Медовий бізнес родини Балегів

А почалося з того, що свого часу тесть Василь Дешко із гірського села Дешковиця Іршавського району долучив його до свого улюбленого заняття. «Почавши працювати із цими медоносними комахами, — згадує Василь Балега, — я настільки до них прив’язався, що вже невдовзі не уявляв собі життя без них. Через брак медоносів у нашому краї мені довелося вивозити свою пасіку навіть  у далеку Волгоградську область Росії. Там я збирав багато солодкого продукту. Коли підросли діти, до бджолярства долучив і їх. Нині пасічництво стало, мовити б, нашим сімейним бізнесом. Окрім сина Василя та доньки Тамари, допомагають і внуки Михайло та Василь. За родинним столом часто обговорюємо бджолярські справи і всі кардинальні рішення приймаємо колегіально».

Сьогодні велика родина Балегів має цілу сотню бджолосімей. Вулики розташовані не тільки у Мукачеві, де мешкають пасічники, але й у багатьох населених пунктах Мукачівщини і Берегівщини. «Робота на пасіці непроста, як може дехто подумати, — розповідає далі глава родини, — бджоли потребують неабиякого догляду. Вони, як і люди, також хворіють, добре розуміють свого господаря і відчувають турботу газди. І якщо до них ставитись з любов’ю, то віддячують сторицею».

«Сьогодні у нас є найрізноманітніші види меду, — долучається до розмови донька Василя Івановича Тамара, — це і гірський, і травневий, і акацієвий, і з різнотрав’я. А ще маємо продукти бджільництва — маточне молочко, пергу, прополіс. Перше є вельми помічним при серцево-судинних захворюваннях, регулює кров’яний тиск, покращує кровообіг, додає сил. Не дивина, отож, що його дуже широко використовують спортсмени. Перга також регулює кров’яний тиск, знімає втому, очищає печінку. А ось прополіс неабиякий антизапальний засіб і підвищує працездатність. Уся наша родина вживає ці продукти бджільництва, тому ми й не хворіємо. Радила б усім щовечора, лягаючи спати, спожити хоча б одну ложку меду. Це заспокоїть нервову систему, покращить сон. Шкода, що для нас, закарпатців, не є традиційним вживання меду. Наші люди краще заплатять великі гроші за ліки. А ось у сусідній Росії, навпаки, мед є традиційним. Жителі цієї країни не питимуть чай без меду».

Василь Іванович – член Спілки пасічників Мукачева. Бджоляр з неабияким стажем часто ділиться досвідом із початківцями. Йому є про що їм розповісти, навчити, показати...

«Сьогодні мусимо дбати, щоб наша карпатка не тільки не виродилася, а зберегла свій первозданний вид, не асимілювалася з іншими видами цих комах», — каже мій співрозмовник.

Рідко яке медове свято, що проводить спілка, обходиться без участі родини Балегів. «На щорічному фестивалі меду, що зазвичай буває у вересні в нашому місті, ми обов’язково беремо участь, — зазначила донька пана Василя Тамара. — Продукція бджільництва тут користується попитом. Шкода тільки, що подібних свят упродовж року в області відбувається дуже мало. Немає нам, пасічникам, і ніякої допомоги від уряду. Раніше діяли хоч якісь програми щодо підтримки бджолярів, нині – жодної».

Віталій Іванець

Теги: бджолярство, бджоли, пасічник, мед

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати