На Івана, на Купала…

В моїх дитячих спогадах 7 липня - це сімейне свято, День народження тата. Від бабусі доводилось чути, про Івана Купала, адже завдяки йому вона дала ім’я «Іван» своєму сину. Малечею щиро вірила в чаклування, містику, різну нечисту силу. Уява малювала неймовірні картини, що живились розповідями старенької, яка частенько потерпала від моєї допитливості. Не знаю на чому базувались її казкові історії: на давніх традиціях, обрядах, чи на власних вигадках та красномовності. І хоча у пам’яті майже нічого не зосталось з почутого в дитячі роки, проте інтерес до свята, до його суті, його обрядів залишився. Прочитано-переглянуто було чимало друкованих та фільмованих джерел. Хотілось пізнати культуру, життя пращурів, спробувати їх відтворити, зануритись в побут та світогляд людей, що жили в дохристиянський період.

На Івана, на Купала…
В давні часи, коли люди були ближчі до природи, коли звіряли своє життя за Небом, існувало чотири головних свята,  пов'язаних з життєдайним Сонцем (літній і зимовий сонцеворіт , осіннє і весняне рівнодення). Люди вірили, що у ці дні встановлюється особливий зв'язок з Вищими Силами.
 
Найбільше суперечливих уявлень і знань маємо сьогодні про одне з таких солярних свят - Літній Сонцеворіт, яке у українців має назву Івана Купало.
 
Уже в самому словосполученні "Івана Купала" міститься двоякість, яка зумовлена єднанням дохристиянського свята Купало (бог земних плодів – урожай (перед жнивами) та шлюб (утворення нових сімей, запліднення)) із церковним – Різдва Святого Пророка Предтечі та Хрестителя Господнього Івана (Іван Хреститель , або Іван Купала, тобто "той, що купає", або "той, що хрестить").
 
Інша особливість – це плаваюча  дата святкування Купали (21-22, чи 23-24 червня, а може за новим календарем 6-7, чи 7-8 липня?). Насправді все пояснюється злиттям двох астрономічних подій – літнє сонцестояння (21-22 червня) і найближчий до нього повний місяць. Якщо якогось року ці дати сильно віддалені, то тоді Купало святкується чітко за сонячною датою , інакше (повний місяць віддалений від сонцестояння на 2-3 дня назад, або на 7-10 днів вперед),  святкують в день злиття цих подій, тоді говорять про Велике, Сильне Купало. Дата 6-7 липня   пов'язана з новим календарем .(1)
 
Слід зазначити, що святкується не сам пік сонцестояння, а   стабільний  стан світила, коли Сонце "грає". В день Івана Купала "сонце при сході грає, переливається усіма кольорами веселки, скаче, занурюється у воду і знову з'являється"(2) ("На Івана рано солнце грало..."- купальська пісня) .
 
Викликає питання і стать Купало ( Купайлиця). Одим із персонажів купалівської обрядовості являється гільце (верба, береза, вишня, чорноклен, тощо), або солом'яна лялька Марена-Купало (іноді вони розділяються: гільце – Марена (Марена, мара, чи хмара- це символ життєдайної для рослин вологи ), лялька- Купало і навпаки). Буває під час обряду Марена (Купай лиця) плавно перетворюється в Купало. В усіх випадках їх обох або топлять, або розривають на шматки (які потім закопують на своєму полі – для кращої урожайності), або спалюють.
 
Цікаво, що в обрядових купалівських піснях поминають гибель Марени з радістю, а Купало – з печалю, проте з надією та очікуванням благодаті. Слід зазначити, що дані дійства, аж ніяк не є  жертвоприношенням. В якості останнього  виступають вінки, зілля, шматки їжі, хліб (зерно -основний земний плід жертвують богу  земних плодів, достатку Купало). При чому жертвування на воді (вінкопускання) було спрямоване на шлюбну сферу (саме на берегах водойм раніше відбувалось утворення нових сімей), а інші види – мають аграрну мету, плідні жнива.  Сутність же самого ритуалу потоплення (спалення, розірвання) антропоморфного опудала (або деревця)   відображає "відправлення посланця до предків зі звісткою про новий урожай та неминучість їх майбутнього частування". Проводи представника роду   на той світ і жертвоприношення існували паралельно. Посольство до предків сприймалось, як поховальний акт і мало ті самі форми, що й обряд поховання: через воду, через вогонь, через землю. (3)
 
Окрім ритуалів з Мареною-Купало можна виділити ще ряд характерних елементів купальського обряду:
 
1)      Збирання зілля. Квіти, зілля збиралось рано-вранці. Вважалось, що на Купала рослини набували сакральних властивостей. Квітами прикрашались хати, пучечки трав ладнали біля воріт, криниць, приміщень, де перебувала худоба, щоб відьми та вовкулаки обходили обійстя стороною.
 
