"Укрзалізиця" з 15 грудня запускає прямий щоденний поїзд Київ – Будапешт і пересад...
На російській Курщині поліг Олександр Хром'як з Великого Бичкова на Рахівщ...
У Розівці біля Ужгорода попрощалися з полеглим Героєм Михайлом Ковачем (ФОТО)[...
У Перечині рятували двох чоловіків, що втратили свідомість всередині цистерни (ФО...
У середу в Ужгороді прощатимуться з полеглим захисником Михайлом Шишкою (ФОТО...
ВІДЕОФАКТ. Перевал на межі Закарпаття та Львівщини накрила хуртовина, працює ...
"Укрзалізиця" з 15 грудня запускає прямий щоденний поїзд Київ – Будапеш...
Українська калина, чи японська сакура
Весна. Сонце з кожним днем стає все яскравішим, теплішим, грайливішим. Поволі пробуджується природа. Птахи закохано щебечуть. Дерева тягнуть гілочки до небесної гладі, купаючись в золотих промінчиках. Ще декілька тижнів і місто порине в ніжно-рожеву казку.
З різних куточків України, ближнього зарубіжжя почнуть стікатися в древній град над рікою Уж бажаючі потішитись естетичною насолодою та відчути себе трішки японцями.
Тільки раз в році, протягом одного –двох тижнів можна помилуватись заокеанською дивиною - деревами без жодного листочка, проте рясно вкритими рожевими хмарами квітів. Побачене заворожує, наповнює душу чистотою, святом, оновленням.
Сезон цвітіння сакури дуже короткий. Проте, квіти не в'януть, вони опадають "не вмираючи". Легкий вітерець підхоплює пелюстки і ті кружляють у рожевому танці. Це нагадує про швидкоплинність людського життя та непостійність буття.
Для японців період цвітіння сакури є улюбленим національним святом, що супроводжується ритуалом споглядання квіток священної рослини та вживанням в неймовірних кількостях саке. Усе це разом називається "милуванням сакурою". Раніше вважалось, що в квітах вишні жили душі предків. Отож, споглядаючи цвіт, дивишся на предків, поминаєш їх та забезпечуєш цим благополуччя, захист живим. Щоб досягти більшого ефекту, потрібно якомога інтенсивніше вживати "горючий" напиток та їсти. Чим більш сп'янілим милуватимешся цвітом, тим щасливішим та багатшим будеш. Ось і вся сучасна філософія.
В часи минулі, для селян цвітіння "японської вишні" свідчило про настання нового року, нового сільськогосподарського циклу. Поети, творячи під прекрасною сакурою, прагнули отримати від священного дерева краплю божественної аури, що вплине на їх натхнення, поезію. Аристократи віддавались роздумам про буремне, прекрасне життя, таке недовге, мов весняний цвіт.
Якби там не було, для японців сакура – шанована рослина, символ країни і вони щороку мільйонами збігаються під розквітлу красуню, оберігаючи свої традиції, історію, культуру, релігію. Кожен з них знає, що втративши коріння, не матимеш майбутнього.
Японська красуня спокушає своєю екзотичністю. Все більше відомих громадських діячів, політиків віддають належне її чарам. З'явився певний модний космополітичний тренд - "публічно-ритуальне висаджування" дерева-іноземця. Якщо раніше сакура була туристичною родзинкою Ужгорода, то зараз помилуватись рожевим цвітом можна у Львові, Чернівцях, навіть у Франківську.
Хто знає, може мине трохи часу і "сакура-фест" перетвориться на загальноукраїнський фестиваль, набуде "національного" відтінку.
Стоп. Про що це я?
Саме час згадати свою, українську рослину-красуню - Калину.
І цвіте вона не менш пишно, яскраво, ніж японське диво. Та й значно довше (травень-червень) і духмяніше. До того ж плоди дає. Не аби які, а яскраво-червоні соковиті грона, що уже в серпні забарвлюються та дуже контрастно дивляться на фоні густої, зеленої крони. Ягоди радують око на протязі усієї осені і прикрашають кущі навіть зимою.
