Мовчазний убивця. Часто хронічна хвороба нирок проявляється, коли життєво важливий орган вже практично втрачено

 

"Стосовно випадку, про який розповів ваш товариш, тут немає нічого дивного. Такі випадки, на жаль, далеко не поодинокі. Для нефрологів це повсякденна практична ситуація, — поділився Василь Васильович. — Вищезгадана пацієнтка хворіла давно, роками, а може й десятками років. Просто нічого не знала про своє захворювання та перспективу, що чатує на неї. Такі вже особливості уражень паренхіми нирок.

 

Деталізую. Нирки – це парний орган, особливістю якого є унікальність функцій при відносній простоті побудови. Кожна нирка складається з близько мільйона мікроскопічних елементів, своєрідних міні-нирок, що мають назву нефронів. Це фільтруюча система організму, завдяки якій щодоби з останнього виділяється приблизно 1,5—2 літри шкідливих речовин і зайвої рідини у вигляді сечі. Те, що виводяться нирками, утворюється в організмі в результаті обміну речовин, "розпаду" вжитої їжі, а також у процесі роботи м'язів. Окрім видалення шкідливих речовин та надлишку рідини з організму, нирки виконують низку життєво важливих регуляторних функцій: регулюють вміст води, електролітів та хімічних елементів у крові; підтримують кислотно-лужну рівновагу; виводять метаболіти медикаментів та токсини, які потрапили в організм ззовні; виділяють у кров гормони, необхідні для нормальної життєдіяльності.

 

Та попри важливість функцій нирки є особливим органом, котрий "не кричить", коли занедужує, оскільки у товщах паренхіми органу відсутні больові рецептори, і головний сигнал негаразду в організмі, на який зазвичай орієнтується більшість пацієнтів – біль – при захворюваннях ниркової паренхіми відсутній. Хронічна хвороба нирок внесена до так званих "мовчазних убивць" ще й тому, що у більшості людей немає виражених проявів недуги, часто перші клінічні симптоми захворювання з'являються тільки тоді, коли вже втрачено понад 60% функціональної ниркової паренхіми. Тому спеціалісти наполягають, що лише своєчасно встановлений діагноз та правильна лікарська тактика є гарантією можливої зупинки чи, принаймні, суттєвого (на роки) уповільнення темпів прогресування хвороби до стадії ниркової недостатності термінального ступеня, несумісної із життям. Остання вимагає застосування високовартісних методик замісної ниркової терапії (діалізу чи трансплантації)".

 

 

— У людей різних країн є дві головні причини виникнення хронічної хвороби нирок — цукровий діабет та гіпертонічна хвороба. На ці недуги припадає майже дві третини всіх випадків уражень нирок. Закарпатці тут не виняток. Також нирки уражаються через гломерулонефрити; спадкові захворювання, зокрема полікістоз нирок; вроджені вади розвитку нирок чи сечовивідних шляхів; системні захворювання сполучної тканини, зокрема вовчак; перешкоди для відтоку сечі, наприклад камені в нирках, пухлини; повторні інфекції сечових шляхів тощо.

 

 

— Так. Недуга може виникнути у кожної людини, причому незалежно від віку. Однак, за ряду обставин, ризик виникнення хронічної хвороби нирок є підвищеним. І зокрема, якщо: у вас цукровий діабет; гіпертонічна хвороба; серед ваших родичів є хворі на нирк и (спадкова схильність); ви літнього віку; зловживаєте знеболювальними ліками із групи нестероїдних протизапальних препаратів тощо.

 

 

— Як я вже казав, у більшості людей немає виражених, а на початку – і жодних проявів недуги. Проте хворий може зауважити у себе деякі симптоми: загальну слабкість і підвищену втомлюваність, поганий апетит, труднощі з концентрацією уваги, порушення сну, припухлість навколо очей (особливо зранку), набряки на стопах і гомілках, сухість та свербіння шкіри, почастішання сечовипускання, особливо вночі. Ці симптоми неспецифічні, не надто заважають хворому, а тому останній часто не звертає на них уваги та не надає суттєвого значення.

 

 

— Якщо ви піклуєтеся про своє здоров'я, більше того, якщо у вас підвищений ризик виникнення хвороби нирок, зверніться до сімейного лікаря або в поліклініку, щоб пройти відповідне обстеження. Перелік початкового огляду включає вимірювання кров'яного тиску; загальний аналіз сечі (у першу чергу — для визначення вмісту білка). В нормі білка у сечі немає. Постійна наявність білка в сечі (бодай два позитивні результати упродовж кількох тижнів поспіль) може бути ранньою, але досить грізною ознакою ураження нирок; аналіз крові для визначення рівня креатиніну (при ураженні нирок концентрація креатиніну в крові може значно зрости). На основі рівня креатиніну в крові обчислюють показник швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), яка показує, наскільки ефективно працюють нирки пацієнта. Додатково, за показаннями, лікар може призначити ультразвукове обстеження нирок. Перераховані тести, виконані якісно, дозволяють своєчасно виявити хворобу нирок та, при потребі, скерувати хворого за консультацією до спеціаліста – нефролога.

 

 

— Так. Профілактика хвороби включає регулярні (двічі на рік) обстеження за вищевказаним планом у медичному закладі, особливо за наявності факторів ризику; ретельний контроль цукрового діабету чи артеріальної гіпертензії (з досягненням цільового рівня артеріального тиску 130/80 мм рт.ст. і нижче); нормалізація ваги тіла (за умови надлишкової) шляхом дотримання відповідної дієти та регулярних фізичних вправ. Якщо ви палите – відмовтесь від цієї звички, також зведіть до мінімуму вживання алкогольних напоїв. Слід внести корективи у дієту, зокрема споживати менше кухонної солі та білків, не зловживати знеболювальними, та й взагалі – не захоплюватися ліками, якщо у тому немає обґрунтованої потреби.

 

— План лікування при хронічній хворобі нирок залежить від основного (причинного) захворювання, стадії хвороби нирок та наявності супутніх захворювань чи ускладнень власне хвороби нирок. Метою лікування, особливо зважаючи на перераховані основні причини, є попередження хвороби нирок або сповільнення темпів її прогресування. Лікувальну тактику завжди визначає лікар, при потребі – за порадою з іншими спеціалістами. Для кожного конкретного пацієнта розробляється індивідуальний план. Прогнозована ефективність лікування визначається стадією хвороби нирок на момент, коли встановлено діагноз і розпочато лікування. Чим раніше діагностовано хворобу нирок і розпочато її лікування, тим більші шанси сповільнити або зупинити її прогресування.

 

Наступна важлива складова ефективності – ретельне дотримання режиму лікування. Пацієнт повинен розуміти, що найважливішим гравцем у його лікувальній команді є він сам. Слід якомога більше дізнатися про хронічну хворобу нирок та її лікування і ретельно дотримуватись призначеного режиму лікування на всіх його етапах. Слід також зазначити, що суттєво на ефективність лікування впливає і причина хвороби нирок. З діагнозом хронічної хвороби нирок важко змиритися, однак часто у хворого просто немає вибору. Зважаючи, що даний діагноз пожиттєвий, хворому і його родині нерідко доводиться змінювати звичний спосіб життя, вносити у нього суттєві корективи. Часто важливим моментом адаптації до хвороби є можливість спілкування з іншими людьми, які хворіють на таку саму недугу.

 

У випадку прогресування хвороби нирок до стадії вираженої ниркової недостатності, чи виявлення її вперше на стадії ниркової недостатності важкого ступеня хворим застосовують методики замісної ниркової терапії. Існують два ефективні способи лікування ниркової недостатності: діаліз і трансплантація нирки. Вибір оптимального методу замісної ниркової терапії здійснюється індивідуально у кожному випадку.