Боржавська долина має стати райським куточком Закарпаття

Це стало поштовхом того, що на теренах Закарпаття район вийшов на четверте місце за площею природно-заповідного фонду. Відтак ми є свідками того, якими темпами розвивається туристична інфраструктура Іршави, сіл Осій, Довге. Непогані перспективи в цьому напрямку мають також Бронька, Суха, Лисичово, М. Раковець. Цей напрямок має бути пріоритетним для всіх населених пунктів району. З огляду на це депутатами райради минулого скликання була прийнята Програма розвитку району до 2015 року, в якій чітко обумовлено терміни її виконання. Є там і розділ, присвячений веденню лісового і мисливського господарства, розвитку природно-заповідної справи. Враховуючи те, що нині проводиться лісове і мисливське впорядкування на державному рівні, не варто займати вичікувальну позицію або приймати поспішні рішення, що призведуть до негативних наслідків для самого лісу. Проте визначатися треба. Зокрема, щодо подальшої долі 415 га лісу, які входять в структуру Берегівського лісгоспу, а розміщені на території Іршавського району (с. Горбок, Кам'янське). Ця проблема мусується вже понад 15 років, але, на жаль, вирішується не на користь Іршавщини. Разом з тим, вважаю, природно-заповідний фонд необхідно об'єднати в єдину структуру НПП "Зачарований край", в який увійде Ільницький масив (6101 га) та Річанський (6490 га). До речі, у 2005 році ця пропозиція була підтримана районною, обласною владою, навіть адміністрацією Президента України, було підготовлено проект указу глави держави. Таке рішення виправдане, якщо ми хочемо зберегти природні ресурси і на цій базі розвивати рекреаційну діяльність, враховуючи адміністративний поділ району. Наприклад, Річанське лісництво найменше постраждало від лісоексплуатації. Крім заповідної території, тут є значна площа приполонинських лісів, які належать до І-ї групи, де заборонена лісозаготівля. Ця територія відмежована вододільними хребтами і мала б увійти до складу національного природного парку.

Багато питань виникає і щодо сьогоднішнього функціонування НПП "Зачарований край", який, до речі, з часу свого створення у травні 2009 року підпорядкований Комітету лісового господарства зі штатом понад 50 чоловік. Це — велика структура, яка передусім повинна займатися природоохоронними функціями, але, на жаль, нині позиціонується як маленький лісгосп. І в мене є побоювання, чи не спіткає його доля Загатянського лісгоспу, який два роки тому було доведено до банкрутства. Якщо подібне станеться, від цього постраждає природно-заповідна справа не тільки Іршавщини, а й всього Закарпаття.

Навколишнє природне середовище, його санітарний стан – це основа нашого здоров'я. Добре розуміючи це, вже декілька років поспіль районна влада намагається вирішити і проблему утилізації побутового сміття. Один з ефективних проектів передбачає будівництво на території району невеликого заводу, що дало б змогу систематизувати збір і сортування непотребу. У цьому плані наша бездіяльність уже призвела до того, що річки, узбіччя доріг, а подекуди й поля, лісові масиви перетворилися на стихійні сміттєзвалища. Про який зелений туризм та рекреацію і про яке, зрештою, наше здоров'я може йти мова? Проте вся робота з наведення порядку має починатися з власної оселі, вулиці, населеного пункту, а першою організаційною ланкою тут мають бути сільські голови, депутати всіх рівнів. Я не вірю в те, що ми не можемо за короткий термін вирішити цю проблему. Є ж адміністративні комісії, давайте притягувати до відповідальності тих, хто не дотримується санітарних правил. Кожен сільський голова з активом є господарем на закріпленій території. В цьому — наше обличчя і повага громади.

Окрема тема — видобуток корисних копалин. На території Іршавського району є значні поклади залізної руди, бурого вугілля, вапняків, бентонітів, андезитів тощо. Промислово добуваємо вапняк в с. Приборжавське, буре вугілля, бентонітові глини в Ільниці, андезит у Підгірному, Сільці. Діють кілька примітивних копалень андезиту на околицях Негрова, Доробратова, Арданова, Осою, В.Раківця. Якщо ми хочемо мати бодай якусь рентабельність цих виробництв і користь від видобутку корисних копалин, треба орієнтуватися на переробку багатств наших надр у районі. А для цього, зокрема, всі необліковані кар'єри з видобутку андезиту мають бути узаконені і сплачувати кошти в сільські бюджети. Інша наша болюча проблема пов'язана з майже безконтрольним вивезенням підприємцями з русел і берегів річок Боржави, Іршавки, Синявки гравію і намулу. Все це призводить до того, що змінюється природне русло, а через якийсь час підмиваються опори мостів. Останні якщо не зовсім руйнуються, то стають стовідсотково аварійними.

Новообраний депутатський корпус Іршавщини сформований з 52 чоловік, понад двадцять із них були депутатами минулого скликання, а отже, добре знають, що один з основних принципів роботи сьогоднішньої влади має базуватись на виконанні прийнятих сесією рішень. Комісія, яку я очолив, налаштована на дієву і конструктивну роботу. Нам потрібна лише підтримка голови районної ради та всього депутатського корпусу.

Василь ПАВЛИЩЕ, голова постійної комісії райради з питань екології, використання природних ресурсів, рекреації, земельних відносин та агропромислового розвитку Іршавської районної ради.
 

Теги: Боржавська долина, туризм

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати