Мешканка закарпатської Свалявщини може те, що не кожному лікарю під силу

Жінка запевняє, що бачить людей наче наскрізь і за кілька сеансів може вилікувати будь-яку недугу кісток.

Про свої незвичайні здібності Марія Іванівна дізналася, коли їй ледь минуло 13.
"Якось погожим осіннім днем 1946 року ми гралися з подружкою у дворі, — пригадує моя співрозмовниця. – Оленка пустувала і з розбігу впала на траву. Під час падіння ненавмисно зачепила ногу, та так, що вона вивернулася. На плач подруги прибігли наші родичі. Хтось радив віднести її до лікаря, хтось намагався самостійно допомогти, а я стояла скраєчку і спостерігала за ногою подруги. У якусь мить я чітко побачила кісточку, яка змістилася. Підійшла до дорослих і просилася допомогти. Але мене, дитину, тільки відштовхнули".

Коли люди розійшлися, дівчина підійшла до подруги і кількома рухами рук впривила все на місце. Дорослі дуже здивувалися, і з тих пір до Марії почали приходити всі, у кого були будь-які проблеми зі спиною, ногами, руками...

Марія Іванівна каже, що дар зцілення перейшов їй від бабусі, яка була в селі відомою бабою-повитухою.

"Бабуся приймала пологи у жінок усього села. А якщо в якоїсь із породіль виникали проблеми з плодом, вона клала жінку на спину і пальцями рук робила масаж живота. Через декілька годин дитинка в череві приймала потрібну позу".

Своїх пацієнтів цілителька приймає у літній кухні. Крім масажу, втирає у шкіру власноруч приготовану мазь.

"Корінь трави живокосту пропускаю через м'ясорубку і варю півгодини, додаючи свинячий жир. Коли ця суміш остигне, натираю нею вражену частину тіла. Вона сприяє швидкому загоєнню", — розповідає Марія Іванівна.

Жінка пригадує випадки, коли хворих до неї приносили на руках, а додому люди йшли власними ногами.

"Ось учора до мене принесли жительку Києва, — каже цілителька. – Жінка відпочивала на Закарпатті, і під час походу в гори їй затиснуло нерв на хребті. Її друзі дізналися, що в Родниковій Гуті живе костоправ, і привезли сюди. До будинку тільки занесли, бо жінка скрутилася калачиком і зовсім не могла йти. Після 40-хвилинного масажу киянка встала і пішла звідси з розігнутою спиною".

І таких прикладів у лікувальній практиці Марії Штулер не злічити. Щоправда, трапляється й таке, що одного масажу буває замало. Тому хворому доводиться лягати під руки цілительки двічі чи й тричі. Але, запевняє Марія Іванівна, ще жодного разу не було такого, щоб її масаж не поставив хворого на ноги. І це незважаючи на те, що замість спеціальної медичної освіти у цілительки хіба що сім класів сільської школи.

"Раніше я наскрізь проглядала хворого, — зізнається жінка. – Бачила кожну кісточку, кожен хребець, кожен нерв. Але з роками почала втрачати зір, а разом з ним і цей дар. Та воно мені не заважає, бо зараз я вже більше працюю пальцями, відчуваю ними кожну проблемну ділянку".
Свій дар зцілення Марія Іванівна хоче передати внучці. 

"Здатність бачити тіло наскрізь, на жаль, не передалася нікому з моїх дітей чи внуків. Лише 12-річній Наталочці вдається кінчиками пальців відчувати кістки, — каже моя співрозмовниця. – Кожного разу, коли до мене приходять хворі, вона сідає на край стільця і уважно вивчає мої рухи. Коли виросте, мріє стати лікаркою".

Сніжана РУСИН. Фото автора

Теги: цілителька, Свалявщина, лікар, медицина, знання

145 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати