На Закарпатті влада створила проблеми з постачанням населення скрапленим газом

Отже, беруся з’ясовувати, що трапилось. Пробую вирішити питання самотужки. На телефонний дзвінок у товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Сервіс Груп», яке забезпечувало побутових споживачів балонним газом, ніхто не відповідав. «А ми цією справою вже багато років не займаємося», — повідомили на моє звернення в Свалявське управління газового господарства.  Щось з’ясувати самотужки не вийшло — подався в районну державну адміністрацію. Начальник відділу інфраструктури, житлово-комунального господарства і будівництва Віктор Івашкович підтвердив, що в районі й справді ніхто не займається постачанням населенню скрапленого газу. Свалявці ще у серпні 2011-го в листі в облдержадміністрацію просили збільшити його ліміти для побутових споживачів Свалявщини (на той час їх було понад 2200). Відповідь зверху, відверто, дещо здивувала: «Населення Свалявського району за І півріччя 2011 року забезпечено скрапленим газом для побутових потреб на 47 відсотків. При потребі 57,86 тонни фактично отримано 27,17 тонни. У цілому населення області забезпечено скрапленим газом на 25,4 відсотка, у тому числі газом, отриманим із спеціалізованого аукціону, на 9,2 відсотка від заявленої потреби». Виходить, що споживачі Свалявщини ще й «непогано» постачались скрапленим газом! Тоді як іншій їх частині, котрі потрапили до 53 відсотків, купити для своїх потреб на кухні газовий балон?

І далі в листі-відповіді, датованому 27 серпня 2011 року: «Питання забезпечення населення області скрапленим газом знаходиться на постійному контролі облдержадміністрації». Не більше, не менше — після цього «твердого» запевнення виходить, що на Закарпатті взагалі припиняють постачання скрапленого газу. Щоправда, за винятком чотирьох районів. Сподівався з’ясувати ситуацію в авторів запевнення дворічної давності. Але низку моїх запитань із владних кабінетів переадресували в ПАТ «Закарпатгаз», який виступає від області як єдиний учасник-покупець спеціалізованих аукціонів із продажу скрапленого газу для побутових потреб населення. Заступник голови правління «Закарпатгазу» Юрій Яворівський виявився небагатослівним. Він повідомив, що їхнє підприємство таки постачає скраплений газ населенню чотирьох районів: Тячівського, Рахівського, Міжгірського і Виноградівського. «А як бути іншим районам, в яких узагалі відсутнє забезпечення газовими балонами?» — сподівався отримати конкретну відповідь на своє запитання. Та почув: «Цими питаннями займається влада, вона їх вирішує. Вибачайте, до побачення…». Більше в телефонну слухавку я не встиг нічого сказати, бо стрілки годинника на час нашої розмови показували вже кілька хвилин до початку обідньої перерви…

У цій газобалонній справі виявив один цікавий момент, який повинен у першу чергу зацікавити саме владу. Виявляється, населення області (принаймні за винятком чотирьох вищеназваних районів) скрапленим газом ніхто не забезпечує, а оформлення субсидій на цю послугу як проводилось, так воно і триває. Причому, за спрощеною системою, як підтвердили в управлінні праці й соціального захисту населення Свалявської райдержадміністрації, ніхто не перевіряє наявності саме газових плит. Заступник начальника цього відомства Марія Мішко каже, що робити це вони не зобов’язані. Виходить, що з, приміром, 707 дворогосподарств Плосківської сільської ради половина чи й більше може оформити субсидію на скраплений газ і отримати відповідну грошову суму. Дарма, що в районі відсутнє постачання скрапленого газу.

«Як відсутнє?! — пробували мені заперечити в тому ж соціальному управлінні. — А газові заправки?». Це вже потім з уст Юрія Яворівського, із «Закарпатгазу» я почув: «Автомобільним газонаповнювальним станціям заборонено заправляти побутові балони газом».

І тут ми підійшли чи не до найголовнішої проблеми. Ми взагалі забули про безпеку при використанні газових балонів. Ми — це влада, працівники відповідних газових господарств, контролюючих структур і самі споживачі. Останні як роблять: завантажив балон у багажник автівки — і на автогазову заправку. Чи хтось звертає увагу на технічний стан балона, умови його зберігання і перевезення? Згадаймо, як робилося це не в такому далекому минулому. Спеціально обладнане авто газового господарства розвозило в населені пункти балони. І, боронь Боже, самому підключати балон до плити. Це робив спеціаліст, який паралельно перевірив технічний стан вашої плити, умови її експлуатації. Хіба сьогодні дотримуватись правил безпеки користування газом у побуті не потрібно? А спробуйте десь на вулицях наших міст віднайти такий звичний колись для нашого ока плакат: «У випадку виявлення запаху газу дзвоніть 04». На жаль, ми стаємо безпечніші й безвідповідальніші. В першу чергу ті, хто за своїми посадовими обов’язками повинен забезпечувати людям безпечне життя.

Михайло Попович