Зокрема Закарпатському обласному краєзнавчому музею ім. Т. Легоцького, заключну частину факсимільного видання «Книжкова спадщина Франциска Скорини» (десять томів), а також спеціальний том «Вяртанне» («Повернення»).
В урочистому зібранні взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Білорусь Ігор Орел. Виступав там і заступник директора музею з наукової роботи, голова Закарпатської обласної організації НСКУ Михайло Делеган. Масштабний проект по збору і виданню літературної спадщини першодрукаря Ф. Скорини підтримав президент Білорусі. В багатьох країнах світу виявлено 519 книжок зазначеного автора, найбільше їх збереглося, крім Білорусії, в Росії, Україні та Німеччині. У фондах музею також є «Біблія» Ф. Скорини 1519 року.
Дослідники вважають, що переклади й книжки Франциска Скорини грунтуються на венеціанському виданні 1506 року. Як додаткове джерело він використовував латино-римські богословські коментарі, основою ж є церковнослов’янський текст, який у різних книгах проявляється неоднаковою мірою. Всього Скорина опублікував у 1517 – 1519 рр. у Празі під загальною назвою «Біблія Руска» 20 древньобіблійних книг, у числі яких є: «Псалтир», «Іова», «Притчі», «Сирахова», «Премудрость», «Царства», «Навін», «Второзаконіє» та ін. «Біблія» Ф. Скорини – не церковна й не чисто академічна, це – перше видання Святого Письма для домашнього читання. Особливості перекладу, структура й художнє оформлення – все підпорядковане просвітництву.
Народився Ф. Скорина в Полоцьку близько 1490 року. В 1506-му здобув перший науковий ступінь – бакалавра, а згодом – доктора «вільних мистецтв». Це давало йому право вступати на найпрестижніші факультети університетів Європи. У 1512 році в м. Падуя (Італія) здобув високе звання доктора медичних наук. З іменем Скорини пов’язані становлення й розвиток білоруської мови та національної писемності. Він був біля джерел формування національної білоруської культури і є її символом. Нагадаємо, що перша частина «Книжкової спадщини Франциска Скорини» була передана українським установам у травні 2016 року.
Михайло Делеган,
учасник урочистої передачі «Книжкової спадщини Франциска Скорини»