Дороги і дурні. Що гірше?

У колишньому Союзі були дві найбільші проблеми – дурні й дороги. Схоже, що Україна успадкувала обидві ці біди. Принаймні останню — точно. І позбутися її в останні 20 років ніяк не може. Бо замість того, щоб взяти і один раз, але якісно, відремонтувати наші дороги, щороку мільйони гривень кидаються на латання ям. Зрештою – ні асфальту, ні грошей. Це підтвердила і цьогорічна весна. Після танення снігу наші дороги стали невпізнавані. Комунальники кажуть, що у всьому винна «специфічна» зима, яка попсувала асфальт. Однак, здається, рити варто трішки глибше.

Дороги і дурні. Що гірше?

На закарпатські дороги треба 10 мільярдів

Після зими їхати автодорогою Київ—Чоп на закарпатському відрізку страшно. Страшно від того, що один неправильний маневр — і автомобіль може викинути на узбіччя. Бо там – яма на ямі і ямою поганяє. Щоправда, в останні два тижні дорожники дещо полатали шлях. І це дорога, яку кілька років тому лишень збудували! Та ще й не хто-хто, а іноземці! Набагато гірша ситуація на бічних автошляхах, які ведуть до наших райцентрів і сіл. Там ремонтом і не пахне. І скоро, здається, й не запахне. Навіть ямковий, і той роблять будь-як.

«Нещодавно потрапив у яму майже в самому центрі Ужгорода, біля облдержадміністрації. Там глибока вибоїна утворилася просто посеред дороги, де асфальтове покриття переходить у бруківку, — бідкається знайомий водій пан Олег. – Їхав тією дорогою зі швидкістю 20 кілометрів на годину, бо при тамтешньому стані вулиці рухатися швидше — собі на збиток. І навіть при цій швидкості так заскочив у вибоїну, що кришка піддона тріснула за лічені секунди, після чого відламалася подушка двигуна. До найближчої майстерні ледве доїхав. Зрештою «влетів» у ремонт на 1200 гривень. Спершу хотілося позиватися до суду на комунальників, але потім зрозумів, що судові витрати будуть набагато більшими, ніж я заплатив за ремонт авто. Тож довелося заспокоїтися і забути цю прикру історію».

У свою чергу, дорожники всі біди списують на дірку в бюджеті. Кажуть, якби їхня ласка – всі дороги були б відремонтовані.

«За результатами обстеження доріг загального користування області виявлено, що ямковістю вражено 678 кілометрів шляхів, — розповідає керівник Служби автомобільних доріг у Закарпатській області Василь Маркович. – Порівняно з минулими роками вона збільшилася на 25 відсотків. Це пов’язано з кількома факторами. По-перше, невпинно зростає на дорогах кількість автотранспорту, по-друге, старіє автодорожнє покриття, по-третє, не витримуються міжремонтні терміни. Часто чуємо нарікання водіїв, що, мовляв, за кордоном дороги хороші й ніяка зима їм не страшна. Але пояснення цьому — саме дотримання міжремонтного терміну. Тобто кожні 4—6 років на старе дорожнє полотно має накладатися новий товстий шар свіжого асфальту. Тоді дорога не псуватиметься, ям не буде. У нас, звичайно, ці терміни не витримуються. Все – через брак грошей. Якщо ми маємо в області 3348 кілометрів доріг загального користування, то щороку мали б поновлювати шар асфальту на 500 кілометрах. Натомість, робимо всього 20—30 кілометрів. На решті доріг лише латаємо ямки. До всього, цього року додалася ще й специфічна зима, коли один день були плюсові температури і йшов дощ, а наступного дня – вдарив мороз».

Як, власне, відбувається псування дорожнього полотна? – поцікавилася у В.Марковича.

«Під час руху важкогабаритних автомобілів дорожнє полотно, яке через недотримання міжремонтних термінів зношене і тому дуже тонке, тріскається, у тріщини потрапляє дощова вода, яка у мороз підмерзає. В результаті в асфальті утворюються вибоїни».

Торік, за словами керівника Служби автодоріг у Закарпатській області, у деяких районах краю почали поновлювати дороги. Наприклад, гарне свіже покриття з’явилося у Берегівському, Свалявському районах. Однак це лічені кілометри, ну нехай десятки. А де тисячі?  

«Прем’єр-міністр М.Азаров заявив, що нам потрібно 500 мільярдів гривень, щоб відновити в Україні 170 тисяч кілометрів доріг загального користування. На Закарпатті таких доріг – 3348 км, що становить рівно 2 відсотки від загальної кількості. А 2 відсотки від 500 мільярдів гривень – це 10 млрд. Тобто саме стільки грошей необхідно, щоб привести закарпатські дороги до ладу. Але, зрозуміло, йдеться про фантастичну суму, яку нам ніхто не дасть. Тому якби виділяли хоча б по 300—400 мільйонів гривень на рік, то за п’ять років можна було б відремонтувати закарпатські дороги», — зазначив Василь Маркович.   

Що дешевше: суд чи ремонт?

За його словами, станом на 13 березня ямковість ліквідовано на 171,3 кілометра. А це становить лише 16,1 % від всієї враженої вибоїнами площі. Наразі дороги залатали на таких ділянках, як Київ—Чоп (98 км відремонтовано), Мукачево—Берегово—КПП «Лужанка» (28,3 км), Мукачево—Рахів—Богородчани—Івано-Франківськ—Рогатин—Бібрка—Львів (16 км) та Львів—Самбір—Ужгород (відремонтовано 29 кілометрів доріг). У найближчі тижні, обіцяє головний дорожник області, буде відремонтовано найбільш уражені ділянки, дорогу Київ—Чоп, під’їзди до санаторіїв, відпочинкових комплексів, міждержавних переходів. А це в загальному підсумку складе 1300—1400 кілометрів. До речі, аби побудувати 1 кілометр асфальтового покриття, треба 1,2 мільйона гривень. А щоб відремонтувати ями на кілометрі – треба на кілька сотень тисяч гривень більше. То що дешевше? На жаль, питання риторичне і лишається без відповіді.
Неабияке обурення у людей викликає і той факт, що тільки цієї весни ремонти на дорогах кілька разів проводилися за несприятливих погодних умов, тобто коли йшов дощ. А така практика абсолютно неприйнятна. За кордоном, до речі, з українців за це давно глузують. Однак у нас на це ніхто й вусом не веде. Натомість сам Василь Маркович вважає ці закиди повною дурнею. Одне слово, каже, що дорожників просто підставляють.

«Це неправда, що дорожники ремонтують дорогу в дощ, — стверджує Василь Маркович. – Якщо погода не дозволяє проводити ремонт шляху, ми підсипаємо ями гравієм, щоб хоча б тимчасово рятувати водіїв автомобілів. А те, що нас звинувачують, мовляв, засипаємо ями землею з лісу або асфальтуємо у дощ, — брехня».

Договоритися з головним дорожником щодо конкретних фактів латання дороги у дощову погоду нам, на жаль, так і не вдалося. Оскільки Василь Маркович вважає, що журналісти навмисне «монтують» такі фото, після чого виставляють їх на загальнолюдський осуд…

Що стосується власне ужгородських доріг, то в місті це питання – у віданні департаменту міського господарства. Як розповів його начальник Олексій Касперов, нині ремонту потребують приблизно 45 кілометрів міських доріг, майже половина з них – у жахливому стані, тому вимагають капітального ремонту і реконструкції. Найгірше на сьогодні виглядають вулиці, по яких проходять маршрути загальноміського транспорту. Зокрема, Загорська, 8 Березня, Легоцького, Українська, Докучаєва, Гойди, Станційна, Можайського, Лаврищева, Гранітна, Джамбула, Підградська, Університетська, Баб’яка, Сурикова, Доманинська та ще кілька. Згідно з рішенням сесії міської ради на капітальний ремонт та реконструкцію шляхів з міського бюджету на цей рік передбачено 5,8 мільйона гривень, з державного та обласного бюджетів за рахунок субвенцій – 7,1 млн. грн. На поточний ремонт вулиць із державної казни мають виділити 2,3 млн. грн. Однак, навіть попри наявність грошей, через дощ, мокрий сніг та низькі температури повітря, кажуть у департаменті, розпочати ремонт вулиць поки не можуть. Натомість проводяться роботи з підтримуючого ремонту. А от що стосується капремонту шляхів, то вони проводитимуться тільки після визначення переможця тендерних торгів.
Та поки відремонтують наші дороги, може минути не тиждень і не два. А тим часом ми успішно «вбиваємо» наші автомобілі по ямах та канавах. З питанням, чи варто судитися з організаціями, які відповідають за стан доріг, якщо вибоїна стане причиною автопригоди, ми звернулися до юриста. Ужгородська правозахисниця Нінель Масяк каже, що закарпатські водії насправді вже не раз зверталися із бажанням подати до суду на дорожників після того, як через погані дороги в них ламалися автомобілі.

«Однак, коли люди підраховували, скільки грошей треба витратити на різні судові збори і податки, розверталися і йшли геть. Адже, щоб водій довів свою правоту, на місце ДТП треба викликати експерта, який має повірити в те, що під час руху у водія не було жодних технічних можливостей уникнути потрапляння в яму. Тут вираховується і швидкість руху, з якою рухався автомобіль, й інші дрібні деталі. Одне слово, такі судові справи – це справи важкої категорії», — підкреслила адвокат.

Після цих невтішних слів саме по собі виникло запитання, а куди дивляться працівники ДАІ, які мають слідкувати за станом вулично-дорожньої мережі? За словами начальника відділу організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг управління ДАІ Івана Драгули, вже цього року працівники Держ­автоінспекції за порушення правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху на посадових осіб, які відповідають за безпеку руху, склали 46 протоколів про адміністративні порушення та видали 104 вимоги і 43 приписи на усунення недоліків. А за допущені недоліки в утриманні доріг, які, власне, стали причиною ДТП, складено 3 протоколи. Крім того, каже І.Драгула, з приводу поганих доріг, що часто стає причиною ДТП, Державтоінспекція не раз зверталася й у Службу автомобільних доріг, облавтодор, облдержадміністрацію, різні міськвиконкоми, РДА та навіть до прокуратури. В результаті працівники ДАІ та Служби автомобільних доріг проводили спільні виїзди на найбільш уражені ямами ділянки доріг, на яких вибоїни загрожують безпеці дорожнього руху, обстежували їх та притягали до адміністративної відповідальності кількох посадових осіб.

«Однак результати проведених обстежень засвідчили, що дорожні та комунальні організації області не можуть виконати в повному обсязі необхідні роботи по ліквідації ямковості проїзної частини через відсутність необхідного фінансування Службою автомобільних доріг, міськвиконкомами та райдержадміністраціями», — зазначив на завершення розмови працівник ДАІ. Тобто, як мовиться в таких ситуаціях, де були — туди й приїхали…

Сніжана Русин

 

25 березня 2013р.

Теги: дороги, ями, ремонт

Коментарі

Григорій Сковорода вийшов у словацькому перетлумаченні пряшівця Івана Яцканина
Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу
/ 6Найбільша в Україні приватна альпійська гірка розташована в Кам’яниці
/ 2Справжня історія воловецького трампліна
/ 3Заради спорудження Теребле-Ріцької ГЕС затопили кілька сіл, але вільшанці до останнього не вірили в її запуск
/ 5Оксана Ганич була ровесницею епохи Карпатської України й першою жінкою – доктором наук на Закарпатті
Цінова гойдалка на закарпатському ринку квітів і ярини
/ 1Мешканець Тячівщини вже роками виготовляє соляні лампи та створює соляні кімнати
/ 1У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття
На Закарпатті працює 4 400 лікарів та 9,5 тисяч медсестер та фельдшерів
На Закарпатті розкидуватимуть "вакцинаційні" брикети від сказу
На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
» Всі записи