Автор описує і Тячів. Він використовував фото з інтернету, адже приїздити сюди йому не доводилося. «У 1993 році я пообіцяв бабусі відвідати місця, де вона побувала за життя. Наразі я бачив усі, крім одного, – її батьківщини, – розповідає С. Тебек. – Вона мала талант до живопису, і вже живучи в Канаді, на схилі літ часто малювала пейзажі – річку й гору, які пам’ятала з юних літ».
Ірена народилася в 1901-му й була старшою з трьох доньок у єврейській угорськомовній сім’ї Лазарович. Жили вони недалеко від центру Тячева, поряд батько мав м’ясну крамницю. Автор описує долю жінки за допомогою малюнків-скетчів без слів.
«Батько часто розповідав мені про Тячів. Здавалося, що Тейчо (місто ніхто не називав на український манер) чимось схожий на казку. Тячів був надто далеко, а ріка в ньому надто широка, щоб подолати відстань між містом та його пам’яттю», – ділиться думками художник.
Наталія Маджара