ДВА ТИЖНІ В РАЮ (IIчастина)

Через декілька днів помітила, що стала сонцепоклонником,зробивши пляжний матрац килимком для молитви та медитування під протяжний спів морських хвиль. Аби не пересититись сонячними ваннами, вирішила присвятити трохи часу відвідуванню гірських монастирів, древніх замків, фортець і спогляданню візантійських ікон та еллінсько-римських мозаїк.

Амфітеатр древніх еллінів
Амфітеатр древніх еллінів
Для початку, щоб спланувати свої туристичні маршрути, озброїлась путівником та історично - популярною літературою про Кіпр, таких багато продається в сувенірних крамницях. Далі відправилась в рейд по найближчим до готелю точкам прокату автомобілів і екскурсійним агентствам Ай-Напи, прагнучи познайомитись з усіма пропозиціями та зорієнтуватись у своїх подальших діях. Перед тим, як розповісти, що з цієї тактичної підготовки вийшло, не завадить трішки поділитись інформацією, почерпнутою з вищезгаданих книг.
 
Свою назву острів, вулканічного походження, отримав від металу. І справді , Кіпр був однією із перших країн, що почали добувати мідь (copper). Чисельні копальні в горах Тродосу свідчать про те, що цей метал добували у великих кількостях. Мідь з Кіпру найшли на усіх материкових землях, які оточують острів. Що свідчить про активний розвиток торгівлі.
 
Найтепліший острів Середземного моря з мальовничими ландшафтами, багатий природними дарами та копалинами, розташований на перетині трьох континентів (Європи, Африки і Азії), завжди був ласим шматком для різних завойовників. Кіпром послідовно володіли греки, фінікійці , ассірійці, перси, римляни, після поділу Римської імперії візантійці, далі англійці на чолі з Ричардом Львиним Серцем, який згодом вигідно продав острів тамплієрам. Останні через вісім місяців знову перепродали Кіпр Ричарду. Спритний король тут же здійснив чергову прибуткову для себе угоду і благословенна сонцем земля стала власністю його друга Гю де Лузіана.
 
Після франків островом якийсь час володіли венеціанці, далі турки і врешті англійці зробили Кіпр своєю колонією. Повстання греків та визвольна боротьба спровокували те, що у 1960 році острів став незалежною республікою.
 
Щодо Великобританії, то та зберегла на Кіпрі дві військові бази, на території яких місцеві мешканці живуть за англійськими законами і якщо хтось із них забажає продати власний будинок та переїхати в іншу частину острову, то без офіційної згоди військового коменданта це буде неможливо здійснити.
 
У спадок кіпріотам британці залишили трьохвилочні електричні розетки, лівосторонній автомобільний рух і ультрасучасні англійські дороги. Тому найбільшим попитом у іноземних туристів - покупців користуються перехідники для двохвилочних приладів.
 
Сидіти за кермом з правої сторони - це півпроблеми. Основні незручності полягають у русі на протилежному звичному боці дороги, обгонах з права, паркуваннях з ліва та плутанинах на розвилках. Мені довелось відмовитись від традиційної оренди автівки та можливості отримати насолоду від водіння по ідеально рівним дорогам і подорожей задля природного, не вилощеного під туристів, знайомства з місцевою автентикою та її колоритними відтінками, нанесеними культурами усіх завойовників.
 
Отож самостійне освоєння острову я обмежила поїздкою на міжміському автобусі (вартість проїзду - 1евро) в сусіднє містечко Протарас, яке славиться золотими піщаними пляжами, чистою водою, морськими печерами, тавернами, розкішними готелями, найбільшою у світі системою фонтанів та поставленому на високих технічному і художньому рівнях лазерному шоу "Танцюючі фонтани". Останнє справляє незабутнє враження. Перед очима відбувається фантастичне дійство - потоки танцюючої під музичні ритми (переважно російські — "Калинка-малинка", "Лебедине озеро" и т.д.) води, що піднімається на висоту 12 метрів , виконуючи неймовірні піруети, вулкани, вогняна лава, різнокольорові лазерні промені, полум'я і дим. Вистава вражає та викликає масу емоцій. У порівнянні, схожі атракції в Партеніті та інших українських містах виглядають фонтанчиками з підсвітками в приватних садибах.
 
