Ужгород: Місто без фонтанів і цивілізованих скверів

Зона відпочинку «європейського» міста Ужгорода

На жаль, Ужгорд не славиться ні тим, ні іншим. Туристів, яких у нас чимало, треба проводити містом, ховаючи очі. Бо дійсно соромно, що територіально європейський Ужгород не має жодного фонтана, жодного скверика, який би хоч трохи відповідав цивілізованому рівню.

Наші скверики Європою і "не пахнуть"

У літню спеку хочеться відпочити у приємній атмосфері, в холодку, де нема шумних машин та асфальту. Приємно все-таки посидіти на чистій лавці, подихати свіжим повітрям та розслабитись. Але в Ужгороді зробити це не так вже й просто. Про фонтани мовчимо — їх взагалі нема. Йдеш Театральною і думаєш собі: як би гарно тут "вписався" фонтан і яка б радість була від нього городянам та гостям міста! І влада вже не раз перед черговими виборами обіцяла, що так і буде. А маємо те, що маємо, тобто нічого...

Головний спеціаліст відділу санітарії та благоустрою УЖКГ ДМГ Олександра Турянчик розповідає, що нині в Ужгороді є 12 сквериків, з них 80 відсотків бодай на папері повністю обладнаних (тобто мають освітлення, лавочки та урни для сміття). "Проблем зі скверами у нас багато, — зітхає пані Олександра. — Це і велика кількість старих дерев, які потрібно омолоджувати, робити нову підсадку, але нема інвентарю. Щось поміняти кардинально важко, бо грошей на це теж нема. Тому ввечері у багатьох сквериках темно, хоч в око стріляй. Світильники ніби є, а не світять. За словами Олександри Турянчик, для цього треба замінити кабельні мережі, зокрема на пл. Шандора Петефі та в альпінарії. Натомість так званий студентський скверик та скверик біля економічного факультету потребують значних капіталовкладень для прокладання дорожньо-алейної мережі, повного відновлення освітлення, адже опори ліхтарів свого часу покрали, а лінії перебиті через земляні роботи, які тут проводилися. До речі, ці скверики є об'єктами природно-заповідного фонду, тому робився попереднім кошторисом сума, яка знадобиться для повного облаштування, "вимальовується" за 250 тис. грн. Гроші чималі. Тому, коли їх нема, проблему вирішують в якийсь інший спосіб. Наприклад, при наданні технічних умов на зведення багатоповерхового будинку забудовника зобов'язали облаштувати сквер на вул. Мукачівській. "При здачі в експлуатацію ми будемо вимагати відновлення покриття дорожньо-алейної мережі і встановлення лавиць", — каже головний спеціаліст відділу санітарії та благоустрою. Сквер на пл. Лаборця також входить у довгий список проблемних. Він знаходиться у приватному секторі, тому частенько тутешні мешканці "грішать", використовуючи його як сміттєзвалище. Тим самим надаючи йому вигляд ще більшої занедбаності.

"У нас є графік прибирання скверів, — розповідає Олександра Турянчик. — Центральні сквери (пл. Петефі, альпінарій, територія біля СБУ та хімічного факультету) прибираються щоденно. Інші — 2—3 рази на тиждень. Бажано це робити частіше, адже місто велике. Проте знову ж усе впирається у кошти. Щомісяця тільки на прибирання потрібно близько 25 тис. грн. Капітальне прибирання з підмітанням доріжок потребує відповідно набагато більше, а це бюджетом не передбачено".

Звичайно, усі ми звикли у наших і не наших бідах звинувачувати владу. Проте варто розплющити очі та глянути трохи далі свого носа. Чи помічали ви, що "свіжі" лавички мають дуже короткий термін пристойного існування. Бо комусь обов'язково треба спробувати їх на міцність, щось розкрутити, а головне — автограф залишити про себе на пам'ять. Ось і Олександра Турянчик каже, що молоде покоління не вміє нормально відпочивати. Після так званих тусовок ті ж лавиці фактично щотижня треба ремонтувати. Те ж саме з урнами для сміття. А між тим, одна лавка за комерційними пропозиціями різних фірм коштує від 4 до 6 тис. грн. "Треба щось робити. А найперше — піднімати культуру", —резюмує моя співрозмовниця.

Нема грошей — нема фонтанів...

Хочете вірте, а хочете — ні, але були часи, коли у місті працювало 10 фонтанів. А на вулиці Льва Толстого навіть музично-світловий. Проте провели його пробний запуск у 1987 році і все — замовк на віки. Чиновники відзвітували, поклали галочку і досить. Усі ужгородські фонтани "обміліли" через відсутність фінансування, а відповідно не було належного догляду за ними. Ось і фонтан-каскад в альпінарії не працює через значну втрату води — там відкритий цикл роботи і щомісяця її "витікає" шалена кількість, а це гроші, пояснює Олександра Турянчик. Планувалося за наявності коштів його відновити, але потрібні насоси та резервуари... Попри обіцянки багатьох кандидатів у мери ніяк не вдається відновити і головний ужгородський фонтан, що колись прикрашав площу Театральну. Знову ж через те, що нема на це грошей. А місцевому бізнесу байдуже...

Однак ужгородцям небайдужий вигляд рідного міста. Пенсіонерка пані Надія жаліється: "Лавиць мало, рідко коли можна десь відпочити, а якщо є, то без спинок. Коли впертись не можна, то який це відпочинок — тримати спину в напрузі? Де не глянь — сміття. Навіть не знаю, кого звинувачувати: нас самих за таке ставлення до екології чи владу, яка не дбає про добробут міста". Студент Олексій зауважує: "Те, що в місті нема жодного фонтана — це сором. Як і розбиті лавиці та сміття у скверах, набережні Ужа із заростями борщівника".

На жаль, відповіді на ці болючі питання у найближчий час не знайти. Може, обравщи нового мера хоч щось зміниться. Бо нині Ужгород має дуже непривабливе обличчя, а хочеться пишатися рідним містом.

Яна Козак

Теги: фонтан, сквер, сміття

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати