Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку

29 жовтня в Україні відзначали Всесвітній день боротьби з інсультом. В Ужгороді з цього приводу відбулася спеціальна акція.

Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку

Про підступність цієї недуги та стан справ із її лікуванням на Закарпатті розмовляємо з головним позаштатним експертом із фаху «Неврологія» департаменту охорони здоров’я ОДА, завкафедри нейрореабілітації з курсом медичної психології УжНУ, професором Олександром Пуликом.

Олександре Романовичу, будь ласка, поясніть доступно, що ж таке інсульт?

– З латинської слово перекладається як «удар». Це захворювання серцево-судинної системи. Гостре порушення мозкового кровообігу призводить до раптового ураження ділянки головного мозку, порушення його функції, і проявляється паралічем руки чи ноги (а частіше – обох цих кінцівок по один бік тіла), порушенням мови, запамороченням та навіть втратою свідомості. Ця недуга в багатьох країнах Європи, а також у США, Канаді та Японії є однією з головних причин смертності населення. Крім того, лише 10 – 20% пацієнтів після інсульту повертаються до попередньої праці, більшість надалі потребує тривалої, а то й постійної, сторонньої опіки. За даними ВООЗ, щороку в світі спостерігається близько 7 мільйонів мозкових інсультів. Переважно – в осіб похилого віку: після 65-ти їх частота подвоюється через кожні 10 років. Щодо статі, то більше ризикують мати цей діагноз чоловіки, хіба що у віці за 80 частота інсульту стає вищою у жінок. Але ж чоловіки значно рідше доживають до таких поважних літ.

А що каже статистика стосовно цієї недуги в Україні та на Закарпатті зокрема?

– В нашій державі щороку реєструється понад 100 тисяч мозкових інсультів. Їх частота в західних областях нижча, ніж у східних. На Закарпатті торік були 2744 такі діагнози, причому серед міського населення їх відсоток вищий порівняно з сільським, до того ж статистика краща в гірських районах. Найгірша ситуація на Виноградівщині (361,7 випадка на 100 000 населення) та в Ужгороді (352). Протягом останніх десяти років спостерігається значне «помолодшання» інсультів – в області кожен четвертий зафіксований у осіб працездатного віку. А загалом якщо в 1995-му в краї було 1446 таких діагнозів, то в 2015-му – 2568. Торік від інсульту в нас померло 500 людей.

Чи робиться щось для зменшення частоти захворюваності?

– Протягом останніх двадцяти років багато чого змінилося в охороні здоров’я краю. Діють два судинні відділення, в Ужгороді, Мукачеві, Хусті та Тячеві встановлено комп’ютерні та магнітно-резонансні томографи, в кожній райлікарні є судинні ліжка. Маємо майже стовідсоткову госпіталізацію пацієнтів із інсультом. В трьох лікарнях області вже впроваджено новітній метод його лікування – системний тромболізис. Препарат актилізе для пацієнтів закуповується централізовано за кошти держбюджету. Тобто неврологи краю надають допомогу таким хворим на високому рівні. Але зростання частоти мозкових інсультів має інші причини. Не секрет, що в Україні у більшості громадян відсутнє усвідомлення цінності здоров’я як фактора життєвого успіху. Примусова загальна диспансеризація на заводах і фабриках відігравала важливу роль, а зараз кожен повинен сам стежити за своїм здоров’ям. Часто-густо пацієнт іде до лікаря, витрачає гроші на обстеження, а от дотримуватись рекомендацій фахівця відмовляється – чи то грошей бракує, чи вирішує, що ліки можуть зашкодити, або ж бракує сили волі дотримуватися приписів…

Тобто, образно кажучи, порятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого?

– Так, і позитивні тенденції вже є. Ми бачимо, як молодь уважно ставиться до їжі, алкоголю, фізичної активності. В містах зростає кількість тренажерних залів, оздоровчих центрів. Зараз значна роль приділяється сімейному лікареві, а той акцент має ставити на вихованні в пацієнтів самовідповідальності.

То як пересічному громадянину попередити інсульт?

– Серед головних його причин – артеріальна гіпертензія, захворювання серця, цукровий діабет. Пацієнти з високим тиском повинні слідкувати за ним та приймати медикаменти, щоб утримувати його нижче 140/90 мм рт. ст. (для тих, у кого «цукрівка» – до 135/85). Люди з серцевими недугами мають регулярно отримувати антитромботичну терапію, а з діабетом – строго дотримуватися дієти, приймати за необхідності ліки, щоби глюкоза в крові залишалася в межах норми. Все перераховане належить до попередження інсульту.

А що треба знати нефахівцю про основні його симптоми?

– До таких належать: раптове порушення мови чи оніміння однієї з кінцівок – руки або ноги, м’язова слабість у них, втрата рівноваги, запаморочення, втрата свідомості. Пацієнта при перших ознаках слід доставити в той неврологічний стаціонар, де можуть виконати тромболізис. У нашій області це судинне відділення Ужгородської ЦМКЛ, неврологічне відділення Мукачівської центральної районної лікарні, інсультний блок Хустської ЦРЛ.

Якщо інсульт таки трапився, якими мають бути дії родичів чи свідків цього?

– Перш за все – вчасно доставити пацієнта до фахівця. При транспортуванні у відділення вищезгаданих стаціонарів членам сім’ї чи сусідам хворого треба чітко відмітити час, коли вони востаннє бачили пацієнта здоровим. Бо для проведення тромболізису відводиться 3 години після перших ознак інсульту, якщо виконати його пізніше, можуть бути ускладнення у вигляді крововиливу. Саме тому медикові зі швидкої допомоги чи сімейному лікарю, котрий оглядає людину, слід надати інформацію, коли людина ще почувалася добре. Необхідно також сказати, які ліки приймає пацієнт, особливо якщо це непрямі антикоагулянти – варфарин чи інші.

То системний тромболізис ліквідує ознаки інсульту?

– Саме так. Це сучасний метод лікування. У пацієнта відновлюється кровоплин у головному мозкові, й ділянки, в яких було обмежене живлення, відновлюють свою функцію. Нормалізується мова, рухова функція кінцівок. Спостерігати за цим любо-дорого, але, на жаль, таких випадків дуже мало. Й усе через безпечність. Багато людей бояться подумати, що в них інсульт, воліють лежать вдома кілька днів із явними тривожними симптомами, сподіваючись, що все минеться саме. Це неправильно. Слід довіряти медикам, телефонувати на «103» при перших ознаках інсульту, їхати в лікарні, де зможуть допомогти.

А яка перспектива в тих, кому вже пізно виконувати системний тромболізис?

– Головне – попередити ускладнення. Інсульт, котрий уже стався, робить людину безпорадною, часто порушується орієнтація в місці й часі, мова, пам’ять. У багатьох випадках пацієнти не можуть зробити правильний висновок із події, що сталася. В цій ситуації важливо правильно укласти хворого, щоби він не поперхнувся слиною чи іншою рідиною, обстежити, надати першу медичну допомогу, запобігти набрякові головного мозку та легень, забезпечити контроль сечовиділення.

Ну, а для відновлення втрачених функцій у пацієнта після перенесеного мозкового інсульту слід займатися активною реабілітацією. В стаціонарах є фахівці лікувальної фізкультури, котрі при виписці покажуть родичам, які вправи слід виконувати. Часто-густо сім’я звертається по допомогу до масажистів, але це – лише один із методів відновлення. Вдома потрібно створити умови для якомога швидшої адаптації хворого до нових умов життя: прибрати в кімнаті килими й доріжки, які можуть бути причиною порушення ходи, організувати поручні, щоби було за що триматися, оформити куточок для денного перебування зі столом, де можна виконувати якісь дії – перебирати горох, квасолю, працювати кліщами та викруткою. Окрім цього, в санаторії «Карпати», приміром, для працюючих пацієнтів, котрі перенесли мозковий інсульт, є реабілітаційне відділення. Загалом в області з’являються фахівці нових спеціальностей – реабілітологи та ерготерапевти, котрі допомагають відновити порушені функції.

Але пам’ятаймо головне – легше попередити, ніж потім виправляти.

Марина Ткачук

02 листопада 2018р.

Теги: інсульт

Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
Суничний бум у Виноградові та його міжнародні наслідки
/ 4"Правильна" закарпатська свальба: старшому поколінню – традиційні страви, молодшому...
/ 2"Народ мене визнає". Присвячується пам'яті знаної балетмейстерки-постановниці Клари Балог
Підкована блоха та Мона Ліза на рисовому зерні: Майстер мікромініатюр Володимир Казарян творить шедеври між ударами серця
/ 1300 дерев'яних церков на дерев'яних тарелях планує створити ужгородский різьбяр
/ 2Примари минулого
Новий ангіограф у Хусті тестують медики
/ 2Безпритульним собакам у Виноградові лікуватимуть зуби, робитимуть рентген та оперуватимуть
Закарпатець став свідком трагедії "Титаніка"
/ 1Єдина на Тячівщині берегиня килимарського ремесла живе у Ганичах
Півжиття в небі
Чистокровні карпатські буйволи в Олешнику – родзинка Виноградівщини й джерело продуктів для гурманів
/ 1Польські мандрівники, що завітали на Закарпаття в рамках туру Карпатами, збентежені ставленням людей до природи
Магнат-мультимільйонер і знаменитий шахрай Нью-Йорка – вихідець із Тячева
Тячівський "кіборг" колядував на вежі Донецького аеропорту
Олена Кондратюк: "Я як хамелеон, що змінює кольори залежно від освітлення, настрою чи обстановки"
/ 7Художник-мольфар із Керецьок малював по франціях-канадах, а в рідному Закарпатті майже невідомий
Книжки Франциска Скорини отримав Закарпатський обласний краєзнавчий музей
Збірка літературних портретів, інтерв'ю та рецензій "Відлуння літературного Закарпаття" побачила світ в Ужгороді
» Всі записи