Про фашизм на Закарпатті

Справжній і надуманий

Розстріл січовика угорськими гонведами
Розстріл січовика угорськими гонведами

23 жовтня, виступаючи в Будапешті з нагоди річниці подій 1956 року, депутат Закарпатської обласної ради Ілдіко Орос заявила, що в Україні діють сьогодні «фашистські методи». І це їй нагадує події 100-150-літньої давності, протягом яких відбулося переслідування євреїв. Іншими словами, один з угорських лідерів Закарпаття звинувачує Україну ледь не в геноциді місцевих угорців.

Таку некомпетентність та упередженість можна було би зрозуміти від неосвіченої людини, яка мало що тямить в історії та термінах, але від кандидата наук, очільника Закарпатського угорського інституту імені Ф. Ракоці, таку заяву вибачити не можна.

Що ж, давайте поговоримо про «фашистські методи», які діяли на Закарпатті колись і тепер. І чи можна це навіть приблизно порівнювати?

Отож, у березні 1939 року союзник гітлерівської Німеччини Угорське королівство збройно поневолило Закарпаття. Почалася шестирічна окупація краю, яку угорська влада назвала «визволенням».

Загиблі біля кукурудзяного поля бійці Організації народної оборони «Карпатська Січ», які обороняли від угорських окупантів місто Хуст. Карпатська Україна, неподалік Хуста, 16 березня 1939 року

Білий пес біля тіл загиблих у бою бійців «Карпатської Січі», які обороняли від угорських окупантів місто Хуст, 16 березня 1939 року

Докладно про цей період розповідає закарпатський дослідник Ігор Мазурок у своїй монографії «Правове становище Закарпаття у 1939–1944 рр.», в якій цитує чимало угорських документів.

Уже сама окупація краю супроводжувалася розстрілами сотень українців без суду і слідства, в тому числі полонених, що є злочином проти людяності.

Угорський солдат змиває кров зі свого штик-ножа після збройного протистояння з бійцями Організації народної оборони «Карпатська Січ», які обороняли місто Хуст, 16 березня 1939 року

За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ Угорщини, з березня 1939 року по грудень 1940-го на Закарпатті загинуло 4,5 тисячі осіб. Так, у 1939 році в одному Хусті окружний військовий начальник, полковник Голоді дав дозвіл на виконання 170 смертних вироків. На шістсот тисяч населення Закарпаття припадало 2 тисячі угорських жандармів та 84 тисячі військових Карпатської групи під командуванням генерала Ф. Сомбатхеї. На кожних шістьох закарпатців – один озброєний угорець-«визволитель».

Окружним начальникам було наказано скласти списки неблагонадійних осіб, яких піддавали інтернуванню (ув’язненню) або брали під поліцейський нагляд. Чоловіків з цього списку рекомендували відправляти в робочі роти або в бойові частини. Всі фахівці мали пройти перевірку на благонадійність до угорського режиму. Навіть аптекарі! Через ідеологічну чистку було звільнено дві тисячі службовців, лікарів, адвокатів, вчителів, інженерів. І це були справжні трагедії, бо люди втрачали засоби для існування.

За антиугорські настрої, які часто базувалися на анонімках, відправляли на пенсію або переводили на роботу вглиб Угорщини. На осінь 1940 року 800 учителів-українців було переміщено таким чином на «заслання». До цього додайте ще й той факт, що 60% вчителів краю не були атестовані через незнання угорської мови. В середніх навчальних закладах Закарпаття більш ніж 60% предметів викладалися угорською мовою, а вишів у краї не було взагалі. (Порівняймо з теперішнім «геноцидом» угорців).

На місце «неблагонадійних» призначалися вихідці з етнічної Угорщини, які не розуміли ні мови, ні особливостей Закарпаття. В угорських «визволителів» навіть з’явилася думка переселити вглиб Угорщини всіх закарпатців, що мали середню освіту, аби не мати клопоту з поділом на лояльних і не дуже.

Українські організації, в тому числі «Просвіта», були заборонені, їхнє майно конфісковане. Заборонено вживати українську мову і означення «українець» стосовно закарпатців.

Вказівники на головній вулиці міста Хуста. Карпатська Україна, Хуст, 27 січня 1939 року

Неугорські назви в Мукачеві познімали не тільки з державних установ, але й приватних магазинів. Власників, які відмовлялися це робити, штрафували або відбирали патент на торгівлю. Всі українські книги в краї були конфісковані для знищення на підставі розпорядження військового командування від 31 березня 1939 року. Керівник ужгородської міської бібліотеки отримав вказівку, щоб чеські, російські та українські книги видавалися тільки для наукових цілей, а про тих, хто ними користувався, щоквартально повідомляти. Ось так поступала угорська влада з українцями Закарпаття.

Представники влади в Мукачеві та районі заборонили діяльність 250 громадських, культурних, господарських, промислових та інших організацій, а 310 їхніх керівників були інтерновані.

Закарпатці були значно урізані навіть у виборчих правах. Так, кількість виборців, які могли взяти участь у виборах в 1940 році, була на 47% меншою, порівнюючи з чехословацьким періодом. Але навіть таких куцих виборів закарпатцям зрештою не дозволили.

Абсолютна більшість часописів, на які була багата чехословацька доба, були закриті. Дозволено лише кілька лояльних до угорського режиму видань, та й ті підлягали такій драконівській цензурі, що навіть колабораціоніст А. Бродій скаржився до Будапешта. Заборонялося слухати закордонні радіостанції чи проявляти емоції під час показу кінофільмів. Прослуховувалися телефони і переглядалася кореспонденція. Тривалість приватних телефонних розмов обмежувалася трьома хвилинами. Угорська держава тотально придушувала не тільки національну свідомість громадян іншої національності, але й прояви елементарної громадянської свободи.

Угорський фашизм в дії

Тепер про угорський фашизм. На відміну від «українського», це не ілюзія Ілдіки Орос, а страшна реальність. Відразу після окупації Закарпаття Угорщина розпочала відкриту дискримінацію євреїв за національною ознакою.

Циркуляром міністра внутрішніх справ Угорщини від 26 травня 1942 року приховування єврейського походження переслідувалося по закону. Шлюби між не євреями і євреям заборонялися. З квітня 1944 року усі євреї мали носити нашиту жовту зірку Давида. Вони не мали права мати особистий транспорт і навіть громадським могли користуватися тільки за наявності спеціального дозволу.

Євреям заборонили обиратися до общинних і муніципальних представництв.

В усіх підприємців-євреїв на кінець 1939-го – початок 1940 року було відібрано концесії на утримання корчем, готелів, продажу тютюну. 36% ремісників і торговців краю (переважно євреї) були позбавлені патентів. Запроваджувалося обмеження на «вільні професії» – адвокати, лікарі, інженери, театральні установи, де євреїв мало бути не більше від 6%. Так само кількість студентів на факультетах не мала перевищувати 6%. Розпорядженням угорського уряду від 29 квітня 1944 року твори авторів єврейського походження (119 угорських і 47 закордонних письменників) заборонялося розповсюджувати і їх знищували.

Але всі ці шокуючі методи бліднуть у порівняні з «фабрикою смерті», в якій брала безпосередню участь Угорщина та її влада.

У липні 1941 року за рішенням Гортіївського режиму близько 20 тисяч «іноземних» євреїв, що проживали на Закарпатті у чехословацький період, було вивезено в окуповану німцями Україну, де більшість з них було розстріляно.

Навесні 1944 року все Закарпаття покрили концтабори і гетто: Мукачево, Ужгород, Перечин, Виноградів, Берегово, Чинадієво, Мараморош-Сігет, Хуст, Тячів, Сокирниця, куди було звезено все єврейське населення краю.

Візьмімо, для прикладу, Берегово, де розташовано інститут Ілдіки Орос. У тамтешньому гетто утримувалося понад 15 тисяч євреїв. У квітня 1944 року всі вони були вивезені до концтабору Аушвіц-Біркенау біля польського міста Освенцима, де понад 12 тисяч із них загинуло. Першими у газові камери йшли діти, літні люди і жінки.

Уся ця антилюдська акція контролювалася міністром внутрішніх справ Угорщини і узгоджувалася із відповідними міністрами та Угорським народним банком. Геноцид єврейського населення здійснювався при повному сприянні угорської держави, а отже, вона несе відповідальність за знищення понад 100 тисяч закарпатців єврейської національності. Це не байки про «фашистські методи», це реальний фашизм, від якого тхне димом крематоріїв.

Ілдіко Орос, яка жонглює термінами, які не варто вживати всує, знаючи страшні наслідки угорського фашизму на Закарпатті, має відповісти за свої слова. Це тим паче не вкладається до голови, що ця особа очолює в Закарпатській обласній раді комісію з питань освіти, науки, культури, духовності, а отже, мала би демонструвати витримку і повагу як до української більшості краю, так і до української влади, яку сама уособлює. Вимога про її відставку вже давно лунає від громадських організацій.

Радіо "Свобода"

Олександр Гаврош, Закарпаття онлайн.Блоги
04 листопада 2018р.

Теги: фашизм, Ілдика Орос

Коментарі

*** 2018-12-05 / 14:48:49
А,що кажуть справжні археологи та європейські архіви???!Сучасник -археолог,закарпатець-є чи нема!Диплом -це ще не фактор високих знань!

гашек 2018-11-18 / 20:15:02
у Пацканьові в ті часи була така приказка у відповідь на репресії-едь,кетив,гаром-всратися мадяром-нийдь,от,гот-прямо в рот.Мало того,десятки тисяч закарпатців загнали в угорську армію,де більшість з них загинула на війнах,а потім були при СССР репресовані.Отака в ті часи була любов до угорців.Вони називали місцеве населення порост русин-свинячий русин.Прізвище ретора Орос-русин в перекладі.От вона вже точно мадяризована свиня.

іван 2018-11-06 / 10:02:22
Гаврош молодець Хоч один підтримує репутацію справжнього журналіста Інші- спокусилися на дари данайців(паспорти візи звання подорожі і навіть фуршети) і тепер мовчать або виправдують угорців і топчуть своїх
На жаль його виступ як крик у пустелі бо керівництво області й країни теж отримали й отримують свої дари а це люди без національних сентиментів і елементарної моралі тобто прагматики у них два кумири влада і гроші гроші і влада тож угорці знають що і як робити

Правка 2018-11-05 / 23:30:42
.... Таку криваву різню ... ХУНАМ

Вуву 2018-11-05 / 23:27:14
Незнаю чи хтось із священників проводив молебінь за тими хто віддав своє життя за Карпатську Украйіну на "Красному полі" ?
І чи було поминальне відзначення 1 листопада ?
В ЗМІ такойі інформаційі я не знайшов.
То якщо наше керівництво (Крайіни ... Області ... Району ... Міста) зрештою ми самі ... НЕ ПРОВОДИМО ПОМИНАЛЬНІ ВІДЗНАЧЕННЯ ... То чого хотіти якойісь поваги від хунів.? ... Якщо в такий спосіб ми самі виказуємо байдужість душі і черствість серця до своєйі історійі і полеглих за нашу свободу ... За нашу незалежність.
(Як будуть нас поважати інші ... Якщо самі себе не поважаємо?).
ФОРМАЛІЗМ БУВ ПРИ КОМПАРТІЙІ І ПРИ СССР. В теперішній час все по іншому. "Формалін" вже не проходить ... А встид і сором теж залишаються в історійі.( Це коли маскаль прийіхав покладати квіти до полупаного постаменту ... В архіві можга знайти ) .
Ps. Якби украйінці зробилиб таку криваву різню ... То про це знав би весь сві ... А пошанування полеглих булоб на найвищому державному рівні.
І проти украйіни булиб "виписані" такі закони ... Що нас би не приняли ні в одну організацію світа ?
В той час як ми тихо замовчуємо свою історію і криваві трагедійі свого народу .
ЧОМУ ???

Софілканич 2018-11-05 / 18:47:31
До гонінь з боку мадярськоі влади можна ще й додати мадяризацію у метриках - заставляли переписуватись на мадяр, хто хотів зберегти "державну" роботу. А такою була й робота простим залізничником. Приклад: у мого дідуся був сусіда "вашутош"- простий "кремпачувальник на штреку". Тобто обхідник коліі, низькокваліфікований робітник. Сосняк, безземельний з Верховини. Ось його заставили переписатись на Феньвеші. Інакше - вон з роботи! І чим він прогодує сім"ю з 4-ма дітьми. Так той Феньвеші ще при роботі навчився щось гаром-понатроє говорити, а нова мадярка Феньвешіка взагалі не могла дітям щось з дом роботою по школі підказати.
І хто сьогодні з таких "паскудних" укро-фошистів заставляє висококваліфіковану Ілдію переписатись на Руську? Хто іі гнобить кидаючи в лице "Те! Те, бюк-ньельвю!"

Адмін 2018-11-05 / 15:52:45


Горожанине (екс-Бамчик) Ваші коменти видаляються не за критику Балоги (якої тут достатньо), і не за "правду ... яка не вписується у вашу канву", а тому, що: 1. ви не вмієте (чи не хочете) дискутувати. А тому увесь час, замість зважено коментувати по суті публікації, зіскакуєте на приватні образи авторів і коментаторів, чи критику Адміністрації сайту чи його позиції, намагаючись, проте, коментуватися саме тут. 2. як вам уже вказали, ваші коментарі пронизані "наскрізною нелюбов'ю до України і возвеличенням сусідньої держави".

Спання в наметі на Майдані не є індульгенцією від усього цього. Виправданню нелюбові до України в умовах гібридної війни нема взагалі.

Так, це позиція і вимога нашого ресурсу до коментаторів і дописувачів - не шкодити нашій країні, не "мочити" її, а критикувати представників чинної владної вертикалі. Бо це, погодьтеся, не те саме. І, тим більше, "мочачи" свою країну, не піарити сусідні, чиї інтереси йдуть врозріз з нашими.

Не подобається така "канва" - не коментуйте. Хто вас змушує? Хтось вас притяг сюди насильно? Або створіть власний інформаційний ресурс - з власною "канвою" і з власними вимогами до коментування. Хтось вам забороняє? Подивимося, як довго він проіснує і чого вартою буде ваша "правда", на якій ви тут наполягаєте як на істині в останній інстанції. Хоча, насправді, вона - лише одна з присутніх тут позицій. Не більше.


О.Д. 2018-11-05 / 15:40:06
Олег, Берегово, тоді Гітлер ще не сприймався як зло і на нього орієнтувалося півЄвропи.
Тут важливо (і саме на цьому акцент у статті), хто діяв "фашистськими" методами - анексував, вбивав, розстрілював. А не хто між двома потужними режимами маневрував, керуючись любов'ю до власної країни, розшматованої сусідніми державами.
Відповідь О.Гавроша п.І.Орос полягає саме в цьому. Бо політичне спекулювання на тему "фашизму" в її виступі - за межею навіть фолу.
Ця жінка відверто зарвалася і не має морального права працювати на посаді ректора вишу в Україні. Хочеш працювати на Угорщину будь-якими методами, навіть негідними - складай повноваження і працюй. В рамках закону і здорового глузду, звичайно. Або відповідай за законом за зроблене. Все.

Горожанин 2018-11-05 / 14:32:43


Маніпулятивні не "статейки", а ваші коментарі до них - з наскрізною нелюбов'ю до України і возвеличенням сусідньої держави. Проблема, що ви намагаєтеся побачити пропаганду в  записі блогу автора, який любить свою країну, і не хочете її бачити у відверто наклепницькому виступі Ілдики Орос.

Вчіться любити свою країну навіть в часи смути. Або відкрито визнавати, що вона - не ваша і ви працюєте проти неї. Тут територія України. Коментар видалено. Адмін


Гуцул 2018-11-05 / 14:29:19
респект Гаврошу! на фактах, не екзальтовано, спокійно і переконливо показав, ко є ху на Закарпатті...

Горожанин 2018-11-05 / 13:59:31
Брехня ?????? В чому я збрехав ???? по пунктах називай ???? Московську пропаганду ненавижу ще більше , ніж ти . Ще раз по пунктах , де збрехав ???

Горожанину 2018-11-05 / 13:45:05


Гіршої пропаганди і брехні, як з твоїх уст, важко вигадати. В кожному реченні -- неправда. Дивно, що такі коменти дозволяє адмін. Це чистої води московський агітпром. Згинь, путлерівський троль!



Коментар дописувача, до якого апелюєте, видалено. Адмін


До Олега, Берегова 2018-11-05 / 13:41:10
А що тут однобокого? Депутатка Ілдіко Орос почала на весь світ галасувати про фашизм на Закарпатті. От їй і відповіли по суті -- хто тут був фашистом.

Горожанин 2018-11-05 / 13:08:39


Коментар видалено. Адмін


Горожанин 2018-11-05 / 12:49:20
Аналітика ???? Що мені подобається то показую , а що не подобається приховую .... така аналітика ...це не аналітика , а пропаганда ...

Олег, Берегово 2018-11-05 / 12:29:46
Хороша аналітика, тіки, як завжди, коли Сашко береться не за літературну справу, однобока.
Бо тема політичних симпатій Августина Волошина і всіх очільників Карпатської України не розкрита. А симпатії ці були однозначно на боці Гітлера, от тільки Фюрер поміж двома залицяльниками, малесенька Карпатська Україна та відносно велика Угорщина обрав останню. А обрав би Україну, і була б на теренах добрячої частини Закарпаття та УССР аналог "Незалежної Хорватської Держави", на що, власне, Волошин з соратниками й розраховував.

Це ж факт, і чого його приховувати?

Аксакал 2018-11-05 / 12:25:09
У листі регента Угорщини М. Хорті від 15 березня 1939 р. висловлювалася щира вдячність канцлеру Німеччини А. Гітлеру за те, що вирішення проблемних питань Німеччини співпали з історичними мріями угорців. За це А. Гітлера на 50-річчя з дня його народження 20 квітня 1939 р. було нагороджено найвищою відзнакою Угорщини.

Аксакал 2018-11-05 / 12:02:46
Поведінка угорських військових частин була безпощадною до партизанських загонів, розвідувально-диверсійних груп, презентантів та носіїв
більшовицької ідеології, проявів саботажу з боку цивільного населення
За наслідками Другої світової війни у 1945–1951 рр. в Угорщині було
порушено 21 тис. судових справ проти 27 тис. осіб за воєнні та антинародні злочини. 477 осіб було засуджено до смерті, вироки виконані
щодо 189 осіб. Основна частина судових справ торкалася злочинів угорських офіцерів, керівників силових міністерств та відомств проти євреїв,
проти єврейських батальйонів з Угорщини та Східному фронті. Третина
таких справ стала наслідком доносів, безпідставних наклепів і звинувачень. Частка злочинів, скоєних угорськими військовими на окупованих
територіях Закарпаття, України, Білорусі, Росії проти цивільного населення серед усіх 21 тис. судових справ коливається в межах 1–2%.
Вони торкалися командирів угорських окупаційних частин на території СРСР,
які були визнані винними у каральних операціях проти цивільного
населення і були засуджені Вищим воєнним судом Угорщини упродовж
1948–1953 рр. до вищої міри покарання. Вироки стосувалися майже ста
вищих офіцерів, командирів військових частин, які покарали на смерть
цивільне населення. Серед таких був і полковник А. Тотоші, вина якого
була доведена Вищим воєнним судом Угорщини у травні 1950 р. Його
було засуджено до смерті через повішення, вирок виконано 2 жовтня
1951 року51. Ці матеріали лише через 50 років стали доступними для
дослідників.
Elsikkasztott tortenelemlecke. Nepszabadsag. 2004, augusztus 13, 10. old

Іван 2018-11-05 / 11:58:13
Своєю вірністю Німеччині
Угорщина добилася того, що Закарпаття відійшло із складу Угорщини,

Іван 2018-11-05 / 11:55:28
У другій світовій війні угорці не могли самостійно воювати(слабо) , тому німці тримали їх в тилу( в Україні) як карателів. Один батальйон був під Сталінградом і був повністю розбитий.


Олександр Гаврош
Публікації:
/ 1Загублені у коханні
/ 4Рік Августина Волошина
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
/ 2Як закарпатські москвофіли відстоювали єдність українців
/ 2Кошиці, Пряшів і Михайлівці
/ 3Підсумки 2023 року на Закарпатті
/ 2Перо і скальпель. До сороковин Івана Коршинського
/ 5Сергій Федака пише багатотомну "Історію України"
Ювілейний рік заслуженої артистки України Наталії Засухіної
/ 1Закарпатський вимір Сергія Архипчука
/ 8Закарпатський силач Фірцак-Кротон був засновником "Українського спортивного клубу" у Білках
Ужгородський "Міст з паперу"
/ 1Сенсація від Анатолія Кралицького
/ 29Три церковні календарі на одне мале Закарпаття
/ 3Феномен Дмитра Креміня
/ 8Що показав перепис у Словаччині?
/ 2Невгамовний Саркісьянц
/ 11Розчарування року
Трохи підсумків року
/ 36Звірства московської армії є її постійною ознакою
/ 41Чому Будапешт замовчує "свій" Голокост на Закарпатті?
/ 4Ювілеї в час війни
/ 11Чому Будапешт забув про 1956 рік?
Ужгород під час війни
/ 6Галина Белей: "Любомир був прикладом безкомпромісного служіння науці"
» Всі записи