Закарпатська обласна рада на своїй сесії виділила сто тисяч гривень на видання „Словаря русинського языка" Юрія Чорі. Сто тисяч – сума не маленька, зважаючи, що на всі решта видавничих проектів на 2011 рік обласна рада спромоглася відшукати лише шістсот тисяч гривень.
Щоправда, аби отримати ці гроші кожна книжка ще має пройти фаховий відбір. Однак згаданого „Словаря" це не стосується. Його вирішили схвалити без розгляду спеціальної комісії. Ба більше – сама пропозиція про фінансування була прийнята з голосу, без усілякого попереднього обговорення. І знову, як у скандальному випадку з гімном, „голосом", який підсунув таке коштовне рішення, був далекий від філології „дохтор" Євген Жупан.
Отож обласні депутати виявилися вельми обізнані у сфері мовознавства, якщо не задумуючись ні на мить і не консультуючись із фахівцями вирішили витратити сто тисяч гривень із кишені платників податків на невідомий їм словник. Згадана праця не поміченого раніше у лінгвістиці 78-річного Юрія Чорі виходила в Ужгороді з 2000-го по 2009 рік у шести томах. І, як зазначає автор, є „самовидавом".
Перше ж знайомство із цією загалом 2000-сторінковою працею викликає сум'яття. Бо насправді це, як колись дотепно виразився Павло Чучка-молодший, українсько-український словник. Відкрийте його на будь-якій сторінці і почніть читати „русинські" слова і їхнє тлумачення „українською". От перше, що відкриваю: „безсюжетно – безсюжетно", „безсюжетність – безсюжетність", „безтактний – безтактний", „безтактно—безтактно", „безтактність – безтактність", „безтілесний – безтілесний", „безтілесно – безтілесно", „безтілесність – безтілесність", „безтіньовий – безтіньовий"...
Ну я розумію, що Ю.Чорі там іноді якусь букву змінить раз на десять слів, але, люди добрі, що це за „русинська" мова? Моя покійна бабка з Порошкова жодного такого слова не те, що не вживала, але й не відала, що воно таке – „безсюжетний" чи „безтактний".
Усі слова взяті з української літературної мови і продубльовані практично в тому ж варіанті! І це 80-90% словника! Умовно кажучи, п'ять із шести томів, над якими сліпав автор, просто переписані зі „Словника української мови"! Тоді що він цим хотів сказати?
Один із найавторитетніших закарпатських мовознавців професор Павло Чучка, ознайомившись зі згаданою „самовидавною" працею, ще категоричніший: „Це не наука! Це навіть антинаука! Цей „словарь" не відповідає жодним вимогам. Це ні орфографічний словник, ні тлумачний, на історичний, ні етимологічний. З нього ви не дізнаєтеся ні де слово поширене, ні хто його носії, де воно зафіксоване. Критика на цю працю має містити такий же обсяг, як сам словник. Чорі напридумав слова, який нема в мові. Ілюстрації до слів вигадав сам, про що вказує і в передмові.
Де в нас кажуть: „Господин директор, вас кличуть до телефона"? Увів чимало русизмів, аби хоч трохи слова відрізнялися від української літературної мови. Це самодіяльність; приписування мові того, чого в ній нема. Цей словник не дасть користі ні учню, ні вчителеві, ні письменнику, ні науковцю. Жодної доцільності в його друці та ще й за бюджетні кошти я не бачу. Шкода паперу! Якщо є бажання, хай вивішують його в інтернеті, де всі бажаючі можуть із ним ознайомитися. А державні кошти слід витрачати на справді потрібні книжки – в тому числі мовознавчі".
І справді словникарство на Закарпаття починає своє літочислення із 1883 року, коли було видано „Русько-мадярський словарь" Ласло Чопея, який сам автор називав „малоруським". Угорська академія наук присудила премію цій праці. Із двадцяти тисяч наведених автором руських слів, що вживалися тоді на Закарпатті – тільки дві тисячі (10 відсотків) були діалектними. Переважна більшість – загальноукраїнські, частина – російські та церковнослов'янські. „Цей мовознавчий пам'ятник закарпатському мовленню ХІХ століття дуже доречно було би перевидати", -- вважає професор Павло Чучка.
Є й інші вкрай важливі лінгвістичні праці, на які варто спрямувати увагу обласних депутатів-„моволюбців". Досі невиданим є „Словник українських говорів Закарпаття" Івана Панькевича, над яким учений працював ціле життя. А це 60 тисяч слів! Панькевич є автором першої ґрунтовної праці „Українські говори Підкарпатської Русі. Звучання і морфологія", виданої ще далекого 1938 року за Чехословаччини. От би перевидати цю раритетну понад 500-сторінкову працю через 70 років! Оце був би вклад в закарпатське мовознавство!
Мовчимо вже за картотеку Миколи Грицака, яка містить близько 200 тисяч слів, що вживаються на Закарпатті. Учений встиг укласти частину словника (літери „А-К"). Чому б не спрямувати народні кошти на опрацювання та видання цієї титанічної роботи? Хоча б отієї першої частини.
Ба ні – нам знову припідносять голу політику, замасковану на цей раз під мовознавство. Бо на відміну від Чорі, всі мовознавці, починаючи ще з Лучкая та Чопея, вважали закарпатські діалекти не самостійним „языком" , а частиною української мови.
Про це пише і автор найповнішого на сьогодні закарпатського діалектного словника Іван Сабадош. У своєму нещодавно виданому „Словнику закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району" професор, завкафедрою української мови Ужгородського національного університету помістив 16 тисяч діалектних слів, записаних ним протягом останніх 25 років у рідному селі.
Подібний словник готує і Павло Чучка. Тільки якщо Іван Сабадош зафіксував лексику Східного Закарпаття, то Чучка хоче видати лексику Західного Закарпаття – рідної йому Ужгородщини (понад 20 тисяч слів). Таким чином ці два діалектні словники вмістили би більшу частину закарпатської говірки (збіг лексики у них становить тільки половину). Ось вам і „русинські" словники, написані авторитетними науковцями, які на цьому зуби з'їли і відповідають у них за кожну кому.
Але ж там не має політики, бо обидва мовознавці тримаються наукових підходів: закарпатські діалекти належать до українських. Натомість передмова Юрія Чорі до свого „словаря" – це суцільна політична прокламація: "українці-шовіністи", „дусили", „нищили", „кривдили", „страдаєме", „ганьбимеся" і тому подібне. Все, що хочете у дусі Сидора та компанії, тільки не мовознавство!
Тому фінансування цього „антинаукового" словника є чистим політиканством. От тільки чому така антиукраїнська політика має робитися за наш з вами кошт та ще й органами влади, які присягають на вірність Україні?
Istoryk 2011-03-10 / 17:15:00
Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Адмін
Torkvemada 2011-03-09 / 21:28:00
Мацкалі, нащадки білогвардійців і різна гебістська нечисть, що нищила закарпатців тепер вся кинуляся в русини))))
Ото "народ" вийшов!)
KK 2011-03-09 / 17:01:00
Харакерно, що цей борець за прав 'русинської мови' написав о цю рецензію на російські! :-)
Хустянин 2011-03-09 / 12:44:00
Нашел на соседнем ресурсе.
Русинский язык
08.03.2011
Руси́нский язы́к (руська бесіда, руськый язик др.) или русинский язык — совокупность разнородных диалектных, наддиалектных и литературно-языковых образований, бытующих или бытовавших среди русинского народа, как на его исконных землях в Подкарпатье, так и Западной Украины и Восточной Словакии, так и районах компактного проживания на территории Воеводины в Сербии, и отчасти в Славонии в Хорватии, в Венгрии в Польше, и в Румынии (живущие ныне в западных областях лемки, бойки, гуцулы причисляемые к русинам), а также в США и Канаде. Общая численность русинов в мире оценивается в 1,5 млн человек.
Лингвисты имеют различные мнения относительно того, является ли русинский язык отдельным восточно-славянским языком. Украинские власти не признают русин в качестве отдельного народа, считают русинский язык — диалектом украинского, а самих русин этнографической группой украинцев. Характерной чертой, противопоставляющей в лексическом отношении русинский язык белорусскому и украинскому и сближающей его с русским, является наличие в нём большого количества церковнославянизмов. Чертой, отличающей лексику русинского языка от лексики остальных восточнославянских языков, является наличие в её составе большого количества мадьяризмов и германизмов.
На основании русинского языка, была создана кири́ллица старославянская азбука: то же, что кирилли́ческий (или кири́лловский) алфави́т: одна из двух (наряду с глаголицей) древних азбук для старославянского языков.Около 863 года братья Константин (Кирилл) Философ и Мефодий из Солуни (Салоники) по приказу византийского императора Михаила III в Моравии на територии которой в те времена жили русины, упорядочили письменность для славянского языка.
На основе кириллицы построены алфавиты следующих славянских языков: - белорусского, болгарского, македонского,русинского, русского,сербского,украинского и черногорского языка.
Микола Староста (Жалива)
Обозриватиль 2011-03-08 / 16:18:00
Честованний пан Адмін,
Незнавим, што слово "тупий" буде аж таким хамством, же цілий коментарь утрете. Могли йсте ми ласкаво помочи а витерти слово хамство з коментаря вашов червенов фарбов, як йсте то робили другим, думаву ош ай пану Професорови з Ужгорода. По англійськи говориться на дуже інтелігентних, бистрих, розумних людей "sharp" а антоним сього слова є "blunt" то значить тупий, што аж так хамськи на англійском язику не звучить. Не знавим, што тупий="stupid".
Обозриватиль
Обозриватиль, 2011-03-07 / 16:32:00
Числа з цензусу є для вас хамство? Хамство є то, што туй сорри пише, бо украйинизація на Словакії зробила з русинів словаків, а не навпаки. Честованний Адмін, чого хочете убо иштьи булше русинів ся голосило за словаків! А Україна бо мала репатріовати 250 000 лемків на Лемковщину, як Чехословаччина репатріовала 12 500 русинів з Радянської України.
Для мене хамством є чотириразове, в одному коментарі, повторювання слова "тупий" на адресу співрозмовників. Правила тут встановлюєте не ви, а тому поводьтеся не як у дома, а як в гостях. Попередження за суперечку з Адміном. Адмін
Обозриватиль 2011-03-07 / 15:44:00
Ви перебрали в хамстві. Адмін
сорри 2011-03-07 / 11:18:00
дапошліви, ваше "глипання" без "коктейлюв" вже реалізоване в Словаччині і Польщі, де залишилися наші церкви, але без наших людей. Цьогоріч в Словаччині - перепис. Думаю, що цифри будуть ще гіршими: кількість словаків виросте, русинів (українців) - зменшиться. І засунете ви свого "жовкера" собі в гузицю... :(
дапашліви 2011-03-07 / 08:13:00
...вишивка, ліс і дерев'яна церква - вже не будуть потрібні нікому. Не буде на Закарпатті ні українців, ні русинів...
Правду маєте, не буде украйнцьов, не буде Закарпаття. Впстануться русини. Иппен так, як коли пставалися фурт сотнями років до сього. І не важно тко ай як їх називав, ци то пак доказовав ош именно так оно і є.
