Закарпаття онлайн » Блоги » Інна Конар

Ти мріяв про сина...

Ти мріяв про сина… Дружина подарувала доньку. Дівчинка була схожа на тата, мов «дві краплі води». Це розтопило твоє серце і наповнило тебе любов’ю до дитини.

Ти мріяв про сина...
І все ж, ти мріяв про сина...
 
Донечко, доцю – які ніжні слова, та для  малої наймилішою музикою стало  батькове горде  "моя пацанка".
 
Ти мріяв про сина... 
 
Дівчинка намагалась заполонити батькову душу.  Найщасливіші миті її дитячого життя були пов'язані з татом, коли той брав  доньку з собою на рибалку, коли учив їздити на велосипеді, коли співав низьким та мелодійним голосом українські народні пісні на сімейних святах,  коли розповідав про свою багату на цікаві подорожі та події молодість.
 
Дівча обожнювало дивитись на батькові руки, що здавались чарівними. Вони не знали спочинку, вони уміли усе – будувати добротні будинки, майструвати кумедні  іграшки, смажити неймовірно смачну  картоплю з грибами, вирізати з деревини витончені, красиві речі...
 
Ти мріяв про сина... Тому учив доньку  бути самостійною, уміти постояти за себе,  не боятись перешкод та викликів долі, досягати своєї цілі, бути гнучкою і не ламатись  від сили буревіїв  напасті.
 
І ось,  твоя мрія збулась... Дружина народила очікуваного сина.
 
Дівчинка раділа братику, пестила його, допомагала доглядати малюка і... боялась втратити татову прихильність. Щоб батько любив свою доньку, вона прагнула своїми вчинками, досягненнями  змусити його пишатися нею... 
 
Пройшли роки...Одного спекотного липневого  дня тебе не стало...
 
Дівчинка  давно виросла. Уже й сама є мамою. Реалізувала себе, знайшла своє місце в житті. 
 
Вона любить приїзджати у батькову хату, де кожен камінчик викладений його вмілими руками. Любить торкатись рідних стін  долонями, згадувати татові усміхнені очі,  промінчики тонких морщин в куточках  його повік.
 
Інколи їй здається, що батько десь там, "зверху"  уважно спостерігає за перепитіями долі своєї "пацанки".  А  вона і надалі намагається жити так, щоб не осоромитись перед татком.
Інна Конар, Закарпаття онлайн.Блоги
15 серпня 2010р.

Теги:

Share Ділитись Home На головну Add to favourites Додати в закладки Print version Версія для друку Send Переслати

Додати коментар

Коментарі

Олександра 2011-02-20 / 01:14:00
Мені сподобалась ця стаття! У мене було схоже дитинство.

777 2010-11-19 / 20:34:00
Він мріяв про доцю.

5165 2010-08-16 / 07:59:00
Батько був би гордий за таке зізнання. Дуже важливо не забувати тих, кого вже з нами поруч нема.


Інна Конар
Публікації:
/ 5Лумшорська містерія на Івана Купала
/ 5У пошуках «землі обітованої»
/ 22Полювання на «щастя»
/ 9Теорія змови, або безперспективні бої з вітряками
/ 19Чи знімуть фільм про українського Джеймса Бонда?
/ 52Експерти радять не поспішати з покупкою нерухомості
/ 4Інна Конар: «Тільки той, хто чогось прагне у цьому житті, ладен перетворити сірі будні на яскраві свята»
/ 4Скарбничка літніх вражень
/ 5Прийшов Спас - пішло літо від нас
/ 36Присяговідступники...
/ 9Каламутні води української феміди
/ 124Міліціонери – не "олов’яні солдатики"
/ 4Про життя
/ 25Про щастя
/ 4ДВА ТИЖНІ В РАЮ (IIIчастина -"Паломництво в святилище Афродіти")
/ 13ДВА ТИЖНІ В РАЮ (IIчастина)
/ 17ДВА ТИЖНІ В РАЮ (I)
/ 37Візит журналіста викликав переполох у Закарпатській обласній прокуратурі
/ 4Заплету віночок на щастя, на долю, на чорнії брови…
/ 10На Івана, на Купала…
/ 2ПРОФЕСОР
Інна Конар: Криза навчила людей не витрачати усе, що заробляють
/ 25Українська калина, чи японська сакура
/ 11Візерунки дитинства
/ 5Про популярність, марнославство, дуалізм та гумор
» Всі записи