Що "підігріє" подвоєна мінімалка: купівельну спроможність чи інфляцію?

Однак таке рішення дуже неоднозначно сприйняли в експертному середовищі – мовляв, а де розрахунки, які підтверджують, що гроші в державі на це є? Без них усе – чистої води популізм… «Новини» вирішили трохи «покопатися» в темі й подати різні точки зору на різке підвищення соцстандарту.

Кабмін: усе буде добре

«Інформаційний вісник уряду» з цього приводу сповнений оптимізму. Пояснюється, що співвідношення мінімальної та середньої заробітних плат у травні 2016-го в нас становило 29,1%, а за рекомендаціями Міжнародної організації праці має бути не менше 50 відсот­ків. Все більше працюючих українців опинялося за межею бідності, тому Кабмін запропонував Верховній Раді розглянути три новації. По-перше, одразу вдвічі підвищити мінімальну зарплату. По-друге, встановити розряд єдиної тарифної сітки у розмірі 1600 грн. По-третє, скасувати прив’язку розрахунку посадових окладів до мінімальної зарплати (нині, приміром, оклад судді місцевого суду встановлено в розмірі 10 «мінімалок»). Мовляв, таким чином приберуться невиправдано високі зарплати для деяких груп держслужбовців, відновиться соціальна справедливість.

Видання цитує прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана: «З 1 січня жоден громадянин України не отримуватиме менше 3200 грн. Ця ініціатива попередньо була обговорена з Президентом України, представниками фракцій коаліції парламенту, в уряді було знайдене спільне рішення, яке дає можливість зробити перші кроки з наведення порядку».

Згадане підвищення «мінімалки» в разі схвалення урядової ініціативи Верховною Радою стосуватиметься всіх без винятку, хто трудиться в Україні. Однак при цьому розмір ставки єдиного податку для «спрощенців» 1 і 2 груп прив’язаний до мінімальної зарплати, тобто коли вона збільшиться удвічі, їм доведеться сплачувати соліднішу суму. «Слід зауважити, що зараз середня зарплата по Україні становить 5 тис. грн. Тобто підвищення «мінімалки» – перший крок до легалізації реальних зарплат», – роз’яснює «Інформаційний вісник уряду».

Але чи не розкрутить суттєве зростання соцстандарту інфляцію? В Кабміні сподіваються на виведення зарплат із тіні й як результат – скорочення дефіциту Пенсійного фонду та обсягів його державної підтримки. Відтак запевняють, що бюджет на наступний рік буде збалансований, тому вмикати друкарський верстат, аби виконати зобов’язання, які випливають із підвищення «мінімалки» до 3200 грн, ніхто не стане.

Погляд зі сторони: рішення без калькуляції – це популізм

Утім не всі налаштовані так оптимістично. Приміром, Лєшек Бальцерович, співголова Стратегічної групи радників із підтримки реформ в Україні, вважає: «Запропоноване українським урядом підвищення мінімальної зарплати стало неприємним сюрпризом, про який не знали радники й міжнародні партнери України. Я не проти того, щоб було менше бідних людей. Але бідність усувається шляхом економічного зростання, а прискорення зростання потребує прискорення реформ. Я не підтримую прийняття рішення без калькуляції. Це дуже погано, і в нормальній країні таке не відбувається. Не може бути обґрунтуванням такої ідеї те, що це буде добре для людей. Це називається популізм».

У тому ж дусі зреагував у Фейсбуці й наш земляк із Іршавщини, народний депутат України, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник: «Чи може в нас «мінімалка» сягнути 3200 грн всього за рік? Звичайно ж, може. Якщо дуже хочеться… Але є така «дрібничка», як економіка, точніше, її масштаби, скільки ми виробляємо. А очікують наступного року отримати трохи менше 2,6 трлн грн, що в середньому – близько 5 тис. грн на громадянина в місяць. Та не все можна спожити, бо мусить бути й нагромадження». За його словами, економіка різкого зростання соцстандартів забезпечити не здатна. «Але є інший канал – інфляція… За останніми звітними даними, зарплату до 3000 грн мають 39% зайнятих у економіці. Тепер у всіх них зарплата буде однаковою. Та й у решти – не дуже розженешся. Бо економіка стримує», – пише В. Пинзеник.

Песимісти: бізнес піде «в тінь»

Серед песимістів є й ті, кому доведеться виплачувати більші зарплати. Так, Марія Іванівна, бухгалтер приватного підприємства з Ужгорода, каже: «До такого різкого підвищення «мінімалки», як задекларував уряд, я ставлюся негативно. Будь-яке збільшення видатків має базуватися на економічному зростанні. Якщо ж реальних коштів немає, то це потягне за собою додаткове навантаження на бізнес і гіперінфляцію, яка поглине зарплати, що зросли. Приватні підприємці знову пі­дуть «у тінь». Адже той же єдиний соцвнесок платиться як фіксований відсоток від мінімальної зарплати, тож зросте удвічі. Підвищаться й тарифи, оскільки оплата праці включається у видатки комунальників. Як наслідок, матимемо скорочення офіційно зайнятих працівників. Переводити їх на півставки не буде сенсу, бо податок все одно сплачується з офіційної «мінімалки».

Схожої думки й приватний підприємець із обласного центру Йосип Йосипович: «Нинішня ситуація мені нагадує дев’яності роки, коли більшість «пепешників» працювали нелегально. Свого часу, аби вивести бізнес із тіні, Леонід Кучма запровадив єдиний спрощений податок. Підприємці почали платити в бюджет гроші, хоч і невеликі. Від цього виграли всі – і держава, і люди. Нині ж, якщо різко піднімуть мінімальну зарплату, чимало з тих, хто працює на єдиному податку, знову повернуться у «підпілля», змушені будуть звільняти працівників чи взагалі закривати бізнес. Для себе я порахував, що з підвищенням «мінімалки» мені доведеться платити в бюджет утричі більше, ніж нині. А звідки я візьму ці кошти, якщо кількість клієнтів не зростає, ціни також уже досить високі, й піднімати їх нереально?»

Податківці: прогноз позитивний

Звісно, розглядаючи цю тему, ми не могли оминути точку зору податківців. Начальник ГУ ДФС у Закарпатській області Олексій Петріченко налаштований оптимістично: «Збільшення мінімальної заробітної плати – це в будь-якому випадку позитив. Ситуація зі справедливою системою оцінки праці вже давно потребувала вирішення, й це один із перших серйозних кроків на цьому шляху. В контексті прогнозів щодо збільшення «мінімалки» варто зазначити: наразі Верховна Рада розглядає проект змін до податкового законодавства, який сприятиме розвитку та детінізації бізнесу. Крім того, для боротьби з «тінню» законодавець, у тому числі й для фіскальної служби, передбачить достатньо повноважень, які зможуть ефективно перешкоджати негативним процесам.

Разом із тим нині перевиконання податкових надходжень у цілому по країні, в порівнянні з попередніми роками, вселяє позитивні надії. Зокрема протягом січня – жовтня 2016-го до місцевих бюджетів краю платники перерахували понад 2 млрд 158 млн грн. Слід також зауважити, що підняття мінімальної зарплати вплине на надходження податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного соціального внеску, зростуть надходження і до місцевих бюджетів. Відтак ці кошти органи місцевого самоврядування зможуть використати для покращення економічного та соціального добробуту своєї громади».

Депутати: щоб залишитися в «плюсах», треба контролювати ціни

Чого більше в запланованому подвоєнні «мінімалки» – плюсів чи мінусів, – ми поцікавилися у представників усіх фракцій Закарпатської облради. Спеціально обирали депутатів, котрі мають досвід підприємницької діяльності чи роботи в органах виконавчої влади, або ж є керівниками якихось установ – щоб були «в темі».

Ернест Нусер, член фракції «Єдиного центру», до відповіді на поставлене запитання підійшов виважено: «Аби проаналізувати доцільність такого рішення, треба зробити два стовпчики, й у перший записати плюси, у другий – мінуси. Бо якщо включиться друкарський станок… Слід також подивитися, які податки й збори підвищаться в підсумку. Зараз декларується, що їх зростання не відбуватиметься, але це малоймовірно. Словом, палиця має два кінці. З одного боку, підвищення соціальних стандартів – це добре, а з іншого – рішення все-таки попахує популізмом».