Вам мало тяжко тото урузуміти, бо звоклись те мірковати штампами. При чум не лем свойими, што самісь те сюди й принесли з-за перевала, ай такой тими што сюда притягли колись мадяри, чехи, австріяки ци мацкалі , авадь йщи дако май рано. Втот коктийль штампів намальовав вам (ай такой і тим політрусинам котрі иппен так ги й ви бавляться з вопросом лем із иного боку і нич общого із русинами не мавуть) границі, котрі є гет інакими як то є у житьови. Вшитка філософія того коктийлю штампів у вас крутиться у адмінграницях нишньої Закарпатської области України, у границях офіціальної ідеології ай політики України, її науки, офіціальної історії і т.д. У мадяров приблизно иппен так, лем сходиться хіба што адмінграниця, з чого втоті глупости з потятами і каміньом ай постояні "розборки" из вашов філософійов. У мацкаля свої "таракани" уходять із того коктийля і т.д. Правди зараді мусимо узнати ош і даякі шіковні русини, котрі руками ци головов прокормитися не валовшні, ухитрилися й собі замутити з того коктийлю даякий хосен, фурт дюгавучи нужні "інгрідієнти" обо збаламутити состав і у тів муті даяку "рибку" улапити.
Лем, нич тото єнного із простим русином ай його життям не мало, не має ай мати не буде, бо навто обо тверезо позирати на проблему - май перше треба отказатися од шіліяких коктийлів і глипнути очами самого русина. Не політрусина, а русина. Перший, тко то урузуміє із того коктийлю політиканів - вхопить політичного "жовкера" на сів зимли. А дотіть нич ся й сподівати на то што даякий єден "інгрідієнт" (ци группа єднаких за коріньом) вупливе, а другі потонуть...
Обозриватиль 2011-03-06 / 22:50:00
Пан Ужгородськый Професор [06.03.2011 09:20] зареагував на тот аргумент, якый употребляли довго лінгвісти Росії и числили Украйинську мову за діалект Великого Русского языка. А літературну Українську мову, особенно лінгвісти числили за штучно витворенный гібрід польского и русского языков. Лем на початку ХХ віку (перед 1914 роком) Академія наук в Питербурге в научний комісії, в якій не бов ани єден лінгвіст, але учені з других областів, в більшости природных наук, наконыць то офіціально вызнали Українську мову.
З Русинськым языком в конці ХХ віку и початком ХХІ віку не є аж так зле, як боло за батюшки царя с мовою, бо окрем України, де факто офіціально мош употребляти наш язык усяде там, де Русинську національність держави визнали. Подобно, більшість лінгвістів славянських языкив Русинськый язык на повно акцептувуть. Читай:"Najnowsze dzieje języków slowiańskich. Русиньскый язык. Opole: Uniwersytet Opolski – Institut Filologii Polskiej, 2004."
О розсяглий роботі лінгвістів Русинського языка от 1995 року, коли офіціально в 1995 році на Словакії оголосили нормативный Русинськый язык, мош легко ся дочитати пану Прифесорови на:http:http://www.rusynacademy.sk/rusynski/rusyn_jazyk.html
KK 2011-03-06 / 18:53:00
Жаливо - лишіть ваші дурні цитати на другому сайті, де ви їх знайшли. На цйому сайті, всі знають що Іван Франко і Леся Українка були русинами. (А цікаво чому ці русини могли признати що належуть до великого українського народу, а такий великий знавець як і ви це не можети зробити?)
Микола Староста (Жалива) 2011-03-06 / 14:21:00
На сусідньому сайті наткнувся на такий комент:"уна-унсо, побратиме, русинська нація-ніщо і нічим завжди була. ТОМУ ЩО ТАКОЇ НАЦІЇ НЕМА.Нема ніяких русинів, нема.А тих хто себе ними вважає і не розкаюється в цьому ми на електро дротах підсмажимо". Про що це говорить?
сорри 2011-03-06 / 13:01:00
Світосприйняття на рівні "свій-чужий" - найпримітивніше і найлегше підхоплюється масами. Я зараз говорю не про справжню потребу в самоідентифікації і захисті своєї культури і своєї землі. Був шокований, коли в коментарі до анонсу прес-конференції в прес-центрі "Закарпаття" прочитав оце: "вышыванкы у Закарпатті нигда не носыли!" Це ж як треба ненавидіти все українське, аби відмовитися від закарпатських вишивки і вишиванки! І ні, щоб прийти на анонсовану зустріч, де, як бачимо, доводилося протилежне - простіше і зручніше просто відмовитися!
З лісом те ж саме. Коли американський фінансувальник русинства Стівен Чепа заснував на Закарпатті деревообробне підприємство - русини мовчали. Бо ліс рубав "свуй". Так само "свуй" ( бо не ненависний українець за національністю!) Френк Ньюмен, котрий уже залишив без лісу пів закарпатської Лемківщини. Рубав би галичанин (навіть не патріот, а просто - за географічним походженням) - трубіли би на кожному перехресті. Був би полтавець чи волиняк - стрибали би в очі, але не так. Галичани ненависні, бо вони "свідомі". А ті, що почуваються "малоросами" - ті майже свої. Як і "свідомі" мадяри, котрі у масі своїй значно значно "свідоміші" за галичан. Те, що у мадярів "плюс - національна свідомість, згуртованість, здатність відстоювати свої національні інтереси, то для галичан, в уяві політрусина - "мінус". Бо оте чорно-біле "свій-чужий" в голові спрацьовує не за якоюсь послідовною логікою, а відповідно до вшитого в Кремлі чи Будапешті програмного чіпа. І не принципово, чи вшивався той чіп під місцевою анестезією, чи під повною - так, що оперований навіть не пам'ятає про сам факт операції, про котру йому нагадує тільки дивний шрам на голові :) . Головне - ненавидіти...
А вишивка, ліс, дерев'яна церква...
Коли ті, що маніпулюють на верху, дограють цю свою гру, вони - ці вишивка, ліс і дерев'яна церква - вже не будуть потрібні нікому. Не буде на Закарпатті ні українців, ні русинів...
pfr 2011-03-06 / 11:44:00
ні я не перестаю вам усім дивуватися. Понад 220 коментарів навколо заїждженої теми русинства. Два чи скільки - коло набагато важливішої теми вирубки лісів. Те саме в інших темах.
Професор 2011-03-06 / 09:20:00
*********, Не ліз хлопче знов у незнайомому тобі знання! Від словникового складу української мови полонізми становлять за різними оцінками 1,5-2 %.
Обозриватиль 2011-03-06 / 06:41:00
Мукачево Ужгороду [05.03.2011 08:21]
"Візьміть словник Чорі до рук. Не на словах, а на ділі! І перестанете його захищати. Бо словник справді -- "українсько-український".
Одповідь: "На ділі візміть Українську мову и найдете 40% Польскей ржечі и 60% Русского языка. Русинськый язык не має ани 5% полонізмів, яку має Українська мова, а окрем того, Русинськый язык представляє мінімально на 50% Церковно-слвянськый язык. Основов Русинського языка є Церковно-слвянськый язык, якый є даром от св. апостолів Кирила и Мефодія.
Правда, Ужгородські лінгвісти досягли за часів самостійності такый прогрес, што Пражська школа лінгвістики попри Ужгородській свідомій школі цілком виблідла так, што майже изчезла.
KK 2011-03-05 / 23:31:00
Чикаємо! :-)
Микола Староста (Жалива) 2011-03-05 / 23:28:00
КК.. все відомий факт ... інколи збуваються, самі бредові проекти. На рахунок паленки не проблема.
KK 2011-03-05 / 22:56:00
Жаливо -Думаю що до творення 'Нової Русинії' то ще залишиться багато над чим посміятися! Правду кажучи, уже думаю вас попросити на якусь подержку...не легко вас підтримувати у цій комедії. Хотя би кошика чогось доброго (вишняка, грушівки, сливовіци) би раз на рік мені вислали...самі знаєти, треба скрізь добрих рук помастити...можети вислати на адресу: Ужгород, вул. Другетів 60. :-)
Микола Староста (Жалива) 2011-03-05 / 22:26:00
Кажуть сміється той, хто сміється останній.... поживемо побачимо, наскільки вас "хватить".