаслами не тільки побачила світ у видавництві Романа Повча, але й була презентована в Ужгородському прес-клубі. Але цим мала би вже зайнятися Служба Безпеки України,  в прямі обов’язки якої входить слідкувати за територіальною цілісністю держави.

Але повернемося до нечистої сили. Найбільшу злобу у Петровція викликає цитата, що „Ф.Потушняк чудово володів українською літературною мовою, мав чітку українську етнонаціональну орієнтацію... Для Федора Потушняка слова „русин”, „руський” означали „український”, „давньоукраїнський”. Ці очевидні істини викликають у Петровція прямо таки напади люті.

А даремно! Бо сам Потушняк у рукописі своєї грунтовної праці „Закарпатська українська етнографія”, яка збереглася в родині і не друкувалася за комуністичних часів, чітко пише „про єдність закарпатоукраїнців із українським народом”. Федір Потушняк десятки разів вживає у ній назву „українці Закарпаття” і жодного разу не говорить про „русинів”. І це рукопис, якого не торкалася рука цензора!

Зрештою, тверду українську свідомість Федора Потушняка засвідчувала вся найближча родина письменника – син, дружина, брати. (Батько – активний «просвітянин»  у міжвоєнний час, брат Василь був членом ОУН і поручником Карпатської Січі,  брат Петро – голова районної «Просвіти» за часів незалежності). Один тільки невизнаний „племінник” Петровцій щось невдоволено бурмотить. Не хоче він, аби визначний український письменник був українцем. І що з того, що сам Потушняк мав із цього приводу однозначну думку.

Ясна річ, коли угорська окупаційна влада заборонила використовувати на території Закарпаття українську літературну мову, твори Потушняка виходили „угроруською” граматикою. Але брат Петро, який із ним жив у ті роки, свідчить, що Потушняк і далі писав свої твори по-українськи. А вже редактори виправляли їх на догоду  окупантам. Нині ці скалічені режимом тексти Петровцій хоче видати за „неукраїнську свідомість” письменника.

Хоча добре знає, як писав Потушняк за демократичної Чехословаччини. Досить взяти до рук будь-яку його поетичну збірку тридцятих років, аби переконатися в його володінні українською літературною мовою. Сам Потушняк у своїй «Автобіографії», що зберігається в родинному архіві, про власну мовну орієнтацію пише так: «Бродій і компанія в мадярському парламенті за збірку «На білих скалах» (видана в 1941 році – авт.) звинуватили мене в тому, що вона написана чистою українською мовою, а не русинською, я не відважився випустити другу збірку».

Ось і відповідь: чому публікації відомого письменника за мадярської окупації виходили «угроруською» чи навіть російською мовою, але не по-українськи.  Просто українська літературна мова була заборонена! А щойно окупанти пішли, як Потушняк повернувся до літературної норми.

Однак Петровцій, наче справжній відьмак, творить шабаш на кістках відомого вченого і письменника. Викликаючи нечисту силу, хоче заперечити очевидне і давно відоме. Однак і сто босоркань йому не допоможуть.  

Час Закарпаття

 

Олександр Гаврош, Закарпаття онлайн.Блоги
21 лютого 2012р.

Теги: Петровцій, Потушняк

Коментарі

Иван ПЕТРОВЦІЙ 2012-03-15 / 09:37:19

Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Адмін

АНЦЯ 2012-02-27 / 12:40:53

Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Адмін

Павло 2012-02-27 / 09:20:00
Куди дивиться Адмін, що не видаляє коментарі психічно ущербних і душевно зворих!

******************** 2012-02-27 / 03:27:10

Коментар видалено. Адмін

Obozryvatyl 2012-02-26 / 15:25:40
То ся уж не сміє ани о том писати, што пан Гаврош путає Віденьскій Універсітет нелем с Австрійов ай докунця с Євросоюзом. То не є в компетенції Віденського Універістету видавати Шенгенські віза.

Obozryvatyl 2012-02-25 / 19:17:37

Коментар видалено. Адмін

Obozryvatyl 2012-02-25 / 18:17:24

Обговорюйте тему публікації. а не - ще й під ніком - особу автора. Коментар видалено за порушення "Правил коментування". Адмін

анця 2012-02-25 / 18:17:19

Коментар видалено. Адмін

Obozryvatyl 2012-02-25 / 16:37:49

Флуд і тролінг. Перехід на особистості можливий тільки підж власними іменем/прізвищем. Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Адмін

jkfdhkk 2012-02-25 / 13:50:59

Пане Лангерман, чому ви раптом вирішили, що вам уже можна коментуватися на Закарпатті онлайн? )) Адмін

свідомий 2012-02-25 / 02:53:18

Коментар видалено. Адмін

Гаврош 2012-02-24 / 19:53:05
Доведеться поїхати в Австрійський університет, аби закордонний Обозриватель, який ледве пише по-нашому, здивувався, що я не є персоною нон-грата. :)

Більше того, вечір у Віденському універі пройшов класно. Була дуже приязна і мила атмосфера. Зрештою, про це писали самі учасники вечора. Є великий шмат відео з моїх виступів в інтернеті.

Дякую, що згадали про нього. :)

Дивуюся лише , чого тільки не повигадують люди, аби когось очорнити. Можна багато чого придумати, але таке, що я є персона нон-грата в Австрії -- це треба велику голову мати!!!

А як же я тоді шенгенські візи щороку отримую?

О, наївна простота анонімного Обозревателя!


Iks 2012-02-24 / 18:52:14

Флуд і тролінг. Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Адмін

Obozryvatyl 2012-02-24 / 17:05:48
О. Гаврош за расистичні коменти на Віденьском Университеті Австрія (ЄУ) ся став персона нон грата. КаО о яку "журналістськ[у] етик[у]" ви пишете у пана Гавроша? Пан Гаврош не йшов судити ся с новинками які о ньом писали во Відню як о людині с расистичними поглядами. Пан Гаврош туй кричить, там в Австрії од тих часів як мав виступ на семінарі на Віденськом Універсітеті бов а є тихо тихо.

КаО 2012-02-24 / 15:12:12
Косма 2012-02-24 / 13:54:35
І не пишіть про інших поганих слів. Це стосується і Гавроша.

А Ол. Гаврош і не писав ні про кого поганих слів (чого не скажеш про його опонента). Він у всьому дотримався журнілістської етики й доніс до нас інформацію про книжку і професіоналізм її упорядника.

І ще одне. Ви, видно, не зовсім розсудлива людина, якщо вважаєте можливим судити про характер певних національних чи соціальних груп, виходячи з випадкового враження від когось одного.

Косма 2012-02-24 / 13:54:35
Був я недавно на фестивалі нацкультур у Мукачеві. Там була гостина і один із файти українофілів показав себе таким жмотом, що поміняв мою думку про характер українства. А от німці, угорці та словаки - молодці. Калап униз. Люди будьте люди! І не пишіть про інших поганих слів. Це стосується і Гавроша. Пане Олександр, не падайте так низько, а пишіть якісні книжки!

українка 2012-02-23 / 18:54:28
Дякую за правду, яка кипіла і в моїй душі. Так "опаскудити"
Ф.Потушняка - злочин. Одне цінне - матеріали, але у такому варіанті, їх немовби й нема - на цю книгу ганьба посилатися у науковій роботі.

Obozryvatyl 2012-02-23 / 17:51:00
пану 502,
Ви йсте не читали ""Русинські" павуки в закарпатській банці? Публікація вийшла на томто сайті.

502 2012-02-23 / 12:12:14
2Obozryvatyl 2012-02-23 / 06:20:05

Перетовмачте, аби било по-нашому. Туй ваше ніхто не розуміє.

Obozryvatyl 2012-02-23 / 06:20:05
Гм.м., пан Гаврош ся став павуком и гризе ся с Петровційом - русинським павуком. Хворота павуків гризти ся захопила не лем русинів на Закарпатті, але ай свідомих по всій Україні.

Подля пана Гавроша, што пан Петровцій пише о Потушнякові не є правда, але што уж пише пан Петровцій о Магочім то уж є як пре пана Гавроша так ай для свідомих правдов прадисиньков.


Олександр Гаврош
Публікації:
/ 16Угорський шантаж
Операція "Ліквідація"
/ 5Вбивство Ярослава Галана: знайомий почерк?
/ 4Чернігівщина очима закарпатця
/ 20Україна і жест Земана
/ 8Парадокси виборів на Закарпатті
/ 2Чи матимуть закарпатські угорці свого депутата?
Діаспора жива і мертва
/ 18Закарпаття. Що вдалося і не вдалося зробити Геннадію Москалю?
/ 44Виборча дуля в закарпатській кишені
/ 5Уроки Карпатської України
/ 9Крах закарпатського москвофільства
Підсумки 2018 року на Закарпатті
/ 32Про фашизм на Закарпатті
/ 3Одеса вибрала Україну
Люди без страху
/ 8"Гауляйтер" для Закарпаття
/ 8Футбол як провокація
/ 2Заповіт професора Белея
/ 6Як вирішити ромську проблему?
/ 20Непомітна мадяризація?
/ 9Україна у час війни та Закарпаття як полігон для ворожих спецслужб
/ 12Польський тероризм на Закарпатті
/ 30Закарпатці в угорському рабстві. Про це мовчить Будапешт
/ 6Угорський рік на Закарпатті: не лише гострі баталії щодо української мови
» Всі записи