Ще дві сільські громади Закарпаття матимуть свій план розвитку

Проект FORZA вирішив підтримати ще дві громади у розробці плану розвитку і, відповідно, допоміг їм сформувати робочу групу, провести соціологічне дослідження, зробити аналіз сильних і слабких сторін села, можливостей та загроз розвитку, сформулювати бачення розвитку населених пунктів, розробити стратегічні та операційні цілі, обговорити план з громадою і передати його на розгляд та затвердження сесій спочатку сільської, а згодом – районної ради.

Методологія планування передбачає залучення до процесу багатьох учасників: це й представники районної держадміністрації, і керівництво місцевих лісгоспів та лісництв, заповідних територій, якщо такі є, і сільська влада. Розробка власне плану здійснюється активними жителями села. Важливими складовими у процесі планування є залучення пересічних мешканців до визначення напрямків розвитку та побудова діалогу між зацікавленими сторонами, зокрема — представниками лісового господарства і громади.

Опитування жителів

Кожне село нашої області має водночас багато спільного і відмінного. Спільними для закарпатських громад є відсутність робочих місць, застарілі системи комунікацій (електромережі та дороги) та проблеми з утриманням соціальної інфраструктури – шкіл, ФАПів, клубів. До цього в гірських районах додається ще й проблема захисту села від повеней та зсувів. Тому при опитуванні жителів як у Березові, так і в Лугах саме такі проблеми, щоправда, в різному порядку, були визначені як головні.

У Березові з населенням 3,5 тисячі осіб захист села і жителів від повеней було визначено як найбільшу проблему. Другим за масштабністю негативом люди назвали відсутність можливості працевлаштування, наступними – поганий стан доріг на території села і держлісфонду та засміченість. У Лугах, де проживає 1,4 тисячі осіб, найбільшою проблемою жителі села, як і в Березові, визначили захист від повеней, наступною було названо засміченість села, а після неї – проблема безробіття.

Голова Лугівської сільської ради Микола Бочкор зауважив: "Оскільки однією з основних проблем у селі є захист від повеней, то дуже важливо, що завдяки плану до нас уже приїжджали представники облводгоспу і робили обстеження ситуації, визначали, які заходи слід вжити в майбутньому. Плануємо подати клопотання щодо включення нашого села до Програми протипаводкового захисту "Тиса". Також сподіваємося, що завдяки нашому плану розвитку Луги внесуть також і до інших регіональних програм, зокрема з благоустрою. А найголовніше – люди зрозуміли, що треба об'єднуватися, якщо вони хочуть чогось досягти".

Що стосується думки жителів цих громад щодо перспектив розвитку своїх сіл, то в обох громадах було визначено такі напрямки: розвиток туризму; деревообробка та виробництво кінцевої продукції з деревини сільське господарство і переробка сільськогосподарської продукції. Поряд з цими трьома напрямками мешканці назвали також покращення умов проживання в селі. На думку громади цього можна досягти шляхом організації системи збору і вивезення пластикових та скляних відходів (які складають до 70% усього сміття), побутового сміття, покращення стану доріг, ремонту електромережі та систем освітлення вулиць, облаштування громадського простору в селі, відновлення роботи клубу тощо.

Збір даних та аналіз потенціалу громад

У ході планування робочими групами було зібрано та упорядковано необхідні дані про наявні навколо села природні ресурси, зокрема, інформацію про лісові та земельні ресурси, заповідні території, демографічну ситуацію, групи зацікавлених сторін, які мають певний інтерес у використанні природних ресурсів, програми розвитку, що включають і територію громад або містять можливості для підтримки заходів розвитку в селі. Крім цього, березівська та лугівська робочі групи зробили аналіз сильних та слабких сторін своїх громад, визначили загрози та можливості їхнього розвитку.

Луги

Сильними сторонами села Луги, на думку активу громади, є місцеві жителі – гостинні та релігійні, екологічно чиста навколишня природа та краса ландшафтів, мінеральні джерела, розташування села на шляху до Говерли (Луги – останній населений пункт на шляху до найвищої вершини Українських Карпат), екологічно чиста їжа і натуральне господарство, гуцульські традиції, розвинене приватне підприємництво. А слабкими сторонами названо безробіття та виїзд місцевого населення на заробітки, занепад вівчарства, поганий стан доріг, відсутність ринку збуту молока, м'яса, вовни, шкіри. Загрозами для розвитку села є занепад місцевих традицій, заростання сінокосів та пасовищ чагарниками і зміна традиційних ландшафтів, стихійні лиха і природні явища, такі, як усихання ялинників, повені, зсуви, вітровали. Можливостями для розвитку було визначено розвиток туризму, започаткування виробництва і організацію збуту екологічно чистої місцевої продукції, регулювання русла річки Біла Тиса та її приток.

Березово

У Березові ситуація подібна. Сильними сторонами села названо місцевих жителів, природу і ландшафти, традиційне природокористування, сільське господарство, розташування села на трасі Долина — Хуст, лісові ресурси та туристичні цікавинки навколо поселення, розвинуте приватне підприємництво. Слабкі сторони Березова: малоземелля, відсутність виробництва (робочих місць), незахищеність села від повеней, засміченість та погані дороги. Загрозами для розвитку села група бачить повені, погіршення умов праці для заробітчан за кордоном, збільшення оподаткування приватного бізнесу. Можливостями для розвитку мешканці назвали туризм, переробку дикоростучих грибів, ягід і трав, садових фруктів, створення підприємств(а), будівництво міні-ГЕС.
Ця інформація, разом з даними опитування громади, результатами зустрічей з депутатами, які відбулися і в Лугах, і в Березові, формує основу для розробки плану розвитку громади.

Коментуючи ситуацію в селі, помічник лісничого Березівського лісництва, депутат сільради Іван Брода зазначив, що роботи в селі немає, майже всі чоловіки виїхали на заробіток за кордон, вдома залишилися жінки з дітьми, для яких важливо мати додаткове джерело доходу. Якщо завдяки плану будуть розвиватися інші галузі виробництва, переробка молока, м'яса, з тим, щоб місцеве населення мало куди здавати свою продукцію, значно покращиться добробут людей, а відповідно, й стан села, його благоустрій.

Формулювання бачення розвитку, його стратегічних та операційних цілей

Дуже цікавою для членів робочої групи виявилася вправа з визначення бачення села на наступні 10 років, а також стратегічних, згодом – операційних цілей розвитку для кожної з громад.
Залучивши всю свою уяву, лугівчани сформулювали бачення так: "Луги – чисте село з розвиненою туристичною і соціальною інфраструктурою, де проживають гостинні, здорові, працевлаштовані, освічені жителі, де збережені культурні традиції і навколишнє природне середовище". Стратегічними цілями в плані розвитку громади визначені: 1. Розвиток туризму; 2. Розвиток деревообробної промисловості та інших бізнес-об'єктів; 3. Розвиток сільського господарства; 4.Покращення умов проживання в селі.

Березово сформулювало мрію-бачення розвитку села таким чином: "Березово — багате, гарне, організоване, екологічно чисте село з розвиненою інфраструктурою та перспективами розвитку, зі здоровими і зайнятими мешканцями, які дбають про збереження, відродження культури і традицій та природних ресурсів". Стратегічні цілі розвитку громади: 1. Розвиток туризму; 2. Розвиток сільського господарства; 3. Розвиток малих промислових об'єктів та бізнесу; 4. Покращення умов проживання в селі.

Розмірковуючи над стратегічними цілями Березова, член робочої групи з розробки плану розвитку І.Брода зазначив: якщо питати людей про розвиток сільського туризму, чи згодні вони приймати туристів, годувати їх, то всі зацікавлені. Але не знають, як це треба робити. Потрібен лідер в цьому напрямку, який би створив свою садибу, почав приймати туристів, і інші, побачивши, що з цього дійсно є зиск, почали б такий бізнес. Слід попрацювати над розробкою туристичних стежок, побудувати базу відпочинку, відкрити туристичні притулки тощо. Адже ресурси для розвитку туризму в села є.

Обговорення з громадою

Обидва плани обговорені з жителями села – це невід'ємний елемент планування. Інакше як можна бути певними, що громада підтримає план розвитку, якщо мешканці не знатимуть про нього? На жаль, на Закарпатті та й загалом у державі традиції громадських обговорень і участі жителів у прийнятті різноманітних рішень, що стосуються їхнього життя, ще не усталені. Люди неохоче йдуть на сільські збори, неохоче беруть на себе ініціативу щось змінити на краще, хоча саме спільними силами вони можуть якісно змінити життя у громаді. Немає ще достатнього розуміння, що за допомогою плану розвитку вони в подальшому зможуть відстоювати свої інтереси і потреби в лісових та інших ресурсах, що знаходяться навколо їхнього села.
І.Брода підкреслив, що з людьми обов'язково треба спілкуватися, роз'яснювати їм, що відбувається, для чого потрібен план. Для місцевого населення робота над планом розвитку – це нова, але, водночас, дуже цікава справа.

Березівський сільський голова Василь Паш на питання, чи важко планувати майбутнє села, зауважує, що це не складно. Люди пішли назустріч з надією, що щось з того буде корисне для села.
Після обговорення план буде передано на розгляд сільських депутатів з тим, щоб після затвердження його на сесії він став головним документом розвитку громади. Методологія також передбачає розгляд плану на сесії районної ради для того, щоб цілі й заходи розвитку окремих сіл були включені і в різноманітні районні програми та плани.

Виконання плану

Після затвердження планів розвитку розпочинається робота з їхнього виконання. Для цього головні виконавці плану – громада і сільська рада — повинні розробити короткотермінові плани заходів, визначити відповідальних і терміни виконання, вести кропітку планомірну роботу з пошуку фінансових ресурсів для впровадження задуманого. У Березові та Лугах виконання планів розпочалося вже в процесі їхньої розробки. Як тільки були визначені напрямки розвитку, Швейцарсько-український проект FORZA надав фінансову підтримку окремим важливим для громади заходам. Для обох громадах спеціалістами облводгоспу проведено технічну оцінку ризиків повеней та необхідності у протипаводкових заходах, виготовлено контейнери для збору пластикового (в Лугах) та пластикового і скляного (в Березові) сміття, закуплено лавиці для облаштування громадського простору, проведено навчальний семінар з основ сільського туризму для тих жителів, які бажають приймати туристів. У Березові, крім цього, новими меблями, наочними матеріалами, навчальними посібниками та комп'ютером обладнано навчальну кімнату для шкільного лісництва на базі місцевого лісництва. Шкільні бібліотеки Березова та Лугів отримали навчальну літературу природничо-екологічного спрямування та карти для навчання.
Голова сільської ради села Луги Микола Бочкор, оцінюючи підтримку проекту FORZA, зазначив: "Нам було дуже приємно співпрацювати з представниками проекту FORZA, і ця співпраця допомогла об'єднанню депутатського корпусу, дозволила знайти спільну мову з людьми. Ми дізналися думку населення завдяки опитуванню, проведеному в рамках розробки плану, почули, як вони вбачають перспективи розвитку села. Було багато зустрічей – з депутатами сільради, активом села, мешканцями. Людям було приємно, що їхню думку враховують. Також всі вони вдячні за допомогу, що вже отримана від проекту FORZA, – за контейнери зі збору пляшок, за книги та підручники для школи, за лавиці, якими обладнано центр села".

Добрий початок дано, далі справа виконання плану розвитку громади залежатиме від активності мешканців села і працівників сільських рад, від налагодження партнерства з бізнесом, лісовим господарством та районною владою.
 

Теги: Луги, Березово, FORZA, розвиток

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати