Ось такі вони, сумні "жнива" 2010-го при користуванні газом у побуті на Закарпатті. Вражає, чи не так? Та при існуючих розкладах варто звернутись до Господа: "Спасибі, що не гірше!". А ще корисніше – проаналізувати обставини, причини та тенденції, що призвели до нещасних випадків, які забрали життя, завдали шкоди здоров'ю людей та серйозних матеріальних збитків.
ЯКБИ "КУЛІБІНИ" НАВЧИЛИСЯ БОЯТИСЬ...
Де б не було — в сім'ї, у колективі – такий собі доморощений "кулібін", людина, котра може власними руками ліквідувати ті чи інші несправності, – завжди в пошані. Проте в галузі газопостачання й газифікації самодіяльність активних за покликом душі чи з бажання підзаробити – справа навіть небезпечна.
...Трирівневий газифікований приватний житловий будинок на вул. С. Вайди, 34, у с. Грушово Тячівського району в 2009-му "пережив" ремонт. За словами господаря Михайла Сензюка, були оновлені приміщення, замінена на пластикову столярка, встановлена електровитяжка над газовою плитою. Отвору для припливу повітря в приміщення кухні зроблено не було. Натомість стіни та стелю було обшито пластиковою ламберією. 28 червня 2010 року подруга господаря, котрий саме перебував за кордоном, побачила на склі вхідних дверей до кухні тріщину. Спробувала відчинити двері, але, відчувши запах газу, миттю вискочила на вулицю. За кілька секунд пролунав вибух. Пожежі після вибуху не було. Сусід відключив газопостачання будинку, а викликані аварійники – перекрили надходження газу у вуличний газопровід. Комісія з технічного розслідування аварійної ситуації визначила її причини: не закритий запірний кран на опуску до плити, відсутність отвору для надходження повітря до кухні, обвитий навколо гумовотканинного рукава електропровід з розплавленою ізоляцією, що міг бути джерелом іскроутворення, змонтована самочинно господарем внутрішня електропроводка, на яку відсутні протоколи з випробування її на предмет придатності до експлуатації, недостатній контроль за безпечною експлуатацією внутрішньобудинкових систем газопостачання...
Якщо забудькуватість при закритті кранів і вентилів – цілком на совісті користувача, то причини, пов'язані з самочинними втручаннями в роботу обладнання "кулібіних" — господарів чи завжди готових допомогти їм друзів, та контроль за цим спеціалізованих підприємств газопостачання й газифікації – предмет прискіпливого аналізу.
Чому згубна практика не звертатись до спеціалістів, а користуватися послугами самозванців при облаштуванні внутрішньобудинкових систем газопостачання чи їх ремонті набула такого поширення ?, – поцікавилась я у головного державного газотехнічного інспектора управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області Олександра Гойса.
— Перш за все, проблема, як завжди, в грошах, а точніше – у їхній кількості, — пояснив Олександр Антонович. – Якщо кожен достойний газда охоче докладе рук до усунення несправностей за ніжний погляд чи комплімент подруги, ремонтники-аматори допоможуть за скромну плату і "алдомаш", то спеціалізованому підприємству, до якого доведеться звернутись із заявою за видачу технічних умов, проект на їхній основі, доведеться викласти гривень 300, ще й за погодженням головного інженера побігати. Що ж до підприємств ком побуту, то сума ця зростає до 600 гривень плюс вартість експертизи і залежно від довжини газопроводу та кількості газових приладів. А це ще до тисячі гривень. У ВАТ "Закарпатгаз", до прикладу, ці послуги разом з будівельними роботами "під ключ" обходяться для обох згаданих категорій замовників, залежно від кількості газових приладів, від 25 тисяч гривень. Ось вам і простір для вибору: або зекономиш кошти і неодмінно надбаєш ризики, або заплатиш і матимеш певні гарантії. На жаль, сьогодні чимало абонентів обирають перший шлях, забуваючи про те, що краще все-таки боятися, адже життя людини – дорожче за найбільші гроші...
І окремо про те, як у цій історії представники Тячівської філії ВАТ "Закарпатгаз" контролювали безпечну експлуатацію внутрішньобудинкових систем газопостачання. Це, до речі, їхній безпосередній обов'язок згідно з нормативними актами. Тоді як могли спеціалісти не помітити самочинних втручань у облаштування газопостачальної системи будинку? Старший майстер служби будинкових мереж уже згаданої філії Василь Онуфрій, склавши графік планово-технічного обслуговування останньої, призначив його на липень минулого року, тоді як, з огляду на регламентовану періодичність не рідше разу на рік, воно мало бути проведене в січні. А головний інженер Тячівської філії ВАТ "Закарпатгаз" Юрій Величканич цей графік затвердив, не проконтролювавши періодичності проведення робіт. Тож чи варто дивуватися, що,за такого підходу до виконання обов'язків користувачі не дуже покладаються на гарантії постачальників і за великі гроші?
ГАЗОВИЙ БАЛОН: РЯТІВНИК ЧИ ВБИВЦЯ?
Нещасний випадок, що стався 28 серпня 2010 року на обійсті по вул. Борканюка, 19, у с. Вільхівці Тячівського району та забрав життя 84-річної Гафії Буги, образно кажучи, від руки рятівника. Адже саме так сприймають ємність із скрапленим газом у районах, куди природний "не дійшов". Розглянути схожості й відмінності вибуху газоповітряної суміші внаслідок витоку газу з газобалонної установки, про який йдеться, більш ніж повчально. Відрізняється він хіба обсягами втрат: тут будиночок зруйнувався, а там – частина його чи прибудова, тут – людина від травм пішла з життя, а там (пощастило!) підлікується, але ж житиме. Тож, можливо, і висновки зробить? А чим схожий — то тема окремої розмови.
...Старенька ГафіяБуга жила на одному подвір'ї з сім'єю доньки. Поскаржившись останній на те, що, мабуть, "газ виходить", почула у відповідь: "Краще закручуйте вентиль на балоні!". Напередодні трагедії бабуся, готуючись до релігійного свята, користувалась плитою: варила, випікала. Відтак пішла до церкви. Як потім пояснювала доньці в лікарні, вранці вирішила запалити газ, а "воно взяло та й вибухнуло". Комісія з розслідування винними у трагедії, крім самої власниці будинку, що злетів у повітря (вона ж бо залишила працюючу газобалонну установку без нагляду), визнала онука старенької Юрія Баняса, котрий, не відмовивши у проханні бабусі, від'єднав порожній та приєднав до газобалонної установки наповнений газом 50-літровий балон, не маючи на це ні відповідної підготовки, ні дозволу; а також доньку — Олену Баняс, котра, почувши скаргу матері на запах газу, не повідомила аварійну службу, а порадила краще закручувати вентиль.
— Випадок, як і два аналогічні, що трапилися минулорічув смт Дубове та Солотвино на Тячівщині, цікавий дивним підходом, — розмірковує голова комісій з розслідування трьох згаданих інцидентів Людвиг Андращук. – За часів, до прикладу, СРСР постачальникам скрапленого газу й на думку не спало б, доставивши балон замовникові, не встановити його власноруч. Сьогодні ж стосунки постачальник —замовник газових балонів спростилися до украй: балони, мало не як сміттєві контейнери, залишають біля будинку при дорозі. Розслідуючи випадки, іноді навіть з'ясувати неможливо, де і коли був придбаний балон. Чи далеко за такої практики до біди? Крім цього, у процесі проведення технічного обслуговування за заявками абонентів працівники спеціалізованих підприємств газопостачання та газифікації зобов'язані проводити серед них роз'яснювальну роботу та практичний інструктаж з правил безпечного користування газовими приладами. Про все це, як вимагає Положення про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення, належить зробити й запис у відповідну книжку. Та навряд чи хтось із спеціалістів будь-коли інструктував стареньку ГафіюБугу, і де їй було на дев'ятому десятку пам'ятати про те, що газ – це не тільки благо цивілізації, але й реальна небезпека, що чатуватиме на її життя...
НЕБЕЗПЕКА ЗА СТІНОЮ
Головний державний газотехнічний інспектор Управління Держгірпромнагляду Віталій Ляхович про стан газових мереж регіону знає не з чуток: більшість як постачальних, так і внутрішньобудинкових з огляду на свій "вік" є морально застарілими та фізично зношеними. Заміна їх сучасними, утримання в безпечному, робочому стані – сфера докладання зусиль спеціальних підприємств газового господарства, органів виконавчої влади на місцях.
— Проте не менш відповідальними за безпечне користування газом, особливо в міських багатоповерхівках, є звичайні абоненти, — наголошує Віталій Михайлович. – Сьогодні, на жаль, дуже багато випадків, коли особи, що опустилися нижче загальноприйнятого людського рівня, не тільки нехтують своїм життям, а й ризикують сусідським. Живучи поряд, ми нерідко незнайомі й навіть не підозрюємо, яка небезпека чигає на нас за стіною. Ситуація обтяжується тим, що матеріальні та моральні збитки у разі вибуху побутового газу в багатоповерхівках можуть бути на кілька порядків суттєвішими. Якщо Бог помилує від загиблих та поранених, то тих, хто залишиться без даху над головою, буде більш ніж достатньо...
Пізнього вечора 29 червня 2010 року в диспетчерській службі Іршавської філії ВАТ "Закарпатгаз" пролунав виклик: вибух газу в квартирі №3 будинку №22 на вул. Гагаріна. Аварійна бригада, прибувши на місце, побачила палаючі факели на крані конвектора, встановленого в коридорі, та на працюючому в звичному режимі водонагрівачі, розміщеному на кухні. Господаря квартири Андрія Білунка вдома не було. Біду відводили сусіди: Василь Жупанин намагався за допомогою дошки перекрити кран, Ганна Щербан пробувала загасити вогонь у середній кімнаті. Коли аварійники ліквідували пожежу, побачили невтішну картину понищеного вогнем майна.
...Технічне розслідування причин аварійної ситуації переконало в найгірших припущеннях: господар квартири самочинно встановив опалювальні газові конвектори у спальні та в коридорі, зірвав пломбу на запірному ввідному крані й поновив газопостачання без проведення кваліфікованого обстеження внутрішньобудинкової системи, покинувши квартиру на тривалий час, залишив працюючим водонагрівач, відкритими запірні крани на опусках до газової плити та несправного конвектора. Особами, котрі допустили порушення нормативних вимог при користуванні газом у побуті, визнано також старшого майстра служби припинення та поновлення газопостачання відділу обліку газу Іршавської філії ВАТ "Закарпатгаз" Івана Хрипту, який перекрив і опломбував ввідний запірний кран до внутрішньобудинкової системи газопостачання згаданої квартири без механічного відключення газопостачання, та головного інженера Івана Михайлочка, що не забезпечив достатнього контролю за безпечною експлуатацією газового господарства.
...Цього випадку з його гіркими і, сподіватимемось, повчальними наслідками могло не статися, якби звичайний абонент Андрій Білунко не знехтував небезпекою тих, хто в скрутну хвилину підставив йому плече.
Коментар начальника управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області Михайла Саварина:
— Делеговані нашій наглядовій структурі повноваження з технічного розслідування нещасних випадків та аварійних ситуацій при користуванні газом у побуті – лише один і далеко не найбільш ефективний аспект впливу на зміну ситуації, що склалася наразі у галузі газопостачання. Проблема вимагає комплексного підходу: удосконалення законодавчої бази з метою посилення нагляду та запровадження важелів реального впливу на підприємства газового господарства; вирішення відповідності займаним посадам інженерно-технічних працівників та керівників відповідних підрозділів. Не зайвою бачиться активізація роботи у цьому напрямку й структур житлово-комунального господарства, правоохоронних органів, зокрема, їхніх дільничних служб, органів місцевого самоврядування. Головне ж – спрямувати зусилля на зміну ментальності наших користувачів, підвищення їхньої відповідальності за безпечне користування побутовим газом, усвідомлення правила життя: якщо не абонент перший на шляху до убезпечення від біди, то хто?
Віра ТУРЯНИЦЯ.