ARS POETICA

Ми давно забули цей трактат Ніколя Буало(не Саркозі),хоч над хваленим феноменом української літератури в Унґварському краї,Карпаторуським Парнасом пронеслися неокласичні та модерністичні хмари.Продень поезії не згадали навіть новочасні мандрівні дяки до стін вічної Могилянки та її Президента Квіта(це коротка форма замість Брюха).Проте піару,хоч греблю гати.Отож хочеться нагадати і класичних,і банальних римлян:"Ars longa,vita brevis"

22 березня 2010р.

Теги:

Коментарі

Кришеник 2010-04-06 / 10:04:00
Тяжко, Петре, бути Вчителем, коли їм треба видовищ. Прагнеш діток поучати, а Соловейки не дають.

as om 2010-03-23 / 10:25:00
Петре, файно кажеш!

А то , шо дяки порозбредалися глядати "вічніші стіни" - від того лем май Широко в Лузі...

і динь непокаламучений вийшов))))

Олег Диба 2010-03-22 / 23:06:00

Кому нагадати, Петре? ПівУкраїни трясеться від того, як їх зачепить перезмінка влади, ще частина розчарувалася в таких перезмінках, решта елементарно виживають. "...Оглохли, не чують// Кайданами міняються, правдою торгують..." :(