А листя! З вересня воно поступово набуває неймовірного забарвлення усіх відтінків теплої частини спектру – від жовтого до багряно-червоного.
Калина, мов справжня жінка-кокетка, знає, як постійно тримати в напрузі, викликати захоплення, уникати нудної одноманітності. Вона – мінлива, чарівна, завжди інша, радує, змушує милуватись нею весною, улітку, восени і з приходом зими.
Прислів'я, пісні, вірші, казки, легенди... Калина є найбільш оспіваною народом рослиною.
Ще б пак! Українська красуня має не тільки декоративну, символічну та релігійну складові, а й практичну.
Раніше, калина росла біля кожної хати. Вона радувала око, служила оберегом (на щастя, на добро, на любов, на довге життя), лікувала.
Без неї не обходилась жодна подія в житті українця (від народження до останнього подиху). Кущ вважався "весільним деревом"-гільцем і був обов'язковими учасником святкового обряду. Його гілками прикрашали столи, весільні короваї, дівочі вінки, вишиті рушники та сорочки.
Коли в сім'ї чекали дитину, то старались зробити з старого пагона сопілку, тоді, за повір'ям, народжувався син.
А ще калину клали між подвійними рамами вікон для краси та як оберіг.
ЇЇ кущі сажали біля криниці, щоб вода була смачною.
Коли кетяги достигали, їх вішали попід стріхою. В цей період, усі хатини виглядали, мов чепурушки, що одягнули коралі, які червоніли аж до морозів.
Широко відомо про лікувальні властивості калини, яка допомагає видужати при багатьох хворобах. В народі казали: "Червона калина від ста хвороб лікує". Рослину використовують, як кровоспинний, заспокійливий, сечогінний і вітамінний засіб, для пониження кров'яного тиску, при хворобах серця, шлунку, нирок, шкіри, склерозі, простудах тощо.
А які смачні готують господині з плодів калини киселі, муси, компоти, повидло, мармелад, соки, наливки, лікери, фруктово-ягідні вина, начинки для пирогів, приправи до м'ясних страв.
В давнину ягоди куща використовували також для прикрашення тканин, яким вони довали червоне забарвлення, а кора – чорно-зелене.
З гілок рослини виготовляли речі буденного вжитку, музичні інструменти.
Образ калини часто використовувався у народному фолькльорі. З ним встановлювали асоціативний зв*язок, намагаючись передати жіночу красу, молодість ("Розцвіла, мов калина"), прагнучи відобразити козацьку звитягу та любов до рідного краю ("Гімн Січових стрільців"), споріднюючи з самою ненькою-Україною ("Без верби і калини нема України").
Калина для українця - це уособлення дому, батьків, усього рідного. Вона є символом неперервності життя, роду, крові, вогню. Навіть назву рослини пов'язують із жаром, паланням, сонцем. Саме дерево єднає світ мертвих із світом живих і ненароджених та є відображенням безсмертя, незрадливої світлої пам'яті. Червоні плоди стали символом мужності людей, що віддали своє життя боротьбі за Україну, символом нескореності та стійкості, єдності нації, потягу до своїх традицій, звичаїв.
Написала усе і сумно стало. Де ж вони калинові алеї? Де національні свята, фестивалі пов'язані з цвітінням рідної красуні? Куди зник осінній обряд "похід на калину"?
Невже ми втрачаємо своє минуле, те що живило душу та плоть наших пращурів? Те, що вирізняло нас, як націю? Те, що є нашою історією, культурою, традиціями?
Ми захоплюємося та популяризуємо чуже, невластиве нашому народу, забувши про патріотизм та національну гордість.
Калина весною.
.jpg)
Калина улітку.
.jpg)
Калина восени.
.jpg)
Калина зимою.
.jpg)
Ділитись
На головну
Версія для друку
ПереслатиДодати коментар
Коментарі
Інна 2011-04-11 / 18:31:00
Запрошуємо 12.04.2011р. усіх бажаючих прийняти участь у толоці з висадки калинової алеї по вул 8-го Березня (район будинків 30, 21, 22).
Початок о 14:00год
2011-04-10 / 21:16:00
Духовна криза - це те, що являється основною причиною занепаду України. Адже, не можна рухатись вперед, не маючи фундаменту на якому можна щось надбудовувати.
Більше того, нація, яка не поважає себе, не має права і здатності до розвитку.
Faust 2011-04-10 / 20:57:00
Любити сакуру не означає ненавидіти калину. Навіщо протиставляти? Хай будуть у нас, в Україні, алеї і сакур і калин, садіть ливанськi кедри і тюльпанове дерево (Lirio tulirifera L.)... Головне - висаджуйте і не знищуйте, радійте а не "поливайте" одне одного!...
гуцул з ясіня 2011-04-09 / 22:03:00
не зовсім долюблював інну через її чоловіка,який довго "працював" прокурорчиком на Гуцульщині,але за цю публікацію підтримую і поважаю!МОЛОДЕЦЬ ІННО!
Українець 2011-04-09 / 21:33:00
Кожному японському місту калинову алею!
2011-04-08 / 23:28:00
Об уникальности Ужгорода и его "туристической гордости" : 50 саджанців сакури, подарованих Балогою, висадили в Херсоні :)
Скоро каждый будет смотреть цветение сакуры в родном Херсоне, Черновцах, Одесе и бухать по-японски на своем местном сакура-фесте.
alexandra 2011-04-08 / 15:13:00
Підтримую руками й ногами - калина краще сакури, і останні, до того ж, помітно 2 тижні на рік, а калина - вічнокрасива. Саджайте рідне і національне! А як перейдете до висадження соснових - сама приєднаюсь!
Леся 2011-04-08 / 14:20:00
У п. Інни від слова до діла незначна відстань завжди: влаштування арт-галереї, конкурс вишиванок, 13 квітня майстер клас з писанкарства, незабаром толока з висадки калини. Завжди цікаві ідеї та методи їх реалізації, молодець!
ярослав орос 2011-04-08 / 13:54:00
о, пані інно, се мені ся любить... од слів та до діла... нахай щастить...
Інна 2011-04-08 / 13:50:00
Толока з висадки калини відбудеться наступного тижня. Про час та місце проведення заходу буде повідомлено додатково. Стежте за інформаційною стрічкою на сайті Закарпаття онлайн.
Лемко 2011-04-08 / 11:25:00
Ну що? Коли садимо калину? Час піджимає.
местный 2011-04-08 / 09:52:00
Пани Инна затронула тему, которая уже давно назрела.
Прекрасно, что есть сакуры. Но люди, без конца пиарящиеся на посадке сакур, знают, что есть еще и другие деревья? Ну хорошо бы, если б была только одна аллея, но теперь где ни сажают - в Ужгороде, Мукачеве, Хусте - только сакуры... причем ведь при всей симпатии к Японии, этот гибрид к японским имеет весьма отдаленное отношение... Такое же, как и мы к Японии...
А своих деревьев у нас типа нет? Смереки, буки, тополя, яворы - ничего категорически не устраивает? А столетия устраивало!!! В народных песнях какие деревья - эти, а не сакуры...
А калина - действительно стала символом не просто Украины, но осмысленного и сознательного украинского движения. И калиновые аллеи действительно могли бы стать украшением города.
Нужен просто организатор акции - уверен, что многие люди примут участие.
Верховин 2011-04-07 / 21:08:00
О панно Інно! Панно Інно!
А ще з дитинства -
Жив та був дідусь Панас
З жінкою Килиною.
Напекла бабуся раз
Пиріжків з калиною.
Бачите - на поезію потягло. Либонь років у 5 я вивчив той дитячий віршик, початок якого запам'ятався назавжди, як і саме поняття - калина. До речі, під вікном у мене, в городці біля вулиці, є посаджена спеціально калина.
Як би то гарно було, аби в кожному дворі по наших селах і містечках росли не тільки екзотичні сакури, могнолії, а й НАША диво-калина, щоб кожної весни нагадувала людям рядки вже трохи призабутої, але дуже популярної колись пісні:
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина.
Наші голови тому й воліють називатися мерами або бировами, що лінуються думати головами.
Пані Інно, ви жінка амбітна й енергійна. Зорганізуйте для початку толоку (не суботник) з висадки калинової алеї ну хоч би в десь у Богдані чи інде, де є голови-патріоти, справжні українці.
Инна 2011-04-07 / 16:58:00
Будет самая длинна алея? - Мужской комплекс.
Сакуры (тем более они не автентичные, поскольку кардинально отличаются от японских- явл. гибридом, приспособленным к природным условиям Украины)- это хорошо и они уже украшают некоторые города Украины.
Здесь же речь идет о своем, украинском, которое по красоте не уступает, а даже наоборот.
Есть алеи сакуры - слава Богу.
Калина и сакура- одно другого не исключает.
Но почему нет алей нашего национального и очень красивого растения?!
Есть неотделимая компонента меры духовной зрелости, уровня культуры, интелектуального богатства каждого человека и это преже всего - уважение к истории своей родной земли, к культурному наследию (его сохранению и развитию).
Реверс 2011-04-07 / 15:50:00
В Ужгороде будет самая длинная алея сакур в Украине, возможно, даже в Европе, но нет....даваайте все кустами хоть и калины все засадим - так лучше будет. особенно для туриста, который кустов не видовал на своем веку...
Ника- НІці 2011-04-06 / 10:25:00
А может самим взять в руки лопаты, саженцы калины стоят недорого, да и сделать вместе с Инной хорошее дело для города, а городским властям оставить более серьёзные дела? И, пожалуйста, свои мысли озвучивайте под своим ником))
Ігор 2011-04-06 / 09:52:00
Молодець Інна, в тему. Думаю, що Ніка подає хорошу ідею щодо обговорення, та й можна зробити пропозицію міській владі
Ніка 2011-04-06 / 09:30:00
можливо дати цю тему на обговорення у міських газетах, телебаченні? хай влада почує думку людей, можливо прислухаються??????
2011-04-05 / 21:07:00
Калина - файна. Тільки бюджетні гроші під неї не спишеш, як під сакуру якій ціна 200 - списують 2000грн. Різницю в карман. Якщо щось, скажуть посохли дерева. Більше сакур - більше в каман іде. Схема перевірена ще в часи попередньої каденції Горілого.
Орися 2011-04-05 / 20:02:00
Ви не розумієте як дерева можуть бути партійними і я не розумію, але все таки вони партійні бо висаджуються всюди під брендом однієї партії. І тут не було б проблеми. Просто погано, коли заради пропіаритися по команді зрізають алею із одних красивих дерев і на томість саджають сакури. Таке сталося в моєму місті коли зрізали на набережній 30 річні каштани і 200 річні ясени під видом реконструкції набережної. В результаті набережна отримала новитй тротуар з сакурами , розбиту дорогу без місць для парковки іще одну шопу для торгівлі пивом і жодної лавиці.
Що стосується самого озеленення міста то в Ужгороді є чудові традиції дендрологічних скверів, які є дійсноє ізюминками міста, а інші невхожені-соромом міста.
Нажаль підхід змінився і тепер садять те, що подарили не сильно задумуючись про загальну картину зеленого ланшафту міста.
А місто повинно бути цікавим і кольоровим круглий рік.
© 2003-2024 Закарпаття онлайн Beta