Йшла репетиція певних мізансцен кінофільму (я тут дізнався) "Така пізня, така тепла осінь". Всі дійові особи були вже в гримі, n-й раз повторювали "всі ходи" зі своїми репліками і фразами. "Командував парадом" головний оператор фільму Юрко Гармаш, бо Іван, режиссер, інтенсивно шукав-визвонював Богдана Ступку, який повинен був грати того самого холостяка-лікаря, лист якого і повинен був я прочитати за кадром на магнітофон. Богдана Сильвестровича шукали довго. а щоби не припиняти репетиції, Юрко Гармаш попросив мене "походити" за Ступку по його "маршрутам". Богдана так і не знайшли, а я так "доходився" по Ступковим "маршрутам", що вивчив весь текст його фраз і... в його, Богдана, фраці зіграв повністю роль холостяка-лікаря у цьому фільмі. Єдине відхилення від тексту сценарію був власне той самий "лист холостяка", який я, з дозволу Івана, прочитав експромтом і який повністю увійшов до українського і російського варіантів фільму "Така пізня, така тепла осінь"...
Хотів би зазначити, що Іван Миколайчук, крім всього іншого, був дуже задоволений, коли йому вдавалось залучити до великого екрану молодих, перспективних акторів. Так, і в цьому фільмі він "віднайшов" і дав одну із вдучих ролей молодій актрисі, яка щойно закінчила ВГІК (майстерня С.Бондарчука) одеситці Галині Щебивовк. Після цього фільму пані Галина "пішла на великий екран" і завжди була вдячна Івановиі..
Подібна ж ситуація була і й з "початком кіношної кр'єри" широковідомої, народної артистки РФ Любові Григорівни Поліщук, яку Іван "вирахував" і витягнув з Московського театру мініатюр і дав пані любій Любі ведучу роль в кінофільмі "Вавилон ХХ" - роль Мальви. Іван сам їздив до Москви ще тоді, коли Л.Поліщук працювала в Московському мюзік-холі... До цієї ролі у "Вавілоні..." Л.П. зіграла тільки дві епізодичні ролі, і то без слів. У Івана вона мала першу повноцінну роль. Після цього Любов Поліщук тільки в українських фільмах зіграла сім ролей! Памятаю, як Мальва несміливо підходила до коня на зйомках епізодів "Вавилона..." в натурі (дії відбувались знову-таки в Пирогові...) Я часто бував з Іваном на цих зйомках, там я і познайомився з "Івановим" оператором Юрком Гармашем, який запропонував мені зіграти "замість Богдана" в "В такій теплій..."
Хочеться сказати ще дещо про "Вавилон...". Іван сам вибрав-підібрав Цапа і сам же і дресирував його для себе-філософа Фабіана. І самого філософа створив, власне, Іван. У В.Земляка у "Лебединій зграї" філософ не такий глибокий і яскравий, як Фабіан Івана...А вченого Цапа Іван здав до Київського зоопарку...
У 1978 р., під час вимушеного "безробіття" Івана ("...А Іван косить траву!.." - Ліна Костенко) він майже вперше вдався до фантазії і створив фільм "Під сузір'ям Близнюків". Сценарій фільму написав сам Іван на базі повісті Ігоря Росоховатського "Гість". Перед зйомками фільму Іван часто запитував мене, "що таке" і "як воно" може бути, хоч це і фантастика, що "сам мозок із пробірки" може самоорганізуватись і перетворитись в людину... Ми довго з Іваном, та й з іншими "кіношниками", говорили про це, говорили про "кульутуру тканин", "культуру клітин" т а й про інші новини на той час в клітинній і молекулярній біології... Іван завжди хотів знати "глибинну сутність того, що він робив". В цьому фільмі ("Під сузір'ям...") одним із консультантів був космонавт Григорій Гречко, якого я добре знав, оскільки мої наукові дослідження з космічної біології ("Свободно-радикальная индикация трассы в космосе") побували в космосі разом з Григорієм Гречко, коли він установив перший довгостроковий рекорд перебування в космосі (94 доби!). Григорій мав (і зараз має) потужну фактуру і йому терміново потрібно було знайти сорочку для пробних зйомок (він по справах прибув до Києва "без краватки"...). Сорочку для Григорія подарував наш земляк Гаврило Русин, доцент сільгоспакадемії (нині покійний), який мав ідентичний розмір...Я теж у цьому фільмі виступав як консультант, зробив разом з Іваном суттєві поправки у сценарії..
Дякуючи Іванові я приймав участь і в деяких інших художніх і науково-популярних фільмах. Але про це іншим разом...
м.Київ, 7 липня 2011 р.
сінема 2011-07-11 / 11:47:00
Да ,присутність дідика Бідзілі в культурному просторі УА очевидна !