
Дослідження було презентовано сьогодні, 7 листопада, на форумі Re:Open Zakarpattia на замовлення Інституту центральноєвропейської стратегії, передає Укрінформ.
"На питання, як ви ставитеся до переселенців - 36% закарпатців ставляться як до місцевих. Гірше, ніж до місцевих - 41%. На питання, чим спричинене негативне ставлення, 4% відповіли, що це питання мови, іще 20% назвали причиною те, що багато переселенців є заможними і викупили місцеву нерухомість. Також серед відповідей: ВПО не розуміють специфіки Закарпаття, не інтегруються в громади та погано ставляться до місцевих", - прокоментував політолог та науковий радник Фонду Демініціативи Олексій Гарань.
Він також презентував дослідження думки закарпатців щодо політики орбана.
"Респондентів попросили відповісти, що вони думають про нинішню політику угорщини на Закарпатті (підтримку угорської національної меншини в регіоні, фінансування угорських шкіл, надання грантів підприємцям, роздачу угорських паспортів тощо). Найбільше опитаних мешканців регіону (38,6%) вважають, що така політика є «сприянням розвитку краю за умови узгодженості дій угорського уряду з умовами українського уряду». 21,1% вважають, що подібна політика угорщини є «справді дружньою допомогою угорській меншині на Закарпатті». Ще 14,7% респондентів на Закарпатті побачили в цій політиці загрозу, заявивши, що вона «послаблює українську національну ідентичність та створює передумови для угорського сепаратизму». А 5,2% опитаних навіть вказали на «підготовку до окупації та анексії Закарпаття, адже угорщина давно має територіальні претензії на цей регіон», - пояснив Гарань.
Гарань також зазначив, що "колосальні зміни" відбулися щодо самоідентифікації закарпатців.
"Отож, вийти зі складу України бажали б 1,5 % закарпатців, іще 6% - хочуть бути в складі федеративної України як автономний округ. Абсолютна більшість, це 82%, бачать Закарпаття в складі України. Ці цифри приблизно співпадають з опитуванням 2020 року, яке ми проводили на Закарпатті. Проте, серйозні зміни відбулися в думках закарпатців щодо самоідентифікації. У 20-му році ті, хто ідентифікували себе громадянами України, складало 28%. А зараз це 45%. Це колосальні зміни, я думаю, що це вплив війни", - додав Гарань.
Також в рамках соцдослідження закарпатців опитали щодо забудови Карпат вітропарками.
"Підтримують забудову 23%, проти 28%. Але якщо вам скажуть, що п'ята частина закарпатців підтримує вітропарки в Карпатах, а майже третина не підтримує - то це буде викривлення. Адже понад 40% закарпатців насправді кажуть, що треба діяти узгоджено та шукати компромісів" - сказав Гарань.
Тож, він зазначив, що основна думка щодо вітряків в горах серед закарпатців полягає в тому, аби не займати якісь крайні позиції, а домовлятися. Так вважає майже половина опитаних.
Як повідомляється, загалом було опитано 1002 респонденти методом face-to-face. Серед них — 502 респонденти віком від 18 років по репрезентативній вибірці в Закарпатській області (в 7 містах та 27 селах області) та 500 респондентів з-поміж національних меншин (з них 300 угорців та 200 представників ромської, румунської та словацької громад) у місцях компактного проживання у Закарпатській області, що відтворює демографічну структуру представленості станом на початок 2022 року. Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та район проживання.