Чому брудний Ужгород?

Так виглядає сміттєвий майданчик на вулиці Добролюбова

ТРИ ВІДНОСНО ПРОСТІ СПОСОБИ ЗРОБИТИ МІСТО ЧИСТІШИМ
 
Проходжуючись містом, весь час запитую себе: чому у нас так брудно? Я розумію, що серед мешканців міста є чимало таких, які кидають сміття просто під ноги. Переважно це курці (порожні пачки сигарет, недопалки), або голодні, що їдять-п’ють на ходу (обгортки, пляшки) чи покупці, що вийшли з базару чи магазину (літаючі кульки). Але навіть зважаючи на частку цих двоногих, місто страшенно брудне. 
 
Як зробити Ужгород чистим – задав я собі запитання і пішов до тих, хто займається його прибиранням. Як не дивно, позитивна відповідь є, хоча це тривалий і нелегкий процес. 
                                  
1. НАВЕСТИ ПОРЯДОК НА СМІТТЄВИХ МАЙДАНЧИКАХ
 
Початкові літери ТОВ «АВЕ Ужгород»» з німецької розшифровується як «вивезення, переробка, утилізація». Ця австрійська компанія працює в різних країнах – в Чехії, Словаччині, Румунії. В Україні «АВЕ» вивозить сміття на Львівщині, Івано-Франківщині та Закарпатті. Після Виноградова та Мукачева, «АВЕ» прийшло нарешті й до Ужгорода. 
 
За 2,5 роки роботи -- результат помітний. Сміття стало вивозитися щоденно. Окрім того, з’явилися нові контейнери для сміття (усього їх у місті півтисячі), а 30 майданчиків для сміття уже обладнали  захисним екраном та сітками. Ще 15 таких планують зробити цього року (усього сміттєвих майданчиків у місті півтори сотні). 
 
Також «АВЕ Ужгород» безкоштовно надало 8 тисяч індивідуальних баків для приватної забудови, сміття з яких вивозять раз на тиждень. Окрім того, вони ще займаються утилізацією вивезеного сміття на полігоні. 
 
Федір Коваль, заступник директора «АВЕ Ужгород» запевняє, що в них ведеться електронне стеження за всіма сімома машинами, які вивозять сміття з Ужгорода. Тому є належний контроль за кожним маршрутом. 
 
Але проблема полягає в тому, що ужгородці викидають сміття не тільки у контейнери, але й біля них.  За угодою «АВЕ Ужгород» має забезпечувати й чистоту сміттєвого майданчика. Однак мешканці зносять до майданчиків будівельне сміття та обрізане гілля, за вивіз яких повинні сплачувати окрему плату. Згодом на ці купи кидають вже й побутове сміття, і так виникають нові сміттєзвалища, які нема кому прибирати, бо «АВЕ» киває на ЖРЕРИ (гілля – це їхня компетенція), а ЖРЕРИ на «АВЕ» (бо сміттєві майданчики -- не їхня територія).
 
А поки вони виясняють стосунки, (бо технічні засоби обмежені як в одних, так і в других), ужгородці і далі завалюють непотребом сміттєві майданчики, перетворюючи їх на гігантські сміттєзвалища. Вихід з цього замкнутого кола є: визначити одного відповідального за все сміття на майданчику і питати з нього. 
 
2. ШТРАФУВАТИ ЗА НЕПРИБРАНУ ПРИБУДИНКОВУ ТЕРИТОРІЮ
 
Але це вивіз сміття – завершальна стадія з очищення міста. А яка ситуація з його прибиранням? Так-от, із півтисячі ужгородських вулиць прибирання здійснюється тільки на кожній четвертій. Причому деякі з них прибираються лише тричі на тиждень, а декотрі -- усього раз. Абсолютна більшість міста не прибирається взагалі! Пояснення цьому просте: замість необхідних півтисячі двірників Ужгород має лише сотню. (Зарплата двірника на руки -- 1200 гривень).  Більшу кількість «замітайлів» місто просто не може собі дозволити. І в найближчому майбутньому вони з неба не впадуть.
 
Тож якщо хочемо, аби Ужгород був чистим, треба всього-на всього його не засмічувати. Бо прибирати просто нема кому.
 
Але що робити, коли значна частина ужгородців не мають нічого спільного з розумними істотами. І на це є відповідь.
 
За існуючими нормами, кожен об’єкт господарювання у місті (всі установи, заклади, крамниці) мають прибирати прибудинкову територію по всьому периметру на довжину 10-15 метрів від будівлі. Подивіться, що робиться, наприклад, біля спорткомплексу «Юність» чи універмагу «Україна»! Соло літаючого на вітрі сміття! А це не місто має прибирати, а конкретний господар території. 
 
Те саме стосується і власників приватних будинків. Вони відповідають за чистоту прилеглої території аж до бардюрного каменю. Тобто, за сміття на тротуарі відповідає не двірник, якого в природі не існує, а господар будинку. Як, до речі, і за обрізання зелених насаджень на цій території. Це його святий і почесний обов’язок як власника будинку. 
 
Якщо ми забезпечимо чистоту довкола установ, крамниць та приватних забудов (а це неважко – підняти кілька папірців за день перед своїми дверима), то ми не впізнаємо рідного міста. Воно стане в рази чистішим. 
 
3. ШТРАФУВАТИ ЗА ВІДСУТНІСТЬ УРН
 
Великою проблемою є відсутність урн для сміття у місті. Торік за кошти меценатів закупили 140 штук, з них певна кількість дебілами вже поламана. За твердженням начальника відділу благоустрою Олександри Турянчик, Ужгород потребує ще понад тисячу урн. За куці міські кошти ми їх за десятирічку не побачимо.
 
Але й тут є вихід, бо кожен об’єкт господарювання у місті ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ встановити виносну урну для сміття. Пройдіться хоча б центром міста. Більшість крамниць і установ їх не мають. Тобто, вони грубо порушують встановлені правила. Якби біля кожної крамниці чи установи стояла урна для сміття (міська влада навіть затвердила їхню форму), то відчутно зменшилася би потреба в загальноміських урнах. (Раз на день прибиральниці магазина чи офісу викинути кульок зі сміттям не становило би жодної проблеми).
 
І тут ми приходимо до найцікавішого висновку: Ужгород можна зробити значно чистішим без додаткових витрат, якщо міська влада слідкуватиме за виконанням власних рішень.
 
Для цього у неї є навіть необхідні важелі: штрафи і муніципальна міліція. Хай пройдуться ці браві хлопці по установах та магазинах, де нема виносних урн і де постійний бруд на тротуарі, і відразу буде результат. 
 
Мені заперечать, що муніципальних міліціонерів не вистачає, їх усього кілька і т.п. Так ви, шановна владо, маєте курку, яка несе золоті яйця. Бо кожен муніципал заробить собі зарплату за один обхід вулиці абсолютно законним способом, виписуючи штрафи людиноподібним істотам за порушення порядку і чистоти.
 
А що вже казати за приватні будинки, які в Ужгороді займають ледь не половину міської території! Ось де поле для заробітків і контролю! Тільки дійте, а не сидіть, склавши руки. Знаючи, що доведеться кожного разу платити штраф у 500-1000 гривень, кожен власник встановить урну і прибиратиме прибудинкову територію. 
 
P.S. А якщо влада не здатна забезпечити виконання своїх же рішень, то тоді слід міняти саму владу.

«Неділя»

Теги:

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати