Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"

З номера в номер на сторінках журналу «Дукля», який видає СУПС, завдяки старанням її голови й головреда часопису Івана Яцканича, друкуються твори закарпатських письменників та інших майстрів слова з різних областей України. От і в третьому номері вміщено уривок із нового роману лауреата Національної премії імені Т. Шевченка Мирослава Дочинця. Зацікавить читачів обох країн п’єса «Коля» – про високі почуття й взаємини в молоді роки відомого письменника й священика Юрія Станинця та знаної поетеси й учительки Миколаї Божук.

В «Дуклі» є проникливий вірш із творчої спадщини лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка Петра Скунця «Пам’яті Олеся Гончара».

Про зображення у творчості крайових письменників легендарної постаті останнього карпатського опришка Ілька Липея йдеться в дописі відомого українського літературо­знавця з Пряшева Надії Вархол. А доктор історичних наук Микола Зимомря високо оцінив творчий доробок відомого закарпатського поета, гумориста, публіциста Юрія Шипа з нагоди його 75-річчя у статті «Животворність сміхової культури».

У розділ «Рецензії» вміщено аналітичний роздум видатного вченого з Пряшівщини, академіка НАН України Миколи Мушинки «Найвизначніша праця про «русинський» сепаратизм». У ній він детально аналізує книжку, на жаль, передчасно померлого доктора філологічних наук Любомила Белея «Русинський сепаратизм: націотворення in vitro».

Як завжди, завершує черговий номер часопису добірка інформацій про вихід у світ нових книжок українських письменників, зокрема й закарпатців: Сергія Федаки «Давні цивілізації на території України», Василя Густі «Молитва грішника», Олександра Гавроша «Останній опришок Микола Шугай», Юрія Шипа і Петра Матія «Про що курличуть журавлі» (пісенник), Юлії Драгун «Ой віночку з барвіночку». До речі, на обкладинках журналу – твори нашого земляка Михайла Сирохмана.

Належним внеском у розвиток творчої співдружності Закарпаття і Словаччини є ціла низка заходів, які проводились у нашому краї з метою популяризації творчості українських майстрів слова з Пряшівщини. Це – зустрічі Івана Яцканина, Мілана Бобака, Юліуса Панька зі студентами філфаку УжНУ, презентації нових видань у ОУНБ ім. Федора Потушняка та обласній організації НСПУ, відзначення деяких українських письменників Словаччини почесними грамотами, подяками департаменту культури Закарпатської ОДА.

Нещодавно у видавництві «Timpani» вийшла збірка оповідань І. Яцканина «Сторонннім вхід заборонено».

Автор передмови – заступник голови ЗОО НСПУ Олександра Ігнатович. Книжка вийшла за сприяння департаменту інформаційної діяльності та комунікацій ОДА в рамках програми підтримки видань закарпатських авторів, тож вона поповнить фонди державних і шкільних бібліотек краю.

І ще одна приємна подія – у 29 випуску серії «Між Карпатами і Татрами», яку веде кандидат філологічних наук Тетяна Ліхтей, у перекладі українською мовою вийшло оповідання словацького письменника Миколая Душана «Медова баба». До речі, теж у «Timpani».

Днями в Пряшеві відбулася робоча зустріч І. Яцканина, заступника голови Союзу русинів-українців СР Павла Богдана, письменників Мілана Бобака, Єви Олеар, редактора газети «Нове життя» Мирослава Ілюка з головою ЗОО НСПУ Василем Густі й директором видавництва «Timpani» Ярославом Федишиним, котрий представив нові книжки.

П. Богдан висловив щиру вдячність керівництву ОДА за вагому підтримку розвитку творчої співпраці закарпатських письменників та їхніх українських побратимів у Словаччині.

Василь Густі поділився думками щодо проведення цьогорічного міжнародного літературного фестивалю «Карпатська ватра», розповів про роботу над упорядкуванням збірника віршів поетів карпатського регіону «Зоря Шевченка над Карпатами». М. Бобак висловив пропозиції щодо доцільності встановлення у Великоберезнянському районі якихось знаків про те, що з В. Березного родом один із фундаторів української літератури на Пряшівщині Юрко Боролич, а в Руському Мочарі певний час учителював ще один такий класик – Федір Лазорик. Пан Мілан також наголосив на доцільності видання вибраних творів Івана Мацинського, який відіграв велику роль у розвитку культури на Пряшівщині в повоєнний період.

Під час зустрічі висловили й інші думки та пропозиції, спрямовані на подальше поглиблення і збагачення творчих зв’язків.

Василь Чорногор

Теги: журнал, Дукля, письменники

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати