Якраз на часі, адже в ці дні відзначаємо 80-річчя проголошення незалежності КУ.
«Із світлин і оригінальних документів перед нами постає досі невідома широкому загалу постать звичайного хлопця із села Суха на Іршавщині – Василя Попика. Мав важку долю. Із 15 літ уже працював і одночасно вчився, служив у чехословацькому війську. Ставши прикордонником, брав активну участь у боях, захищав Карпатську Україну від угорських окупантів, – розповідає директор музею Андрій Світлинець. – Арешти, допити – і знову повернення до прикордонної служби. Уже за радянських часів його пограбували лісові бандити, а невдовзі заарештували органи безпеки і засудили як куркуля. Відбував заслання в Іркутських таборах. Таємний лист на волю зумів вирвати його з лап НКВД, і Василь Попик у 1952 році повертається додому».
У спогадах старожилів залишився добросовісним, чесним односельцем із незаперечним авторитетом.
На святі був присутній і син Василя Попика – Михайло, який розповів деякі епізоди з життя батька.