2)      Вінкоплетіння. Дівчата йшли до водойми, сідали колом і плели вінки. Сам процес супроводжувався співом, зачакловуванням на кращу долю. Кожна дівчина повинна була створити по два вінка. Можна було використовувати і зів'ялу траву. По закінченню дійства вінки піднімались над головою (ближче до сонця), водились хороводи. Потім до вечора їх ховали дома-подалі від хлопців.
 
3)      Розпалення багаття – основний мотив купальської обрядовості. Вогнище втілювало сонце. Багаття розпалювали живим вогнем, використовуючи тертя двох уламків м'якого дерева (липа, тощо). Спочатку збирали та "крали" (лише в тих дворах, де є дівчина на порі) по всьому селі сухі галузки. Далі в землю вбивали довгу високу деревину і навколо неї викладали хмиз. Мали право це робити тільки здорові хлопці, нічим не заплямовані на чолі з волхвом, який чаклував, кидав у вогонь різне зілля та примовляв.
 
4)      Ворожіння вінками, які дівчата пускали по воді. Якщо той попливе швидко – незабаром юнка піде заміж, крутитиметься на місці – ще  дівуватиме, потоне – поганий знак, або розлука, або втрата коханого. Куди віночок попливе, звідти і милий прибуде. Хлопці пильнують за віночком своєї коханої. Дістати його - означає утвердити силу своїх почуттів. Також пускали вінки "на здійснення бажання" із свічками, попередньо загадавши його.
 
5)      Пускання палаючого колеса з гірки у воду – символізує Сонце, що від дня сонцестояння йде на спад; так поєднуються вогонь з водою.
 
6)      Обливання водою та стрибання подинці   через вогнище – очищення від ворожої сили, хвороби, смерті, нечистої сили. В давнину люди вірили, що на Купало виходить усяка нечисть  і відьми збираються на Лисій горі. А перед тим змішуються серед людей. Звідси і пішов обряд очищення вогнем – плигання через ватру.
 
7)      Стрибання через вогнище парою. Усі закохані  удвох  стрибали через багаття, ворожачи  вогнем на  перспективу стосунків. Якщо перескочать, взявшись за руки через вогнище і руки не розчепляться, то обов'язково одружаться. Пронесуться над полум'ям вдало, не зачепивши – щасливо житимуть.
 
8)      Пошук цвіту папороті, яка є "втіленням птаха, що приносить вогонь"..У народі казали: хто знайде квітку папороті, той усе на світі знатиме, дістане всі скарби, що закопані в землі, а рука, якою буде зірвана квітка Щастя ( за народною легендою цвіте папороть усього мить  опівночі в найкоротшу купалівську ніч), матиме чудодійну силу.
 
9)      Вмивання "іванівською росою".Обряд здійснювався рано -вранці "на вроду, на чисту та гладку шкіру, на здоров'я" .
 
 
Свято Купала виникло на зорі людської культури, коли люди мали анімістичний світогляд, поклонялись деревам та вірили, що душі померлих оселяються в їх гіллі та охороняють живих, коли існував культ Сонця, Води, Землі, коли задобрювали Богів. Пройшли тисячоліття, а воно, як і колись залишається одним із найвеличніших, найпоетичніших щорічних літніх дійств.  Його відзначають не тільки слов'яни, а й італійці, іспанці, литовці, французи, англійці, німці і т.д. Про його важливість можна судити по тому, що, до прикладу, в Франції купальський вогонь запалював сам король, в інших землях - найповажніший старець-волхв, який спілкувався з духами, мав вплив на сили природи.  
 
Івана Купала - це свято Роду, молоді, краси,  шлюбу, очищення від усього злого, шанування світлоносного Сонця, живильної Води, це ніч, коли всі молитви, звертання людей будуть почуті Богами. До сих пір воно приваблює   своєю магічністю, еротичністю, поетичністю, атракційністю, бентежить душу та уяву.
 
 
- при підготовці статті використано матеріали з таких  джерел:
 
(1) Записи Сахарова І.П.
(2) Сімеон Полоцький, XVII
(3) Зоя Кудрявцева "Купальська лялька: жертва чи посол до предків роду"
О.Потебня "Про купальські вогні та споріднені з ними уявлення"
С.Килимник "Український рік у народних звичаях в історичному освітлені"
О.Воропай "Звичаї нашого народу"
 
 
PS:
Народні прикмети й ворожба на свято Івана Купала
 
Напередодні Купала дерева переходять з місця на місце і розмовляють між собою.
 
Велика роса на Івана - до доброго врожаю.

 
Що вище стрибне хлопець через ватру, то багатший буде; що спритніше - здоровіший.

Якщо на Купала змити голову тирлич-зіллям та любистком, то неодмінно цього року чекайте одруження.

Якщо дівчина перша до схід сонця зачерпне води з криниці і побачить свою вроду - всі хлопці любитимуть її.

Відходячи від "Купало" не можна оглядатись, щоб не здогнала відьма.
 
Щоб виявити справжніх відьм у селі потрібно, опісля святкування у вузлик набрати трішки попелу від купалівського багаття, відьма назавтра обов'язково приходила до власника такого вузлика і просила їй віддати.
 
У Купальську ніч скарби горять (Отож, на пошуки, щасливці!)

Хто в ніч купальську переповзе на животі через 12 меж, знайде скарб.

Зустріти на Купала сонце, що "грається" - мати достаток цілий рік.
 
20 червня 2011р.

Теги: купала

Коментарі

местный 2011-06-23 / 07:30:00
2 Павло Білецький: будете ли Вы прыгать с пани Инной или нет - дело ваше, НО: через Купальский костер не прыгают "просто так". Это испытание чувств двух взаимно любящих людей, мужчины и женщины. Это не одно и то же, что "на шашлыках" через костер перепрыгнуть...

Это вообще - Ночь любви, единственное время, когда интимная близость юноши и девушки (неженатых) не осуждалась...
Купальская ночь долго бесила церковь, в итоге церковь решила, что если нельзя побороть, то нужно возглавить - и к Купале был притянут уже упоминавшийся мной ранее церковный праздник...

В общем, не прыгайте через Купальский костер только для того, чтобы проверить себя "на крутизну" - значение этого огня совсем в другом...

Павло Білецький 2011-06-22 / 23:09:00
Пані Інно, а можна з вами стрибнути через вогонь?Я не випадково питаю, просто, людина, котра таке пише, повинна мати хист, хочеться перевірити...

Українець 2011-06-22 / 20:36:00
А чому би і ні? Прийде молодь. До ранку часу буде багато :). Дивись і появиться Гонта чи Залізняк.

местный 2011-06-22 / 19:13:00
2 ярослав орос ("а там, гляди, з етногуртка вичиниться середовище, що породить з часом довгоочікуваного волхва")
если бы...

ярослав орос 2011-06-22 / 12:00:00
пані інно, а там, гляди, з етногуртка вичиниться середовище, що породить з часом довгоочікуваного волхва...

Словянин 2011-06-21 / 21:49:00
Це дісно гарне світле свято. Наші предки мали таких не мало, на відміну від закомплексованих заморських месій-жінконенависниць

местный 2011-06-21 / 19:39:00
" автор: пани Инна, НАШЕ время настаёт - выходите! :)

Інна -местному 2011-06-21 / 15:07:00
Дійсно "с 21 на 22 июня", а не 22-23 . Виправляю. Дякую.

местный 2011-06-20 / 17:27:00
а мне больше по приколу искать в эту ночь распустившийся цветок папоротника :)

через костер с девушкой уже не прыгаю (растолстел, знаете ли ... ну или признаться ей, что женат...)

а цветок папоротника - самое "оно" :)

Пани Инна, спасибо за статью и что заранее напоминаете о дате. Она действительно "слегка" плавающая из-за наложения христианского праздника Усекновения Главы Иоанна Крестителя (поэтому и "старый стиль" всплывает).
А так, исторически - праздник всего одной ночи, самой короткой в году, с 21 на 22 июня...

Ника 2011-06-20 / 14:04:00
Да, действительно, это один из самых поэтических праздников обрядового календаря ещё со времён язычества. Спасибо за интересную статью!


Інна Конар
Публікації:
/ 5Лумшорська містерія на Івана Купала
/ 5У пошуках «землі обітованої»
/ 22Полювання на «щастя»
/ 9Теорія змови, або безперспективні бої з вітряками
/ 19Чи знімуть фільм про українського Джеймса Бонда?
/ 52Експерти радять не поспішати з покупкою нерухомості
/ 4Інна Конар: «Тільки той, хто чогось прагне у цьому житті, ладен перетворити сірі будні на яскраві свята»
/ 4Скарбничка літніх вражень
/ 5Прийшов Спас - пішло літо від нас
/ 36Присяговідступники...
/ 9Каламутні води української феміди
/ 124Міліціонери – не "олов’яні солдатики"
/ 4Про життя
/ 25Про щастя
/ 4ДВА ТИЖНІ В РАЮ (IIIчастина -"Паломництво в святилище Афродіти")
/ 13ДВА ТИЖНІ В РАЮ (IIчастина)
/ 17ДВА ТИЖНІ В РАЮ (I)
/ 37Візит журналіста викликав переполох у Закарпатській обласній прокуратурі
/ 4Заплету віночок на щастя, на долю, на чорнії брови…
/ 2ПРОФЕСОР
Інна Конар: Криза навчила людей не витрачати усе, що заробляють
/ 25Українська калина, чи японська сакура
/ 11Візерунки дитинства
/ 5Про популярність, марнославство, дуалізм та гумор
/ 24Варіації на тему Кохання (до Дня Святого Валентина)
» Всі записи