Не можна кривдити воду. Чи виходять з моди колодязі?

Іван Ковбинь зі Свалявщини колись споруджував колодязі. Ця справа набула небувалого розмаху ще кілька десятиліть тому. Тепер у моді більше свердловини. Та що там казати, по селах навіть уже існуючі колодязі часто всихають.

Не можна кривдити воду. Чи виходять з моди колодязі?

Займався цієї справою Іван Петрович і тоді, коли доводилося виїжджати на заробітки в Казахстан. Каже, там був один чоловік, якого звали Аким. Тамтешні жителі дуже цінували його вміння безпомильно шукати воду. Він просто ставив руку долонею догори. Якщо вона покривалася росою, значить, під землею – потрібні водні потоки.

Іван Ковбинь десятки разів намагався проробити цей трюк, але жодного разу його рука отак миттєво не вкривалася росою. Так само, як і в інших експериментаторів. Хоча щодо колодязів є кілька народних прикмет. Приміром, ґрунтові води залягають близько, якщо на цьому місці клубочаться комарі. Можна ще потримати вовну – вона стане вологою.

Але згаданий Аким стверджував, що справа навіть не в тому, аби знайти воду. У місці, де треба ставити колодязь, вода має ніби бути «зав’язана у вузол». А взагалі «справжньою» водою  називав тільки криничну. Тут природа все зробила замість людини. І дуже негативно ставився до води зі свердловин. Вважав, що це насилля, коли воду женуть із тих шарів землі, де вона ще спить.

А от щодо самих колодязів, то тут уже майстром вважався Іван Ковбинь. Зараз він уже цим не займається, бо має добрі літа – розміняв восьмий десяток. Та й суглоби часто болять. Але радить людям, як доглядати за колодязями. Наголошує, що ми живемо на кислих ґрунтах. Тому їх треба робити лужними. Бо ж із ґрунту вода потрапляє і в підземні коридори, а потім у наші колодязі. А скільки сміття несуть під час паводків наші річки! Все це – рано чи пізно – ми будемо пити…

А ще треба доглядати за самим колодязем. Наприклад, березовим віником відчищати зі стінок бруд, слиз та мох. Але напередодні випустити звідти воду. І перевірити, чи не наявні там гази. Щоб вода була смачною й поживною, на дні має бути каміння із твердих порід, а не із дуже популярного вапняку. Від нього вода тьмяніє. Також треба стежити, щоб не з’явилися тріщини у швах. Від цього вода стає брудною, бо в неї потрапляє все з оточуючого ґрунту. Небезпечно також, коли кільця змістилися. Тоді вода стає взагалі непридатною для пиття. В неї потрапляє глина або й сміття.

Ще одне правило – колодязь треба використовувати якомога частіше. Тоді вода в ньому не застоюється. І якщо у вас є водогін, а колодязну воду берете вряди-годи, колодязь може захворіти. Вода постійно повинна перебувати в русі.

А от якщо водичка стає зеленою, значить, на дні з’явилися водорості. І що частіше ваш колодязь відчинений, тим стрімкіше вони ростимуть від благодатного впливу сонця. Рудий «металевий колір» води виникає тоді, коли йдеться про іржу.

Проте самотужки чистити колодязь Іван Ковбинь ні в якому разі не радить. Скупчення газів, невправний рух – все це може призвести до трагедії. Каже, що його бабуся вірила, що колодязна «непочата» вода має силу зцілювати будь-які недуги. Мова про ту воду, яка відпочила за ніч, і якщо її ранком вперше набрати, то вона цілюща. Можна посміхнутися на такі забобони. Але Іван Петрович розповідає, що щоранку мив ноги такою водою. В нього був важкий варикоз – потрібно було погоджуватися на операцію. Але через два місяці набряклі вени почали заспокоюватися.

Ну й сваритися біля колодязя в жодному разі не можна. «Не можна кривдити воду» – так вчили Івана Петровича його батьки, а їх – діди та прадіди.

Марина Боднар

18 липня 2016р.

Теги: колодязі, вода

Коментарі

читач 2016-07-21 / 19:53:24
Дуже цікава стаття про воду. А, що робито ми, щоб зберегти воду ? Ніхто із нас навіть не замислюється. Ніхто за цим не слідкує, а людина бездумно, тупо зни щує те, що їй не принадлежить. Приклад: Тепер популярні біля власни х будинків скважини, а далі через пару метрів каналізаційні глибокі колодязі, які навіть не відкачують, бо рідина уходить в землю. Це закінчиться великою бідою. Дуже пот рібно, щоб грамот ні спеціалісти через пресу, телебачення періодично проводили розяснювальну роботу серед населення по наведених п итаннях.

Григорій Сковорода вийшов у словацькому перетлумаченні пряшівця Івана Яцканина
Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу
/ 5Найбільша в Україні приватна альпійська гірка розташована в Кам’яниці
/ 2Справжня історія воловецького трампліна
/ 3Заради спорудження Теребле-Ріцької ГЕС затопили кілька сіл, але вільшанці до останнього не вірили в її запуск
/ 5Оксана Ганич була ровесницею епохи Карпатської України й першою жінкою – доктором наук на Закарпатті
Цінова гойдалка на закарпатському ринку квітів і ярини
/ 1Мешканець Тячівщини вже роками виготовляє соляні лампи та створює соляні кімнати
/ 1У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття
На Закарпатті працює 4 400 лікарів та 9,5 тисяч медсестер та фельдшерів
На Закарпатті розкидуватимуть "вакцинаційні" брикети від сказу
На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
» Всі записи