Безробітним закарпатцям пропонують податися у підприємці

Проблема безробіття чи безгрошів'я — стара і, на жаль, традиційна для чималої кількості закарпатців. Нині ж через кризу, яка все ніяк не мине, фінансове становище погіршилося навіть у тих, хто не втратив роботу. Люди, хто як може, намагаються впоратися з проблемами, вірячи, що вони тимчасові. Втім, як з'ясувалося, не обов'язково це робити самотужки чи бігти до найближчого банку за кредитом під скажені відсотки. У пошуку роботи допомагають спеціалісти центрів зайнятості. Вони ж можуть підсобити коштами, необхідними для відкриття власної справи...

Щоб стати успішним, слід бути професіоналом

Якось довелося зустрітися з дуже цікавою людиною. Наталія МІЛЮКОВА — приватний підприємець-архівіст, має вищу освіту, але за фахом хімік. Та поратися з паперами, збирати, зберігати, підшивати любила з дитинства. 1997 року її запросили в архівну справу. "Займаюся нею понині, — поділилася Наталія Володимирівна. — Працювала в Державному архіві Закарпатської області. Та через стан здоров'я змушена була звільнитися. Одразу виникло питання, як жити далі. Звернулася до Ужгородського міського центру зайнятості. Благо його працівники — Неля Мазуренко, Мар'яна Маргітич — виявилися досвідченими і чуйними людьми, порадили мені пройти навчальні курси і відкрити свою справу. Я так і вчинила. Отримала сертифікат і захистила бізнес-план в ЗакДУ та центрі зайнятості. Після цього згідно із законом мені виділили фінансову допомогу. Суму називати не буду — це комерційна таємниця (сміється). Я зареєструвалася як приватний підприємець, стала на облік у податковій інспекції, Пенсійному фонді і почала займатися власним бізнесом. Це було 2010 року.

Нині у мене є робота, яка приносить задоволення, бо, маючи фахові навики і широку нормативну базу, можу добре її виконувати. Оскільки бізнес йде успішно, то маю можливість, легально працюючи (сплачую усі належні податки на загальних підставах), заробити на життя. Моїми клієнтами є юридичні й фізичні особи, державні й приватні заклади, які мають найманих працівників. Я упорядковую документи постійного терміну зберігання з особового складу і довгострокового терміну зберігання. Також роблю вилучення документів, термін зберігання яких закінчився, на знищення. Після перевірки контролюючих органів складається відповідний акт".
Але ж це завдання працівників державного архіву — кидаю репліку.

— Так. Вони та службовці архівних відділів РДА і міськвиконкомів працюють з документами національного архівного фонду. Оскільки для опрацювання мають дуже багато справ, то фізично не можуть повністю охопити усі установи та організації. Нині ж ще маємо й багато приватних, малих, спільних підприємств і в яких нагромаджуються документи, що потребують упорядкування чи знищення. Деякі підприємства ліквідовуються, а їхні документи з особового складу (про зарплату, призначення і звільнення працівників), згідно із законом, мають зберігатися 75 років. Їх не можна знищувати, а слід упорядкувати і передати у трудовий архів чи місцевий архівний відділ. Це дуже важливо, адже на основі цих документів потім людям нараховують пенсії, соціальну допомогу можуть отримати ті, хто втратив годувальника тощо.

Тож справа, якою займаєтеся, попри деяку її екзотичність, є досить затребуваною. Як шукаєте клієнтів?

— Переважно вони самі звертаються. Я співпрацюю з державним архівом нашої області, архівними відділами райдержадміністрацій та міськвиконкомів. Ті, кому потрібні мої послуги, мене знаходять через знайомих чи друзів. Інколи й я пропоную свої послуги. Рекламних оголошень не даю — дорого і непотрібно. До речі, коли установа ліквідовується, ліквідатор обов'язково має надати документ про упорядкування і передачу документів в архів. Про те, що архівні послуги є затребуваними, свідчить і той факт, що на цьому сегменті ринку я працюю не одна. В Ужгороді приватною архівною справою займаються й інші мої колеги.

1 квітня у повному обсязі запрацював новий Податковий кодекс. Новації оподаткування торкнулися вашого бізнесу?

