Від Народної Ради до Тимчасового уряду

22 січня 2014 р., тобто у День Соборності України 156 народних депутатів України із опозиційних фракцій та позафракційних провели Установчі збори зі створення Народної Ради України. Створена вона була – як виконання рішення Всенародного Віча, яке відбулося на майдані Незалежності в м. Києві 19 січня 2014 р.

У прийнятій на зборах «Декларації про проголошення Народної Ради України» обґрунтовуються підстави створення цієї структури: «Виходячи з того, що: згідно ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; режим Януковича узурпував виконавчу, законодавчу та судову гілки влади; Верховну Раду України юридично і фізично захоплено окупаційним режимом, який діє в інтересах однієї із сусідніх держав та ліквідовує незалежність України; у Верховній Раді VII скликання протягом року її роботи після виборів не враховуються інтереси громадян, більшість яких за пропорційною складовою надали політичну підтримку політичним партіям, учасники Віча на майдані Незалежності в м. Києві 19 січня 2014 року від імені українського народу висловилися за створення Народної Ради України як органу представництва народних депутатів України із захисту Конституції України».

На Установчих зборах також було ухвалено низку «Постанов Народної Ради України». Зокрема, про утворення місцевих Народних Рад в Автономній республіці Крим, областях, містах, районах тощо, яким пропонується визнати Народну Раду України «органом, уповноваженим представляти інтереси народу України». Таким чином можна констатувати, що йдеться про намір утворення паралельного до існуючого законодавчого (Верховна Рада України) представницького державного органу та пов’язаних із ним представницьких органів на місцях.  Окрім цього мова йде і про створення на місцях альтернативних, чи паралельних до існуючих виконавчих органів влади (державних адміністрацій) – тимчасових виконкомів, Також, позаяк офіційні правоохоронні органи часто не виконують свою функцію стояти на сторожі прав і свобод громадян, більше того – діють на замовлення злочинної влади разом із бандитами,  рекомендовано «громадянам України об’єднуватися у загони Народної самооборони у всіх населених пунктах України» та «створити Всеукраїнський координаційний центр Народної самооборони, як орган, що веде облік, спрямовує, координує та сприяє діяльності загонів Народної самооборони у всіх регіонах України…».

Таким чином, безумовно йдеться таки про створення альтернативних виконавчих та правоохоронних владних структур. Можемо констатувати, що в Україні достатньо швидко, в умовах революції, йде процес формування, поруч із офіційними, революційних органів влади. Таке прийнято називати – «Двовладдям»

Тут абсолютно нема нічого нового. Подібне відбувається під час багатьох революцій. Не будемо зачіпати Велику французьку кінця ХVІІІ ст., достатньо пригадати Українську Центральну Раду (1917 р.), яка була започаткована як об’єднання представників політичних, громадських, культурних та професійних організацій, а згодом, після Всеукраїнського Національного Конгресу — переросла у революційний парламент України (тимчасовий, надалі. по закінченню виборів Установчих Зборів України, влада мала перейти до них). Центральна Рада утворила уряд (Генеральний Секретаріат), опиралася на власні органи влади на місцях та військову силу.

Діяла Центральна рада в умовах «Двовладдя» - поруч із її органами функціонували і місцеві органи офіційної влади – російського Тимчасового уряду.

Гадаю, у сьогоднішній ситуації маємо абсолютні паралелі із подіями 1917 року. Поруч із органами «офіційної» влади, підпорядкованими режимові Януковича, розпочався та, за логікою революції, вірогідніше за все розвиватиметься процес створення альтернативних революційних органів влади. У низці регіонів, місцевими представницькими радами (обласними, районними, міськими) – там, де опозиція має більшість, ухвалено невизнання «офіційної» влади, створення місцевих Народних Рад та підпорядкування влади Народній Раді України. Обласні та районні державні адміністрації позбавлені повноважень, натомість утворюються виконкоми рад.

Втім, процес становлення альтернативних органів влади потребує розвитку. Зокрема:

Народна Рада України наразі складається лише із опозиційних народних депутатів України. Водночас, опозиція повністю не контролює навіть всі сили, представлені на київському Майдані. Тож, гадаю, до її складу слід ввести представників таких структур як «Автомайдан», «Правий сектор», Товариства афганців, окремих потужних. непредставлених у Верховній раді партій, громадських організацій тощо. Бажано б було і кооптувати до її складу представників місцевих Народних Рад. У такому разі вона може перетворитися на представницький (із певними законодавчими функціями) орган всіх революційних сил (революційний парламент).

На часі створення Народною Радою України Тимчасового Уряду.

Місцеві Народні Ради у регіонах, де опозиційні депутати у обласних, міських, районних радах складають меншість, а то і взагалі відсутні, мають утворюватися із залученням висуванців партій, громадських організацій, активістів революції тощо.

Зазначені революційні органи влади повинні функціонувати до повалення режиму Януковича та демократичних перевиборів Президента, Верховної Ради України, місцевих рад, проведення люстрації органів державної влади від корупціонерів, злочинних елементів тощо, після чого припиняють свою діяльність. Готувати зазначене – і є їх безпосереднє завдання. 

Теги: Народна Рада, Тимчасовий уряд

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати