Заплету віночок на щастя, на долю, на чорнії брови…

Плетіння вінків для юнок було справжньою школою майстерності, яка давала дорогу подальшому освоєнню техніки вишивки, ткацтва, мережива. Дівчатка вчились складати квіткові орнаменти, розробляли вправність пальців.

Плетення з рослин перетворилось на прикладне мистецтво, плоди, якого дуже пасували до молодого, свіжого лиця. Старші жінки могли прикрашати себе лише хусткою.

У своєму етнографічному нарисі О.Воропай "Звичаї нашого народу" згадує випадок, коли в 977-році чехи підняли ціле повстання проти своєї княгині Дубравки, бо та, будучи старою бабою, відважилась на голову покласти дівочий вінок.

Роль шлюбної прикраси для волосся, а також охоронця молодої від "поганого ока" в українок виконував вінок з "хрещатим барвінком", символом цноти, тривалого кохання, життя і безсмертя ( в інших народів цій цілі служило біле покривало, інакше фата, тощо).

Досить часто вінки використовували для різних обрядів, лікування, ворожіння. Особливо це практикувалось на свято Купало, коли дівчата рано-вранці рвали зілля, що набувало в цей день чарівних, цілющих властивостей, плели під спів вінки, здійснюючи обряди на "зачакловування долі", а уже увечері пускали їх по воді, ворожачи на "здійснення сердечних бажань".

Послуговувались для створення вінків різними квітами, травами. Зокрема ромашками, волошками, маком, любистком, безсмертником, калиною, ружею і т.д.

Дівчата плели вінки Відданості з волошок (символ простоти і ніжності) та любистку (символ відданості), Надії з волошок і польового маку (вселяє надію), Кохання з ромашки (символ ніжності, доброти, юності) та вусиків хмелю (символ гнучкості і розуму).

Вінки зроблені на Купала вішали на вікна, двері, ворота, господарчі будівлі, криниці. Вони повинні були захистити господарів та обійстя від усього лихого, від хвороб, від нещасть. Для таких цілей використовували тою, часник, полин, лопух, осику.

Щоб молоко було смачне і корисне на посуд теж одягали купальські вінки.

Також ними прикрашали дерева, аби останні краще плодоносили.

Купальські вінки навіть засушували та зберігали на горищі, щоб потім використати зілля з них в лікувальних цілях, зробити з нього настої.

Сучасники більше використовують декоративну сторону вінків, втрачаючи їх обрядову, смислову, традиційну наповненість.

Ми маємо змогу поновити та відродити забуте, вдихнути життя у звичаї пращурів, пізнати їх культуру, побут, світогляд, бажання, прагнення. У збереженні наших древніх святощей ховаються витоки любові до своєї історії, своєї країни, свого народу, самоповаги та самоусвідомлення нації.

Майстер-клас з плетіння вінка

Незабаром свято Купала, отож слід потурбуватись про вінки та квіти для них.

Рослини будемо рвати напередодні Купальської ночі, як тільки сонце зійде. Які саме? Кожен для себе вирішить самостійно, керуючись індивідуальними запитами, смаками та традиціями. Щоб вінок вийшов гарним, вибираємо квіти з довгими та гнучкими стеблами.

По обіді розпочнемо плетиво.

Виділяємо три рослини з найбільшими квітами та складаємо їх у пучок.

Це основа нашого вінка. Стебло кожного наступного елементу буде обгортати вузликом основу.

(

Квіти потрібно вплітати один до одного, як можна щільніше. Це для того, щоб вінок не розсипався, коли трішки підсохне. Для міцності та краси додамо також траву, листочки. Дуже гарні виходять вінки із вплетеними поміж квітів пучечками яскравих ягід горобини, бузини, калини.

Як тільки буде досягнута необхідна довжина виробу, його можна завершити, склавши два кінці разом і заховавши під квітами основи хвостики. Далі скріплюємо частини вінка травою, тонкою смужкою кори, або ниткою.

Купальський вінок готовий!

Тепер залишилось тільки прийти 6 липня 2011р (в середу) о 20:00 год на набережну річки Уж (біля дитячої залізниці) та прийняти участь в святкуванні Купала, в нічній літній містерії, отримати масу позитивних емоцій, вражень і естетичного задоволення.

Теги: Купала, Купальська містерія, фестиваль, вінок

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати