Збірка літературних портретів, інтерв'ю та рецензій "Відлуння літературного Закарпаття" побачила світ в Ужгороді

Це – літературні портрети, літературознавчі статті, інтерв’ю та рецензії.

Український академік, письменник Микола Жулинський якось сказав, що фольклористичні та літературні дослідження Івана Хланти «зробили б честь першому-ліпшому європейському університетові». Істинно так. Ця проста, по-селянському мудра людина (народився в передгірському селі Копашново на Хустщині, в багатодітній сім’ї) – з перших кроків у самостійному житті, й тепер, коли йому минуло 75, у щоденній, а подеколи – всенічній роботі над рукописами нових книжок, яких видав уже понад сто.

У передмові до «Відлуння літературного Закарпаття» голова ООНСПУ Василь Густі відзначив, що Івана Васильовича сам Всевишній обдарував рідкісним талантом – шукати і знаходити в глибинах часу перлини народної творчості – пісні, казки, легенди... «Нива вітчизняної духовності однаково дорога науковцеві – він пише статті мистецтвознавчого, публіцистичного характеру, бібліографії творчості письменників Закарпаття». Ще в часи «хрущовської відлиги» говорилося про ведення літературного краєзнавства, та як у Союзі, так і в Україні, й у нас на Закарпатті далі пропозицій-балачок не йшли. І тут «утер усім носа» молодий Іван Хланта – написав книжку «Письменники Закарпаття – лауреати обласної комсомольської премії ім. Д. Вакарова». У цьому виданні зібрано широкий матеріал про поетів і прозаїків Юрія Гойду, Василя Вовчка, Петра Скунця, Василя Басараба, Василя Густі. Саме тоді критики та представники громадськості сказали, що літературному краєзнавству бути в області.

Невдовзі побачив світ бібліографічний покажчик того-таки І. Хланти «Семен Панько», через рік читачі мали літературний покажчик-присвяту пам’яті й поетичній творчості Дмитра Вакарова, і затим книжку про поета і прозаїка Юрія Керекеша. Іван Васильович як педагог вищої школи не забув про учнів – видає «Програму з літературного краєзнавства для шкіл Закарпаття, 10 – 11 класи». І як допомогу вчителям української мови і літератури – різні бібліографічні покажчики.

Особливо масштабною подією був вихід книжки Івана Хланти «Літературне Закарпаття у ХХ столітті». На 962 сторінках автор вмістив творчі біографії літераторів краю за цілу епоху. Теперішнє «Відлуння літературного Закарпаття» трохи менше за обсягом, але глибшого змісту, – Іван Васильович подав більш об’ємні, насичені фактами й подіями нариси, дослідження, портрети.

Тут і широкі нариси про лауреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця, письменників Йосипа Жупана, Миколу Зимомрю. Про Дмитра Кешелю Іван Хланта написав багатобарвний літературний портрет, а щоб він і далі залишався в сучасності – додав своє інтерв’ю з ним. Вдалося порушити чимало проблем життя й літератури.

Багаті на факти, явища і події літературні портрети про поетів Йосипа Архія, Миколаю Божук, Михайла Ряшка, Петра Угляренка, Володимира Фединишинця, Юрія Шипа, Василя Шкірю... Не про всіх членів Національної спілки письменників сказано у виданні, – це важко зробити, та, сподіваємося, Іван Хланта напише нові книжки.

Василь Греба, член НСПУ

Теги: збірка, рецензії, відлуння

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати