На Ужгородщині мешкає жінка, яка має ймення першого біблійного подружжя – Єва і Адам

Її в Сюрте знають всі, адже вона – заступник директора місцевої школи. Чоловік Віталій – також вчителює, викладає українську мову й літературу. До такого дивного поєднання біблійних імен пані Єва давно вже звикла, хоча ті, хто знайомиться з цією жінкою і вперше чує про це, досі не перестають дивуватися.

"Назвати мене Євою вирішив покійний дідусь Ференц, — пригадує моя співрозмовниця. – Казав, що це гарне біблійне поєднання – дуже вже символічне. І вважав, що в мене від цього буде щаслива доля. Мама розповідала, що коли я тільки народилася, дідусь уже хворів і завжди просив покласти мене до нього на ліжко. Потім довго дивився на мене й промовляв: "Така гарна дитина може бути тільки Євою". І батьки дідусеві не суперечили – так і назвали, як він просив. Хоча мама Етелка дуже хотіла, аби я була Ерікою".
 
В дитинстві Єва Адам особливо не відчувала, що в її імені й прізвищі є щось незвичне. Але коли трішки підросла й почала їздити у справах по країні й за кордон – завжди стикалася з незвичайною реакцією людей на своє ймення.
 
З чоловіком Віталієм Харитоновим пані Єва познайомилася в Сюрте: випускника одного з київських вузів тоді направили на роботу в це угорськомовне село. Сама ж Єва Іштванівна, до слова, закінчила історичний факультет УжДУ.

"Коли виходила заміж за Віталія, його столичні гості дуже дивувалися – з ким же одружується їхній товариш, — усміхається моя співрозмовниця. – Віталій, власне, не заперечував, щоб я залишила своє прізвище, але оскільки в нас так повелось, що жінка після одруження бере прізвище чоловіка, я вирішила, що хай воно так і буде. Часто в моєму житті бувало, що люди сприймали моє прізвище як побатькові. Під час навчання – а це було в радянські часи – до мого імені й прізвища викладачі ставилися навіть дуже добре. Часом могли ще й пожартувати на цю тему. А коли вийшла заміж і поміняла прізвище, один із викладачів дуже обурювався, чого я це зробила. Каже: "Через ваш вчинок в історії нашого університету так і не буде Єви Адам", — усміхається жінка.

Тепер пані Єва з чоловіком виховують двох доньок. Старша – Вероніка – навчається в магістратурі хімічного факультету УжНУ, а молодша – Барбара – семикласниця місцевої школи.

До речі, в селі Єву Іштванівну всі тільки й називають Євою Адам. Це, вважає жінка, через те, що мешканцям угорськомовного села важко вимовляти російське прізвище.

"Буває, навіть за моїх дочок кажуть: "Адамова донька", — каже Єва Іштванівна.

Сніжана Русин. Фото автора

Теги: Єва, Адам, школа, біблійний

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати