ЧОРНЕ МОРЕ, ФАЙНЕ МОРЕ…

Я, на жаль, ніколи не був на Кримському півострові, але з розповідей та зйомок ужгородського ботаніка Романа Кіша маю уяву про унікальні флористичні особливості цього регіону. Не пишу про рекреаційні умови, за яких москвичі на ніч винаймають там житло ціною в філіжанку кави в одній зі численних староарбатських кафешок, масандру п»ють цілими «шашованями» і їм це в надзвичайний кайф.

У Коктебелі завжди проводився щорічний Волошинський фестиваль поезії, куратор цього фестивалю Андрій Коровін ще в київській книгарні «Бабуїн» на своєму вечорі обіцяв посприяти моїй поїздці в Крим. Все відклалося невідомо доки…

Відомий московський фотограф Андрєй Тарасов вивішував у ФБ унікальні знімки чорноморського узбережжя й чимало перекидував особисто для мене…

Євромайдан прооперував наші серця,сколихнув наші душі,показав українську солідарність та розбрат нащадків двох імперій: Австро-Угорській зі західної сторони горизонту та Російської й радянської зі східної.

Наші південні сусіди угорці люблять твердити старий латинський афоризм: «Extra Hungaria non vita est…» - поза Угорщиною нема життя. Це спокійно можна вживати й до України, оскільки римські сентенції належать усім. 

Усім нам належить й Україна, порізнена, виснажена, змучена тривалими протестами, але непохитна в свєму виборі. Нині не той час,  щоб з»ясовувати міжнаціональні стосунки.

Закарпаття як поліетнічний мультикультурний регіон не виняток у цьому. Часта переформація влад виробила в корінного населення краю почуття терпимості й толерантності. В частини українського населення Закарпаття склалася історична симпатія до Росії ще з позаминулого століття, коли не було офіційної української державності. Росія була великою, однієї віри, хоч і панувало в ній «єдиномордіє». На рубежі тисячоліть Росія стала для тисяч закарпатців роботодавцем і родинним прихистком. Нині важко назвати якесь закарпатське село, з якого б не було родичів у Росії. Це стосується й моєї родини особисто, хоч ми з братом як брати Половці з роману Юрія Яновського «Вершники». Хай різняться суспільно-політичні та ідейно-естетичні погляди українського поета й російського-водія –далекобійника, але баба й мама благали б нас, як при житті: "Неборята, не сважайтеся".

Ні з якою іншою країною ми так тісно кровно не переплетені, як з Російською Федерацією.Просто ця гігантська держава тяжко долає процеси десовєтизації, засліплена нафто доларами. Ніколи не забуду минулого року вислів куратора «Культурної ініціативи « в Москві поета Даніла Файзова: « Давайте, пропьем наши нефтедоллары!».

Ніякої «бандерівщини» й «чортівщини» не бачили наші російські приятелі у Львові: нормально виступали, продавали книжки Андрєй Васілєвскій,Максім Амєлін, Бахит Кенжєєв, майже увесь російський авангард, а не пропутінські динозаври Союза пісатєлєй з Поварської. То чи била б демократична Росія Жадана?

Велика частина православного Закарпаття є вірниками канонічної Церкви,де єдині Таїнста і Євхаристійна єдність,канонічна субординація. Але та частина при захисті Батьківщини увійде в українські сотні, як це було із закарпатською сотнею на Майдані. Це братовбивство пряме рушення Божої заповіді «Не вбий»!

Всі, сповнені здорового глузду світові миротворчі спільноти пам»ятають Євангельське блаженство: «Блаженні миротворці…» Про це мусить тямити кожен притомний з нас,кому дорогі рідний дім, сім»я,поле,дорога, річка, Чорне море й Чорногора.

«Избави мя от кровей…» - мусимо промовляти ці слова в часі скрутної години,як і слова «Кров людська - не водиця».

Взаємотерпимість,повага один до одного як до Господнього творіння нехай перебувають у трепетних серцях. «Чорне море ще всміхнеться…» з благословенним Кримом й піднебесною Чорногорою.Тільки так в Україні дійсне життя як Божий дар й Благодать Господня,а не гаспидський монстр

02 березня 2014р.

Теги: Чорне море, Крим, Росія, Євромайдан

Коментарі

філософія 2018-12-07 / 15:28:42
У письменника реально схильність до філософії -Ви цікаві!Інтелектуал-справді!Таких мало!

віктор 2016-05-13 / 23:45:07
нащо пишете дурниці?

Оксана 2014-03-03 / 13:53:06
Блажен, хто вірує. Спасибі, пане Петре.