Він народився в м. Нікополь Дніпропетровської області в сім’ї робітників. Батько, Наум Якович, працював кровельником-бляхарем, воював на фронтах Першої cвітової та громадянської воєн. Був тяжко поранений і залишився без обох ніг. Мати — домогосподарка. Обоє загинули в окупації в роки Другої світової.
В родині було четверо дітей. В кінці 1923 року сім’я переїхала до Запоріжжя. Тут юний Михайло закінчує десятирічку, вчиться в ізостудії Палацу піонерів, а потім в обласній студії образотворчого мистецтва. В 1941 році вступає в Академію мистецтв в Ленінграді, але війна перервала навчання. Вже з березня 1942 року його призвали в армію. Був поранений, війну закінчив старшим офіцером військ зв’язку. В кінці 1945 року Роскіна відрядили на курси культпрацівників. З тих пір він постійно контактує з художниками студії ім. М.Б.Грекова, малює, виконує графічні замовлення. В 50-ті роки Михайло Наумович працює в різних установах в Західній Україні, зокрема, в Коломиї, Стрию, Львові, Яворові, Бродах. Паралельно займається творчістю, багато малює, бере участь в окружних виставках, його малюнки друкуються в газетах «Красная звезда», «Слава Родины», «Ленинское знамя», в журналах «Советский воин», «Воинское знамя». За активну роботу з оформлення журналів та газет в 1962 році його прийняли в члени Спілки журналістів СРСР. З 1961 року починає брати участь в обласних художніх виставках, організованих Закарпатським відділенням спілки художників УРСР. Займається в художній студії при спілці. З 1970 року працює викладачем Ужгородського художнього училища, довгий час є головою художньої ради при училищі. А як керівник первинної організації спілки «Знання», постійно виступає з лекціями про мистецтво перед творчою інтелігенцією міста.
В 1978 році М. Роскіна приймають до Закарпатської організації Спілки художників України СРСР. Він плідно працює, стає учасником багатьох пленерів та виставок. Широко відомими глядачам стають його твори «Мирний ранок», «Айстри», «Квіти глоду», «Перший сніг», «Будні побуту», «Горянська ротонда», а також цілі серії «Бойові будні», «Ми служили в Карпатах», «Завжди напоготові» тощо. Художник передає в своїх роботах будні простих людей, військових, трудівників, лірикою та романтизмом просякнуті його натюрморти, пейзажі, фігуральні композиції.
Серед колег Роскін — друг і побратим, завжди ввічливий, вишукано інтелігентний, добропорядний.
Таким він запам’ятався нам усім, хто знав цю талановиту людину.
Борис КУЗЬМА,
заслужений художник України,
голова Закарпатської організації НСХУ
Адмін 2013-07-02 / 22:49:40
Виправили під вашу відповідальність... ))
666 2013-07-02 / 22:43:54
.....студія ім. Грекова, а не Гребкова...