Проаналізувавши усі можливі туристичні маршрути, запропоновані численними екскурсійними фірмами, зупинилась на трьох, які максимально покривають Кіпр:
- подорож вздовж грецького узбережжя від Ай - Напи (перекл.: Священний Ліс) до Пафоса,
- поїздка у саме серце острову - гірський масив Тродос (перекл.: три дороги, що ведуть до вершини) через селище Лефкара, яке славиться своїми унікальними вишивками та ексклюзивними виробами із срібла і, звичайно,
- відвідування турецького Кіпру.
 
Я не обмовилась. Найсхідніший середземноморський острів з 1974 року після військового перевороту і послідуючого віроломного вторгнення Турції із окупацією 37,6% кіпрської території поділився на дві істотно відмінні частини: південну - грецьку і північну — турецьку. Таким чином, Кіпр був завжди і залишається бути "яблуком розбрату".
 
Всупереч історичним перипетіям, древніми назвами острову є Галінія (Спокійний), Макарія (Блаженний), Перікаллі (Красивий), Ніко Еротон (Острів Коханя), Афродісія (Острів Афродити). Усі вони характеризують Кіпр, як благословеннуземлю, створену для любові, для гармонії, для натхнення, для краси, для насолоди від життя.
 
                                                                         ***
                                                          Шляхами древніх греків
 
Автобус виїхав з Ай-Напи і направився в сторону міста Ларнака, яке славиться своїми солончаком, рожевими фламінго, що поселяються біля нього в період осінньо-зимніх дощів, коли озеро наповнюється водою, та недорогим шопінгом.
 
Через скло я милувалась мальовничими краєвидами, теракотовими свіжозораними ґрунтами та наступними величезними плантаціями оливок. Подумки хвилювалась :"Де ж гід? Невже так і будемо їхати в сонному мовчанні?". Автобус стишив хід, зупинився, перервавши мої гіркі роздуми. Ось і Ларнака, вірніше її околиця.
 
На узбіччі дороги стояла в очікуванні та курила тонку сигаретку надзвичайна дівчина. Струнка, висока, з русяво-золотистим волоссям, гладко зібраним на тімені в "хвіст", кінчики якого були 
химерно закручені навколо основи пучка. Одягнута в облягаючий одяг пісочного кольору (бавовняні майку та штанці), який був прикрашений широким темно-коричневим шкіряним поясом. В тон йому на ногах красувались грецькі сандалі на плоскій підошві з немислимими, аж попід коліна, ремінчиками-застібками. Справжня Олена - прекрасна із-за якої розв'язалась Троянська війна.
 
Риси обличчя у дівчини явно були слов'янськими: мов виточений прямий ніс, чіткі, правильної форми губи, високі вилиці і великі зелені очі, обрамлені густими довгими віями. Світла шкіра з ледь помітною сонячною позолотою. На вигляд вона мала років 25. Проте, якби зітерти "smoky eyes" макіяж, то їй можна було дати не більше 20. Згодом вияснилось, що дівчина є росіянкою, має 32 роки, двох синів-школярів і уже 10 років мешкає на острові у місті Ларнака. Ось такі вони слов'янські дружини-космополітки сучасних кіпріотів.
 
Так от, чарівне дівча виявилось нашим гідом. Представилась вона просто: "Аріна. По-грецьки Аріадна. Сьогодні я стану Вашою путівною ниткою в лабіринтах історії Кіпру."
У будь-якого гіда є свій стиль, на який накладається власна харизма та свій запас знань. Це робить подорож з кожним унікальною. Аріадна обожнювала міфи, в основі яких, на її думку лежать реальні містифіковані історії з життя простих греків. Окрім того у дівчини було прекрасне почуття гумору. Отож екскурсія вийшла дуже веселою і казково-захопливою. А тепер по-порядку.
 
На самій вершині пагорбу з якого відкривається дивовижний вид на околиці, на висоті 70м над рівнем моря знаходиться археологічний заповідник Курій. Геродот згадував, що це поселення було засноване в 13 тисячолітті до н.е. аргонавтами, які потрапили в шторм біля берегів Кіпру, зійшли на берег і вирішили побудувати місто. Пізніше Куріон був зруйнований землетрусами та грабіжницькими нападами арабів. Якийсь час там була каменоломня. Зараз більша частина міста все ще знаходиться під землею.
 
Цей древній поліс став  нашою першою зупинкою.
 
Я бродила поміж розвалин елліно - римських будинків із вапняку, та уявляла життя тодішніх греків, згодом римлян. Ось Помешкання Евстолія. Спочатку це був приватний будинок, потім став громадським місцем відпочинку. В цих термах парились древні заможні мешканці. В цих кімнатах вони жили, любили, ненавиділи, раділи, сумували.
 
 Свою назву будинок отримав завдяки написам на мозаїках, які прикрашали підлогу приміщень. Більшість із них зруйновані, проте одна збереглась дуже добре. На цій мозаїці  ювелірно,  з маленьких різнокольорових камінчиків  відтворена  голова жінки, що дозволяє побачити як виглядали тодішні красуні.
 
В часи інквізиції, нищилось усе на чому були зображення обличчь людей, проте Кіпр така лиха участь оминула. Тому тепер я могла захоплюватись майстерністю, терпінням і старанністю древніх греків і римлян. Я отримала задоволення від споглядання мозаїк, де відображенні сцени із давно минулого життя , що ілюструють загальновідомі міфи, твори Гомера.
 
Заповідник взятий під охорону ЮНЕСКО. Тому над старожитностями розпростерлись захисні дерев'яні на металічних  каркасах споруди.   Розглядаючи їх, я чомусь згадала наш закарпатський Середнянський замок (вірніше його залишки), який стоїть просто неба, попід дощами, снігами, вітрами, потерпає від бешкетників-вандалів. А між тим в його стінах схована історія життя лицарів-тамплієрів. Чимало таємниць містять багатоповерхові лабіринти та підземелля, що знаходяться попід колись могутніми мурами. Та чи цікава сучасним українським можновладцям доля наших історично-культурних цінностей? Чи болить у них душа за щорічне поступове нищення пам'яток минулого, які можна було б теж з гордістю демонструвати туристам для прославлення Сріберної землі.
 
На південному краю куріонського пагорба знаходиться римський амфітеатр на 3500 глядачів. "Спочатку з цього місця скидали вниз злочинців."- мило посміхнувшись, повідомила чарівна – Аріадна - "Потім побудували споруду для постановки комедій і трагедій."  Проте цей театр зазнав і таких видовищ, як гладіаторські бої. Він і зараз активно використовується. Уявляєте, Ви слухаєте концерт в древньому амфітеатрі, де неймовірна акустика, на висоті 70м над рівнем моря, яке  там внизу вдалині тішить око своєю блакиттю, комфортно розмістились на місці, де багато століть назад сидів, можливо, якийсь патрицій. Романтика. Насолода...
 
Голос веселого гіда вихопив мене з мрійливості : "Усі спускаємось вниз і збираємось біля автобусу. Далі ми поїдемо в місце, зображене Боттічелі на його відомому полотні "Народження Венери". Пам'ятаєте майже оголену дівчину, що пливе в шикарній морській раковині? Це наша божественна перлина Афродіта, в яку кожен, хто на неї гляне, одразу ж закохувався. Хочу додати, що всемогутні боги і герої мали ті ж слабкості, як і прості смертні: закохувались і страждали, були підвладні первісним пристрастям, але вільні в їх проявах і виразах, вели досить розпусний спосіб життя і все це в рамках високої витонченої етики..."
 
              (далі буде-"Шляхами древніх греків : паломництво в святилище Афродіти" )

 Ларнацьке озеро-солончак. Колись продаж солі був одним із джерел доходів кіпріотів. Озеро щовесни висихає і чарує мандрівників сріблясто-білосніжною гладдю. З початком осінніх дощів, воно наповнюється живильною вологою. Це місце облюбували рожеві фламінго, що полюбляють тут зупинятись на зимівку.

Помешкання Евтолія (IV ст.н.е.), є однією із найбільших споруд свого часу. Складається із 30 кімнат і бань.

Захистна споруда, що охороняє одну із старожитностей древнього міста-держави Куріон.

Древній елліно-римський амфітеатр із вражаючим краєвидом.

Мальовничий вид  з висоти куріонського пагорбу.

Мозаїка із Помешкання Евстолія

Фрагмент магічного шоу "Танцюючих фонтанів" (Протарас).

20 жовтня 2011р.

Теги:

Коментарі

Андрей 2011-10-26 / 14:02:00
2 Андрею, 26.10.2011 10:10:
"Аделадж, взагалі-то, Сандей, це так, якщо опускатися до вашого рівню..."

якшо потрапите в бібліотеку (випадково заблукаєте, наприклад, буває) візьміть тлумачного словничка і подивіться там "каламбур", "гра слів", "іронія", "гумор" (можете не всі слова одразу, щоб вам не було заважко).

Андрею 2011-10-26 / 10:10:00
Аделадж, взагалі-то, Сандей, це так, якщо опускатися до вашого рівню...

Андрей 2011-10-25 / 18:04:00
2 Андрею, 25.10.2011 14:33:
"Андєй"? То який, Саделаджа, чі шо? ги.
Шоб "мати уяву як виглядають", це вам в бібілотеку, в театр, кіно, на виставу і концерт (але спочатку - в середню школу хоча б). А то все манівцями хочете... Шоб "кнопочьку" тицьнути і вже готово. Хіпстери недо...

2011-10-25 / 15:40:00

Андрею 2011-10-25 / 14:33:00
Ви завжди з"вляєтесь з метою напакостити, а коли вже з"явиться щось таке цікаве, створене Вами, Андєй? А ми всі повчимося, або хоч будемо мати уяву як виглядають справжні шедеври.

Андрей 2011-10-24 / 14:27:00
2 Вика, 21.10.2011 16:31:
Ага, очінь інтєрєсна манєра ізложєнія, на рівні "в Франкфуртє-на-Майнє - вєсна, а єшчо здєсь роділся Гьоте". Про "красівая рєчь" - це тонкий стьоб?

Інна Конар 2011-10-21 / 20:08:00
Віка, гарно дякую. Приємно таке почути (прочитати) від досвідченого філолога.

іронічний читач 2011-10-21 / 18:20:00
"Санта Барбара" буде в прольоті після сьої блогерші

Вика 2011-10-21 / 16:31:00
С нетерпением жду продолжения, повторюсь, у тебя очень интересная манера изложения и красивая украинская речь. Спасибо!

Досвід 2011-10-21 / 12:58:00
Дуже цікаво, що лицарський орден Тамплієрів залишив свій слід, як на Закарпатті, так і на Кіпрі. Цікава паралель. Можливо хтось з істориків захоче копнути глибше і виявиць цікаві факти раніше не відомі науці.

Liquiz 2011-10-21 / 10:50:00
Необычный взгляд на известные факты.
Да, середнянский замок скоро совсем исчезнет.

Година 2011-10-20 / 22:43:00

це якась*******. це громадськко-політичний блог, чи сайт перетворюється в "дамашні странічки"??

читач 2011-10-20 / 20:31:00
спадьте на Бога, паніко, я уже не бируву!


Інна Конар
Публікації:
/ 5Лумшорська містерія на Івана Купала
/ 5У пошуках «землі обітованої»
/ 22Полювання на «щастя»
/ 9Теорія змови, або безперспективні бої з вітряками
/ 19Чи знімуть фільм про українського Джеймса Бонда?
/ 52Експерти радять не поспішати з покупкою нерухомості
/ 4Інна Конар: «Тільки той, хто чогось прагне у цьому житті, ладен перетворити сірі будні на яскраві свята»
/ 4Скарбничка літніх вражень
/ 5Прийшов Спас - пішло літо від нас
/ 36Присяговідступники...
/ 9Каламутні води української феміди
/ 124Міліціонери – не "олов’яні солдатики"
/ 4Про життя
/ 25Про щастя
/ 4ДВА ТИЖНІ В РАЮ (IIIчастина -"Паломництво в святилище Афродіти")
/ 17ДВА ТИЖНІ В РАЮ (I)
/ 37Візит журналіста викликав переполох у Закарпатській обласній прокуратурі
/ 4Заплету віночок на щастя, на долю, на чорнії брови…
/ 10На Івана, на Купала…
/ 2ПРОФЕСОР
Інна Конар: Криза навчила людей не витрачати усе, що заробляють
/ 25Українська калина, чи японська сакура
/ 11Візерунки дитинства
/ 5Про популярність, марнославство, дуалізм та гумор
/ 24Варіації на тему Кохання (до Дня Святого Валентина)
» Всі записи