Мирослав Білецький із фракції «Блоку Петра Порошенка» до теми ставиться з обережним оптимізмом: «Це буде плюс, бо люди матимуть більшу зарплату. Але в нас є погана тенденція: як тільки зростають виплати – ціни відразу стрибають угору. Тож Антимонопольний комітет, уряд мають суворо стежити, щоб необґрунтованого їх підняття не допускати. До речі, перевізникам, приміром, щоб змінити тарифи, треба пройти купу тривалих погоджень, хоч пальне, інші витратні матеріали дорожчають «без дозволу», як і продукти харчування. А загалом у цій ситуації бізнесу треба брати приклад із наших волонтерів і трохи поступитися своїми інтересами, аби підняти зарплати. Може, будемо мати менші прибутки, але мусимо робити свій внесок у розвиток економіки».

Андрій Андріїв, представник фракції «Відродження», очолює Закарпатську регіональну раду підприємців. Він каже: «Я радий, що наші громадяни отримуватимуть більше. Торік держава пішла назустріч бізнесу, зменшивши ЄСВ. Очікувалося, що натомість найманим працівникам піднімуть зарплати, але на практиці це не дуже спостерігалося. Бізнес часом мінімізує свої видатки. У багатьох випадках людям офіційно платять «мінімалку», а решту видають «у конверті». Мораторій на перевірки теж дається взнаки. Я сподіваюся, що добросовісні підприємці все ж платитимуть людям більше, хоча є побоювання, що частина цих додаткових витрат закладеться в ціну послуг чи товарів. До речі, ті, хто займається торгівлею, повинні навіть виграти в підсумку, бо, маючи більше грошей на руках, населення зможе більше купувати».

Ілдіко Орос, член фракції КМКС, таке рішення тільки вітає: «Давно треба було це зробити! Бо якщо в 2013-му номінальна мінімальна зарплата становила 148 доларів, то тепер – 55. А ціни ж зросли суттєво, особливо на газ і електроенергію. Через таку ситуацію люди просто тікають із України. А хто ж тоді тут платитиме податки? Так, у всіх виникне проблема з вишукуванням грошей для підняття «мінімалки» й не тільки. Там, де зарплата залежить від категорій, платню підвищувати треба всім. У нашому Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ ми так і зробимо, аналогічно має бути й у бюджетних установах».

Антон Ліврінц, депутат від «Батьківщини», тему вже обмірковував: «Спілкувався з цього приводу і з підприємцями, і з простими закарпатцями. Чесно кажучи, хотілося б, аби люди більше заробляли, бо їм не вистачає ні на продукти, ні на компослуги, незважаючи на субсидії. З іншого боку, бізнес теж ледве виживає, особливо малий: треба й податки сплатити, і зарплату працівникам. Однак є надія, що якщо не піде інфляція, за рахунок зростання купівельної спроможності населення підприємці зможуть компенсувати додаткові витрати. Має створитися такий замкнутий цикл: у людей підвищаться зарплати, вони зможуть придбати більше товарів, відтак у бізнесу зростуть доходи, він сплачуватиме більше податків, які, зокрема, підуть і на зарплати».

Василь Якубець, представник фракції «Опозиційного блоку», зізнається, що в тонкощі пропонованої новації не вникав: «Але якщо піднімають зарплату – я сприймаю це позитивно, бо з того, що більшість людей отримують нині, вижити дуже важко. Стосовно побоювань, буцімто підняття «мінімалки» зажене економіку в «підпілля» – моя думка така: підприємці у нас і так значною мірою в тіні, більше вони в неї не заглибляться. Я також маю стосунок до бізнесу. Ну, закладали ми, приміром, 10% на зарплати, а будемо – 12 відсотків. Нічого страшного не станеться».

Неегоїстичне ставлення наших депутатів до підняття «мінімалки» (при тому, що більшості з них власне й доведеться розкошелитися на зрослі зарплати працівникам) радує. А який зі сценаріїв, песимістичний чи оптимістичний, втілиться в життя – побачимо вже скоро. Якщо, звісно, Верховна Рада підтримає пропоновані урядом зміни.

Різні точки зору збирали

Мирослава Галас

і Петро Поліха

Теги: мінімалка, інфляція

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати