Найбільша водозабезпеченість в Україні додає закарпатцям чимало проблем

Володимире Петровичу, 22 березня в календарі значиться як Всесвітній день водних ресурсів. Якщо не помиляюся, він святкується ось уже 19 років поспіль.
— Так. Рішення про його відзначення було прийняте у 1992 році учасниками Генеральної асамблеї ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро. Адже проблема води вже давно є глобальною. Кожна шоста людина у світі не має доступу до безпечної питної води, 40 відсотків населення планети живе в регіонах, що серйозно потерпають від нестачі води — такої загадкової речовини, яка є матеріальною субстанцією організмів, основою життя на Землі.

Щороку цей день має свою тематику — присвячений вирішенню певної проблеми. У 2012 році — це привернення уваги міжнародного співтовариства до взаємозв’язку між водою та продовольчою безпекою. Проблеми продовольчої безпеки загострилися після піку цін 2008 року та фінансової кризи 2009 року. Зростання кількості населення, урбанізація, зміна раціону харчування та виснаження грунтів і вод, збільшення вартості енергії — фактори, які підривають продовольчу безпеку.

Нині на планеті 7 мільярдів людей і ще на 2 мільярди, як очікується, населення Землі збільшиться до 2050 року. Статистика свідчить, що кожен з нас п’є від 2 до 4 літрів води щодня. Проте велика частина води, яку ми споживаємо, використовується «в їжі», котрою харчуємося: виробництво 1 кг яловичини, наприклад, потребує 15000 літрів води, в той час як 1 кг пшениці «випиває» 1500 літрів. За найоптимістичнішими підрахунками, близько мільярда людей у світі вже живуть під тиском хронічної нестачі їжі та води. Звідси випливає важливість Всесвітнього дня водних ресурсів. Не дивно, що зараз маємо дуже багато запрошень долучитися до акцій з цього приводу від колег із сусідніх Угорщини, Словаччини, Румунії. Країнами басейну річки Тиса і басейну ріки Дунай цій даті приділяється особлива увага. До речі, і минулий рік для нашого управління також пройшов під знаком охорони водних ресурсів. Найперше, що з 2011 року вже не існує обласного виробничого управління по меліорації і водних ресурсах (облводгоспу), а є Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса. Для нас незвично мати таке управління, але для країн ЄС саме основним є басейновий принцип в управлінні водними ресурсами. Також хотів би сказати, що минулий рік став дуже важливим з точки зору збереження водних ресурсів.

Що маєте на увазі?

— Усі ми були свідками, як на початку березня торік міністри охорони навколишнього природного середовища 5 країн басейну річки Тиса підписали в Ужгороді меморандум про впровадження плану інтегрованого управління водними ресурсами басейну р. Тиса.

Яка ж подальша доля цього плану?

— На сьогодні в Україні такий план розроблений лише для річки Тиса. По Дніпру, Дністру, Південному Бугу, інших великих річках такого плану немає, а по р. Тиса є національний план інтегрованого управління водними ресурсами відповідно до вимог Єдиної рамкової водної директиви ЄС. Хоча наша область є одним із найбільш водозабезпечених регіонів України, завдячуючи вищезгаданому документу, ми побачили, що це не повинно бути підставою для марнотратства чи забруднення вод. А якраз по цих напрямках маємо проблему, що нас найбільше хвилює у Всесвітній день води.

Яку, Володимире Петровичу?

— Ота велика водозабезпеченість нашого краю додає багато проблем — ми мусимо бути прикладом у їх вирішенні. Це, насамперед, проблема якості води. Ми постійно ведемо моніторинг і контроль за цим.

Що засвідчує цей моніторинг?

— Що якість води наших відкритих річок поки задовільна і вважається однією з найкращих у басейні р. Тиса, а в цілому, можна сказати, й для України загалом.

Однак тенденція, на жаль, іде в бік погіршення.
Чому?

— Це пов’язано з роботою каналізаційних очисних споруд. Споживати ми споживаємо. Але яку воду після споживання скидаємо в річки?! Як правило, використовуємо воду підземну, та скидування іде виключно у відкриті водотоки. І нас хвилює сьогодні, що в ряді великих населених пунктів відсутні ефективно діючі очисні споруди. Це стосується по р. Тиса Великого Бичкова, Солотвина, Тячева, Вилока… Вважаю, що питання забезпечення надійного очищення стоків має бути наріжним для будь-якої влади. Чи то міської, сільської, селищної, районної або обласної! Бо без якісної води, її достатньої кількості цивілізація не буде здоровою, вона хворітиме.

Вода, Володимире Петровичу,?— це не тільки благо для краян. Нерідко її надмірна кількість обертається і великою бідою…

— Дійсно, для нас немає більш важливого, ніж протипаводковий захист краю. Торік ми виконали практично план заходи, які передбачалися діючою державною «Програмою комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса Закарпатської області на 2006–2015 роки» (далі скорочено — програма «Тиса»). Збудували понад 10 км нових дамб, 5 км берегоукріплень, багато зробили щодо підвищення надійності наших гідроспоруд. Але, на превеликий жаль, слід констатувати, що залишився незакритим борг у сумі майже 20 млн. грн. І це заборгованість держбюджету за вже здійснені роботи, яких виконали на загальну суму 40,8 млн. грн.

За рахунок чого виконали?

— За обігові кошти наших підприємств і будівельних організацій, котрі тепер залишились у боргах перед Пенсійним фондом, із виплати заробітної плати своїм працівникам і перед Державною податковою службою. Не випадково ці питання були предметом обговорення під час робочої поїздки на Закарпаття 1 березня ц.?р. прем’єр-міністра України Миколи Азарова, і вони знаходяться тепер на стадії вирішення. Отож надіємось, що затрати обігових коштів за минулий рік нам таки будуть компенсовані з держбюджету.

А що скажете з приводу фінансування державної програми «Тиса» на поточний рік?

— У Законі «Про державний бюджет України на 2012 рік» передбачено виділити на програму «Тиса» 100 млн. грн.

А це не замало?

— Якщо минулого року було передбачене фінансування тільки 40,8 млн. грн., то цьогоріч усе-таки майже вдвічі більше. Необхідно лише, щоб ці кошти вже почали надходити в область, коли погода дозволяє нам інтенсивно розгортати роботи за програмою «Тиса», а не в ІV кварталі.

Богдан ДУБОВИЙ.

Теги: водозабезпечення, Чіпак

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати