З фінансуванням протипаводкової програми "Тиса" є серйозні проблеми

Сьогодні про це говоримо з начальником Басейнового управління водних ресурсів (БУВР) річки Тиса, заслуженим працівником сільського господарства України Володимиром Чіпаком.

З фінансуванням протипаводкової програми "Тиса" є серйозні проблеми

Володимире Петровичу, ви не раз наголошували, що альтернативи цільовій державній програмі протипаводкового захисту «Тиса» немає…

— Ця програма, у розробці якої за дорученням тодішнього голови ОДА Віктора Балоги після катастрофічного березневого паводка 2001 року в нашому краї я брав безпосередню участь, була прийнята Кабміном України спершу в жовтні 2001-го як «Програма комплексного протипаводкового  захисту в басейні р.Тиса Закарпатської області на 2002—2006 роки і прогноз до 2015 року», відтак під час другої каденції керівництва Закарпаттям В.Балоги за його ініціативи до неї в 2005 році було внесено продиктовані часом серйозні зміни й вона була затверджена тодішнім урядом країни вже в оновленому вигляді як «Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса Закарпатської області на 2006—2015 роки».

Від самого початку дії програми «Тиса» в різні роки її централізоване фінансування із Держбюджету відбувалося по-різному, і в цьому здебільшого були чималі труднощі. Як, скажімо, в минулому році…

— Слід сказати, що серйозне скорочення державних асигнувань на неї почалося з 2010 року. Якщо в 2010-му на програму «Тиса» було виділено 100 млн. грн., то в 2011-му — тільки 40,9 млн. грн. Як наслідок, за 2010—2011 роки її було профінансовано лишень на 29 відсотків від передбачених програмою бюджетних призначень. Але попри фінансові труднощі за ці 2 роки ми збудували 22 км водозахисних дамб, майже 7 км берегоукріплень, здійснили 2 км регулювання русел річок і збудували 15 штук гідротехнічних споруд, що дозволило захистити 15 населених пунктів і 17,6 тис. га сільгоспугідь від можливих затоплень.

Достовірною картиною за рік минулий уже, мабуть, володієте?

— 2012-й ми, на жаль,  розпочинали з того, що заборгованість за фактично виконані в 2011 році роботи із протипаводкового захисту становила 19,6 млн. грн., і вона була погашена лише в серпні торік. А з 258,9 млн. грн. державних асигнувань, передбачених на 2012 рік за програмою «Тиса», фактично було виділено тільки 100 млн. грн., або 38,6 відсотка від програми. З них 19,6 млн. грн. пішли на погашення заборгованості за 2011 рік і 80,4 млн. грн. залишилося на реальні будівельні роботи з протипаводкового захисту. Всього торік в області вдалося провести регулювання 8,5 км русел річок, збудувати 8,5 км дамб, 4 км берегоукріплень і 3 нові гідротехнічні споруди й завдяки цьому додатково надійно захистити від паводків ще 8 населених пунктів і 10 тис. га сільгоспугідь. Домогтися цього було дуже складно.

Чому?

— Коли ми проаналізували розподіл лімітів фінансування, то побачили, що левова частка їх (а це — 67 млн. грн.) припадала на ІV квартал, у тому числі — 57 млн. грн. на грудень. Освоїти їх узимку було б дуже проблематично. На початку березня торік на Закарпатті побував із робочою поїздкою Прем’єр-міністр України Микола Азаров, і ми, скориставшись цією нагодою, доповіли йому про це на зустрічі з водогосподарниками краю у селі Кам’яниця Ужгородського району. Згідно з дорученням пана Азарова передбачалося здійснити оперативний перерозподіл фінансування шляхом перенесення з ІV кварталу лімітів на ІІ і ІІІ квартали для їхньої максимальної концентрації на будівельні роботи та певного збільшення бюджетних асигнувань для програми «Тиса». Проте, на превеликий жаль, це обнадійливе для нас доручення Прем’єр-міністра України не було виконане.

Яка ж ситуація із фінансуванням програми «Тиса» на сьогодні?

— Станом на 1 січня 2013 року по програмі «Тиса» виконані роботи на загальну суму 62,3 млн. грн., у тому числі 19,6 млн. грн. використані на погашення кредиторського боргу за 2011 рік. Отож реально на будівельні протипаводкові заходи торік було використано тільки 42,7 млн. грн.

З огляду на це, з яким настроєм, Володимире Петровичу, розпочали рік нинішній?

— Невтішним. На сьогодні в нас заборгованість за виконані в 2012-му роботи становить аж 37,4 млн. грн. Отож реально оплачені підрядникам виконані торік роботи на суму тільки 5,3 млн. грн. Такого мізерного фінансування, як торік, не було за всі роки існування програми «Тиса». Однак, незважаючи на це, ми таки спромоглися протягом минулого року збудувати 5 км водозахисних дамб і 4 км берегоукріплень.

Не густо. А яка ситуація проглядається стосовно фінансування програми «Тиса» на 2013 рік?

— Дуже непроста. Бо із намічених даною Програмою на цей рік 280,7 млн. грн. бюджетних призначень фінансування «Тиси» передбачене тільки в обсязі 35,5 млн. грн. Це, на жаль, не дасть змоги навіть ліквідувати сповна заборгованість за фактично виконані будівельні протипаводкові роботи в минулому році, і, як наслідок, не матимемо за що захистити цьогоріч надійніше від можливих паводків бодай один населений пункт. Отож виходить, як колись влучно висловився перший президент незалежної України Леонід Кравчук, маємо те, що маємо.

Узагальнюючи мовлене, мушу із сумом констатувати, що за 3 останні роки ми повинні були отримати по програмі «Тиса» 744,8 млн. грн., а фактично було виділено тільки 146,2 млн. грн. Це означає, що фінансування цієї цільової державної програми за 3 роки складало аж неповні 20 відсотків.

Який вбачаєте вихід із такої складної ситуації?

— У відчай не впадаємо. Ми з керівництвом ОДА, обласної ради та Держагентства водних ресурсів України інформуємо Кабінет Міністрів і парламент про загрозливу ситуацію стосовно подальшої долі програми «Тиса» з тим, аби пом’якшити її.

Яким чином?

— У ці дні наше відомство спільно з об’єднаною дирекцією будівництва водогосподарських об’єктів у Закарпатській області завершує розробку інвестиційного проекту і подасть його на затвердження Кабміну України, аби добитися у поточному році повного здійснення заходів за програмою «Тиса».

Ви, Володимире Петровичу, великий оптиміст. Цьогоріч у горах випало багато снігу. Тільки-но раптово потепліє, він почне танути. Чим не загроза зимової повені?

— Зимовий паводок для нашого краю не є новиною. Ще свіжа, приміром, у пам’яті груднева повінь 2010 року. Незважаючи на катаклізми в погоді, які почастішали останнім часом, сподіваюся, що нинішньої зими катастрофічний паводок з Божої милості нас омине. Зрештою, попри критичну фінансову ситуацію всі основні фонди БУВР річки Тиса знаходяться у технічно справному стані, стаціонарні насосні станції для перекачування надмірної води, що перебувають на балансі нашого управління, — також. Постійно проводимо моніторинг водогосподарської ситуації. Наявна сучасна автоматизована інформаційно-вимірювальна система (АІВС) «Тиса», аналогів якій немає на теренах СНД, дозволяє відслідковувати гідрологічну ситуацію і завчасно (до 3 діб) підготуватись до можливих паводків. По-друге, ми дуже тісно впродовж багатьох років співпрацюємо з Європейською комісією по залученню коштів технічної допомоги ЄС, за якою по Програмі транскордонного співробітництва ЄІСП Угорщина—Словаччина—Румунія—Україна 2007— 2013 в рамках реалізації проекту «Стале управління природними ресурсами в межиріччі річок Тиса—Тур» (про це, до речі, докладно інформували краян «Новини Закарпаття», і я за це висловлюю вдячність головному редактору цієї газети, депутату обласної ради Віталію Ящищаку), приміром, у цьому році більше 5 млн. грн. буде використано на розрахунки за будівельні протипаводкові роботи й для фінансування великих проектно-дослідницьких і топогеодезичних робіт на Батарській осушній системі Виноградівського району. Надіємося також і на корегування в березні ц.р. держбюджету України на 2013 рік, що активно лобіюватимуть депутати Верховної Ради від Закарпаття. А це дозволить суттєво збільшити фінансування програми «Тиса».

Богдан Дубовий

28 січня 2013р.

Теги: протипаводковий, паводок

Коментарі

Читач 2013-01-28 / 10:53:23
З фінансуванням протипаводкової програми "Тиса" є серйозні проблеми.
Так. І ця проблема в тому,що Київ знає про розкрадання виділених коштів і більше виділяти гроші з бюджету на автомобілі і будинки чиновникам не хоче.

Григорій Сковорода вийшов у словацькому перетлумаченні пряшівця Івана Яцканина
Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу
/ 5Найбільша в Україні приватна альпійська гірка розташована в Кам’яниці
/ 2Справжня історія воловецького трампліна
/ 3Заради спорудження Теребле-Ріцької ГЕС затопили кілька сіл, але вільшанці до останнього не вірили в її запуск
/ 5Оксана Ганич була ровесницею епохи Карпатської України й першою жінкою – доктором наук на Закарпатті
Цінова гойдалка на закарпатському ринку квітів і ярини
/ 1Мешканець Тячівщини вже роками виготовляє соляні лампи та створює соляні кімнати
/ 1У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття
На Закарпатті працює 4 400 лікарів та 9,5 тисяч медсестер та фельдшерів
На Закарпатті розкидуватимуть "вакцинаційні" брикети від сказу
На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
» Всі записи