— Звичайно. Оскільки працюю з установами та організаціями, то перебуваю на загальних засадах оподаткування (зі "спрощенцями" вони відтепер не працюють, бо такі видатки їм не зараховуються). Загалом до бюджету сплачую майже 50% заробленого, тож новації кодексу трохи погіршили мій фінансовий стан. Та працювати можна. Роблю свою справу професійно, ефективно, отримуючи від цього і моральне задоволення, і матеріальну винагороду. До того ж є можливість самостійно планувати свій час, а специфіка моєї діяльності не потребує найманих працівників та оренди офісу. Знаряддя для роботи теж прості: голка, шило, ручки, нитки, інші канцтовари.
Початківцям хочу сказати: "Якщо людина планує відкрити власний бізнес, то має усвідомлювати, який, коли, для чого. Вона має бути професіоналом справи, виконувати її ефективно і отримувати за роботу винагороду".     

Найчастіше закарпатці хотіли б займатися торгівлею та громадським харчуванням
"Якщо склалася ситуація, коли людина втратила роботу або її не задовольняє та, що є, і вона бачить себе успішною у власному бізнесі, то може звернутися до фахівця центру зайнятості за місцем проживання, — розповів директор Закарпатського обласного центру зайнятості Юрій ФУЩИЧ. — Наш спеціаліст під час профорієнтаційної бесіди з'ясовує професійність цієї людини, рівень її освіти, бажання займатися власною справою. Опісля кандидат складає тести щодо наявності в нього підприємницького потенціалу. Якщо тести позитивні, нашим коштом скеровуємо таку людину на курси "Підприємець-початківець" на базі ЗакДУ або Мукачівського аграрного коледжу. Під час навчання студенти складають бізнес-план, відтак відвідують інформаційні та тематичні семінари. Потому комісія уже приймає рішення про надання фінансової допомоги на відкриття власної справи. Як правило, коли людина успішно пройшла усі етапи підготовки до відкриття власної справи, їй не відмовляють у коштах.

Розмір допомоги для кожного претендента різний і визначається законодавчо, залежно від розміру зарплати на попередній роботі, умов звільнення працівника. Сума визначається з розрахунку середньої зарплати по області (нині вона становить 1816 грн. на місяць), зарплатою працівника, його стажем роботи. Максимальна сума виплати — 70% заробітної плати для працівника з 10-річним і більше страховим стажем. Тож сума коштів для кожного претендента завжди різниться. Фактично допомога на відкриття власної справи — це одномоментна виплата допомоги по безробіттю, яку інші отримують місяцями. На загал, це може бути до 20 тис. грн. Ми розуміємо, що це невеликі гроші й за них розгорнути бізнес вкрай важко. Але маємо чимало людей, які успішно їх використовують. Наша мета — зорієнтувати людей, навчити їх і хоча б трішки допомогти фінансово. Причому якщо людина, отримавши гроші, "прогорить" і закриє свій бізнес — це не тягне за собою ніяких караючих санкцій, хоча колись таке було — якщо закрив бізнес упродовж півроку, то мав повернути кошти. Нині ми розуміємо, що не всі можуть бути успішними, може змінитися кон'юнктура ринку. До прикладу, торік із 348 безробітних, які отримали у нас кошти і зареєструвалися підприємцями, лише 5 осіб припинили свою діяльність. Нинішнього року припинили підприємницьку діяльність 9 людей, які розпочали її минулого року (2,6% від загальної кількості).

Найактивніші — ужгородці (44 підприємці), 35 безробітних  організували бізнес у Мукачеві. Найменш активні мешканці Ужгородщини та Великоберезнянського районів — відповідно 16 і 17 осіб отримали допомогу на відкриття власної справи. Найчастіше організовують підприємництво з торгівлі чи громадського харчування (60%), бухгалтерських, юридичних чи інших послуг (34,5%). Також маємо підприємців, які займаються тваринництвом, овочівництвом, лісопереробкою. На жаль, не хочуть люди займатися сільським зеленим туризмом. Торік лише один безробітний взявся за цю справу. Напевно, тому, що вона потребує чималих коштів, які значно перевищують суму, що її може надати центр зайнятості".

Розмовляв Петро ПОЛІХА.

Теги: безробітні, підприємці, Центр зайнятості

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати