Але віднедавна я зрозуміла, що прислухатися до порад, особливо опублікованих на форумах, не варто. Тому що познайомилася з реальним досвідом того, як створюються подібні відгуки, а також коментарі до різних статей, у першу чергу на політичні теми. Допомогла випадкова зустріч у вагоні потяга, яким їхала з Ужгорода у Виноградів. Досвід моєї нової знайомої стосувався заробітків, які пропонують різні сайти світової павутини.
Напевно, за рейтингом «народної недовіри» цей вид діяльності нічим не поступається славнозвісному мережевому маркетингу — себто збуту парфумів, книг, диво-БАДів завдяки самостійному пошуку потенційних клієнтів. Але якщо у цьому випадку є впевненість, що за бажання ти не втратиш нічого, окрім власного часу, то часто заробітки в інтернеті можуть стати серйозною загрозою для вашого віртуального рахунка.
Різноманітні чудо-гаманці, інтернет-афери на зразок колишніх МММ зробили свою справу — охочих до віртуального заробітку стає все більше. А хто шукає, той завжди має право на винагороду: у вигляді скромного переліку найсолідніших сайтів інтернет-працевлаштування. І один із них, до прикладу, обіцяє непоганий заробіток. Приблизні розцінки на сайті — 50 «наших» копійок за коментар на кілька речень. Текст на 2000 знаків (у статті, яку ви зараз читаєте, набралося 1150 знаків) коштує від двох доларів. Привабливо, що тексти, які ви пишете для цього сайту, не потребують великої трати часу — вам пропонують готову тему статті й ключові слова, котрі обов’язково треба вжити кілька разів у тексті. Не можна, однак, давати ніяких контактів своїм роботодавцям — ні мейлу, ні телефону. Або просто скачувати тексти з інтернету — на сайті є програма з винахідливою назвою «плагіатус». Будь-яке порушення умов сайту — і ви вже в чорному списку, ваш мейл надійно заблокований. Але принаймні на сайті копірайтерський труд вчасно оплачується. І це хороший стимул. Тому не дивно, що є люди, які буквально живуть за рахунок своєї віртуальної роботи. Це — досвідчені копірайтери, які пишуть статті на продаж і мають певні місцеві звання та відзнаки. Саме ті, хто прагне гарно заробити на сайті, буквально закидують потенційного роботодавця проханнями додати їх до білого списку і позитивно оцінити їхній журналістський талант. Фактично у коментарях до будь-якого завдання можна знайти крикливі «будь ласка!», «ця робота дуже важлива для мене!», «тільки я зможу найкраще розкрити вашу тему!». Зрозуміло, подібний «підхід» викликає зовсім протилежний ефект.
Але повернімося до написання статей. Адже саме тут починається найцікавіше.
— На жаль, каже моя співрозмовниця, — я ніколи не бувала в Болгарії, ніяких особистих вражень від міста Созополь в мене не може бути, зрештою, і від цієї країни теж. Але написати негативний відгук про одну із своїх закордонних подорожей мені довелося. Також випало побувати в ролі чоловіка середніх років, який завдяки новій електробритві перестав спізнюватися на роботу, стати запеклим курцем, якому допомогла електронна цигарка, випробувати образ гуру здорового життя і самовдосконалення, написати кілька рецензій на невідомі мені фільми, побути фанатом Рональдіньйо і бразильської збірної, захопитися стародавніми вуличками Праги (благо, в інтернеті є безліч фото цього міста), порадити найоперативніший митний пункт на кордоні Білорусь — Україна і так далі, і в тому ж дусі. За кожен з таких відгуків мені закидували на віртуальний рахунок по кілька десятків центів. Чи варто казати, що після подібного досвіду моя довіра до мережі інтернет, як до оперативної і надійної енциклопедії, різко зменшилася? Напевно, вперше я задумалася, хто є ті люди: лікарі, мандрівники, тренери, косметологи, знавці народної медицини, порадами і відгуками яких щедро засіяні інтернет-форуми. Який відсоток форумчан насправді має реальний досвід у тій чи іншій галузі?
Після такого досвіду роботи на сайті продажу статей впевнено можна говорити про дві речі: заробіток в інтернеті — справа реальна, але захмарних сум на зразок 100 доларів/день ви не отримаєте. Якщо бачите аналогічну пропозицію, тікайте з такого сайту і назавжди забудьте його адресу, — радить моя знайома.
Уже готуючи цей матеріал, натрапила на цікаві матеріали з приводу коментарів до актуальних статей, особливо на політичні теми. Скільки агресії, скільки ідейної нетерпимості, страхітливої ксенофобії у деяких коментарях. Виявляється, і ці «ображені» національні почуття та запекла прихильність до кольорів певної партії мають фінансове підгрунтя.
Згадався відгук такого собі chezare на одному з інтернет-порталів. Справа стосувалася політики, і вищезгаданий chezare ревно підтримував досить нетрадиційну і, м’яко кажучи, сміливу точку зору. На що один з модераторів сайту спитав: «Хлопче! Невже ти не зміг собі знайти кращої роботи?!». «Чезаре» затих, а для мене тоді залишилося відкритим питання: про яку роботу йде мова? Тільки тепер я зрозуміла, що до чого.
Христина Горват, викладач Карпатського інституту підприємництва.
м. Виноградів.