У Львові видали книжку ужгородця Гавроша «Галуна-Лалуна, або Іван Сила на острові Щастя»

«Галуна-Лалуна, або Іван Сила на острові Щастя» побачила світ у «Видавництві Старого Лева», яке спеціалізується на дитячій літературі, і була презентована на вересневому Форумі видавців у Львові.

У Львові видали книжку ужгородця Гавроша «Галуна-Лалуна, або Іван Сила на острові Щастя»

У 2007 році у цьому ж видавництві вийшла перша повість про Івана Силу – "Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини на світі", яка базувалася на біографії нашого відомого силового атлета Івана Фірцака-Кротона, котрого часто в народі називали "Іваном Силою". Книжка викликала зацікавлення. Промоцію їй робив сам Василь Вірастюк, теж найсильніша людина світу.

— 2009 року вийшло перевидання повісті про Івана Силу. І читачі, і колеги по перу запитували мене: "Чому так все швидко закінчилося? А що було з Іваном Силою далі?". Адже повість завершується одруженням видатного силача, і його доросле життя тільки-но розпочиналося, – розповідає Олександр Гаврош. – Саме тому я взявся за продовження цієї історії. Однак не люблю себе повторювати. Тому писати біографічну річ мені вже не хотілося. Я вирішив поставити Івана Силу в незвичну ситуацію і відправити його з друзями на унікальний на Землі острів, де всі мешканці завжди щасливі.

Олександра Гавроша завжди приваблювали утопії – розповіді про ідеальні суспільства. Є подібні книжки і для дітей. От, наприклад, Миколи Носова "Незнайко в Сонячному місті". Але О.Гаврош вирішив зробити веселу книжку, бо інакші, на його думку, для дітей не варто й писати.

А тому його утопія – острів Щастя – це легка іронія і важкий гумор. Принаймні він на те сподівається. Бо писав свою книжку як пародію на відомі пригодницькі романи Жуль Верна чи Стівенсона.

Що з цього вийшло – судити читачам. Відома ж дитяча письменниця Галина Малик зізналася, що, читаючи "Галуну-Лалуну", весь час почувалася щасливою. А це вже чимало у нас страшенно депресивний час.
Олександру Гаврошу ця книга писалася легко.

— На відміну від попередніх, де я довго збирав матеріал, тут я вирішив дати повну волю своїй фантазії. Наприклад, аби написати "Пригоди тричі славного розбійника Пинті", я півроку збирав матеріали про карпатських опришків, читав, виписував. Натомість у цій був суцільний експромт.

Я мешкав тоді в Одесі, і цей сплав – сліпучого сонця, моря, повітря відбився і в книзі. Писав по розділу в день впродовж майже п'яти місяців, і це були справжні миті щастя за комп'ютером. Чудово, якщо цей неповторний одеський настрій відчує і читач "Галуни-Лалуни". До речі, малюнки до неї намалювала талановита львівська художниця Оксана Мазур.

Маріанна Шутко

29 жовтня 2010р.

Теги: Гаврош, Іван Сила, Фірцак, Кротон

Григорій Сковорода вийшов у словацькому перетлумаченні пряшівця Івана Яцканина
Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу
/ 6Найбільша в Україні приватна альпійська гірка розташована в Кам’яниці
/ 2Справжня історія воловецького трампліна
/ 3Заради спорудження Теребле-Ріцької ГЕС затопили кілька сіл, але вільшанці до останнього не вірили в її запуск
/ 5Оксана Ганич була ровесницею епохи Карпатської України й першою жінкою – доктором наук на Закарпатті
Цінова гойдалка на закарпатському ринку квітів і ярини
/ 1Мешканець Тячівщини вже роками виготовляє соляні лампи та створює соляні кімнати
/ 1У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття
На Закарпатті працює 4 400 лікарів та 9,5 тисяч медсестер та фельдшерів
На Закарпатті розкидуватимуть "вакцинаційні" брикети від сказу
На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
» Всі записи