Ведмедизація Ужгорода або ведмежа послуга міського голови

Ужгородський мер – не виняток. Сергієві Миколайовичу також хочеться колись комусь із задоволеним виразом обличчя сказати: "Йсе Я вчинив". От і придумав міський голова, як залишити Ужгороду згадку про свою мерську (співзвучність — чисто випадкова!) діяльність: скоро назву нашого міста будуть перефразовувати не "місто над Ужем", а "місто з ведмедиками".

Встановлення символа Закарпаття – бурого ведмедя – на площі Поштовій тягне за собою появу аналогічних "пам'ятних знаків" у різних частинах міста. І все б нічого, якби не оригінальне оформлення ужгородських ведмедиків. Синьо-жовту смугастість "поштового" мішки ще якось можна зрозуміти: мер хотів показати свою глибоку повагу до національних символів, а от його вигляд, перепрошую, ззаду чомусь не зовсім вдалий. Очевидно, розробники ідеї кольорового оформлення мали на меті "одягнути" ведмедика у закарпатський герб, але не врахували, що ведмедик у ведмедику виглядає не дуже, натомість нагадує величезне татуювання на шкурі. От і маємо такого собі ведмедя-фаната сонячного Закарпаття...

Ну добре, хай буде. Мішко не винен у тому, що йому так кардинально змінили імідж. Деяким ужгородцям він навіть подобається, особливо малечі. Але поява його побратимів у інших частинах рідного міста вже трохи насторожує. Приводом для занепокоєння загальним виглядом Ужгорода стала звістка про нового сусіда Шандора Петефі: міський голова встановив фігуру ведмедика на площі, названій на честь великого угорського поета. Проти щирих намагань Сергія Миколайовича додати яскравих фарб у життя ужгородців нічого не маю, але веселковий одяг ведмедика аж ніяк не вписується у загальний вигляд площі: старі будівлі, ліхтарики, лавочки і... дивакуватий клишоногий. Якось не дуже. От для дитячого майданчика – просто супер: яскраві фарби для маленьких ужгородців плюс виховання молоді у дусі поваги до символіки рідного краю "із самих начал".

Хоча, чого приховувати, приємно, що цього разу міський голова робить бодай щось для жителів Ужгорода за свої власні кошти, а не "робить кошти" на ужгородцях. Але, мабуть, десяток веселкових ведмедиків для нашого міста – це вже занадто. Тим більше, що місця встановлення викривлених символів сонячного краю зовсім недоречні, а кольорове оформлення фігур наводить на думку про повне нерозуміння розробників ідеї "що до чого пасує"...

Трохи незрозуміло, чому мер фінансує ведмедизацію обласного центру, коли ці ж кошти можна використати з більшою користю . Не треба далеко йти: в історичному центрі старого міста, одразу за пішохідним мостом, стоять два величезні контейнери для сміття, за якими ховається приміщення громадського туалету. Вхід – 2 гривні. Непогане здирство з бажаючих справити нужду... Питаю у жіночки, яка відповідає за справну оплату відвідин "контори", чому так дорого і хто встановив такі тарифи? Знітившись, паніка каже: "Не знаю". Цікавлюся далі, хто відповідає за стан приміщень і за встановлення такої плати: міська влада чи, може, якийсь приватний власник? Відповідь: "Не знаю". Сумніваюсь щодо "не знаю", однак допитуватись більше не стала. Я ж не слідчий врешті-решт. Але до Сергія Миколайовича запитання все-таки маю: цікаво, скільки років треба просидіти у владному кріслі, щоб облаштувати для ужгородців і гостей міста нормальні вбиральні?! Про інше я вже мовчу...

Звичайно, через декілька років дітям-онукам не похвалишся: "сись туалєт Я зробив". Якось немилозвучно. Але для ужгородців був би якийсь хосен. Ведмедики – це добре. Але не десять і не такі, ніби з дуба впали...

Тому, Сергію Миколайовичу, ми всі дружно і дуже щиро попросимо: "Зробіть у центрі міста НОРМАЛЬНИЙ туалет!", до дня виборів ще встигнете?!

Анна Семенюк

Теги: ведмеді, Ратушняк, Ужгород

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати