Почнемо з офіціозу. Найперше, начальник департаменту освіти й науки Закарпатської ОДА Ганна Сопкова на наше запитання на брифінгу минулого тижня сказала, що цьогоріч, на жаль, на оздоровлення дітей не виділено жодної копійки з держбюджету. «Тішуся з того, що окремі відділи освіти на місцях таки знайшли можливість відкрити пришкільні табори, це щось на зразок соціального пакета, — каже пані Сопкова. – Вже другий рік поспіль за рекомендацією МОН України при школах створюють мовні табори. В області цьогоріч таких діятиме 161, 51 із них – із фінансуванням, а отже, з харчуванням, змістовним дозвіллям». Згадані табори охоплять 8175 дітей, діятимуть 424 мовні групи. Що цікаво, найбільше мовних таборів в Ужгородському та Свалявському районах (по 16), в Тячівському, Рахівському, Воловецькому й Виноградівському по 15, далі йдуть Ужгород (14) і Мукачево (13). Переважають групи з англійською мовою (задіяно 5079 дітей), далі йде німецька (1304), українська (894) (переважно в угорськомовних селах і містах), французька (445), всього 12 груп із вивчення польської, чеської, словацької і одна румунська. Працюватимуть вони здебільшого по 3–4 години на день.
Минулорічний досвід показав, що мовні табори мали певний ефект. Впродовж дня вихователі й діти спілкувалися іноземною, проводили цікаві заняття в ігровій формі та в невимушеній атмосфері. Більшість часу діти проводять на свіжому повітрі. Однак були й кумедні випадки. Мама учня однієї з ужгородських шкіл розповіла, що мову в сина мали викладати волонтери, однак вони в перші дні так і не дійшли… Побачимо, як буде цьогоріч. Заодно головна освітянка краю зауважила, що оздоровлення школярів у відомстві управління молоді та спорту Закарпатської ОДА.
У свою чергу в цьому управлінні повідомили: нинішнього літа з частковою вартістю путівок за рахунок коштів місцевих бюджетів, батьків, роботодавців, профспілок оздоровчі та відпочинкові зміни проводитимуться в 11-ти закладах області. Вони функціонуватимуть з 1 по 11 червня, тут збираються оздоровити понад 5,6 тис. закарпатських дітей. Вартість ліжко-дня становить від 170 до 325 гривень.
«Щодо дітей шкільного віку (7–17 років), у тому числі соціально-вразливих категорій, то 133-ма дитячими закладами оздоровлення та відпочинку, які є на Закарпатті, та розміщеними в інших регіонах України планується охопити 81,3 тис. дітей, що становить 50% школярів краю, а це вдвічі більше, ніж у 2015 році», — йдеться в інформації управління.
Нині, кажуть у відомстві, в центрі уваги – діти шкільного віку, батьки яких загинули, постраждали або беруть участь в АТО, діти внутрішньо переміщених осіб.
Наразі в регіоні налічується 1005 дітей учасників АТО, заплановано оздоровити 343 із них, у тому числі 70 – за кошти обласного бюджету. Плюс є ще 32 юні закарпатці, батьки яких загинули під час АТО або померли внаслідок поранень, контузії чи каліцтв, отриманих під час проведення бойових дій на сході України (з них збираються оздоровити 21 дитину). А також маємо 289 дітей із сімей переселенців 144 відповідно підуть у табори.
Окрема мова про фінансове забезпечення літньої оздоровчої кампанії в області. Так, за даними управління, на це заплановано залучити понад 18 млн гривень (у 2015-му використано з усіх джерел фінансування понад 17 млн), у тому числі з обласного бюджету – 8165,7 тис. гривень; з бюджетів районів та міст – на підготовку до оздоровчої кампанії – 687 тис. гривень, на її проведення – 5298,5 тис. гривень; залучених коштів – 3933,4 тис. грн.
І на завершення статистики: влітку на Закарпатті функціонуватимуть 133 дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, у тому числі 24 – позаміських; 5 – санаторного типу; 98 – з денним перебуванням; 6 наметових містечок, 96 мовних таборів (торік функціонували 333 оздоровчі заклади).
Колись медалісти й так звані обрані діти отримували путівки за державний кошт у славнозвісний «Артек» у Криму. В радянські часи тут відпочивали школярі з усього Союзу та світу, на області розподіляли всього по кілька путівок. Пригадую, як заздрили брату, який висилав звідти листівки із зображенням «Ластівчиного гнізда». Однак після анексії Криму Росією 2014–го українським дітям туди дорога практично закрита. 95% відпочиваючих там становлять росіяни, й офіційний сайт табору свідчить, що вартість путівки на 21 день – 65 тисяч рублів (25 тис. гривень). Однак на території області за СРСР ми мали свій так званий «Артек» — табір у Буштині Тячівського району. Тут також відпочивали діти зі всього Радянського Союзу. Екзотики додавав і зоопарк, який розташовувався в лісі. Це було щось неймовірне – дикі собаки Дінго, кабани, ведмідь, олені. Пригадую, як щоразу просили батька поїхати туди знову. Та нині зоопарку нема, табору – також. Така доля спіткала й інші «есесесерівські» табори в області. Окремі перепрофілювали, деякі вижили. Але «Артек» Україна таки має з 2014 року – з приставкою «Буковель». І розташований він на Прикарпатті. Включає три табори – гірський, озерний, лісовий, відповідно ціна коливається від 495 до 2050 грн за добу.
Якщо ми вже заговорили про альтернативу тим таборам, де дітей оздоровляють за державний кошт, то вона є, і пропозицій немало. Головне, однак, товщина гаманця. Задавши пошук у «Гуглі», знайдете детальний опис і території, і умов, і навіть придбаєте путівку через інтернет. До прикладу, цілодобовий AMES табір у Карпатах (приймає вихованців від 7 до 17 років) у селі Сіль на Великоберезнянщині. Американська англійська школа навчить чадо англійської та німецької, але це задоволення обійдеться від 8750 грн за зміну.
Чи от цілодобовий дитячий табір у Ясіні на Рахівщині — Boteon літня школа робототехніки в Карпатах для дітей від 8 до 16 років. Це прекрасна можливість дізнатися щось нове, познайомитися з людьми, яких цікавить HI-Tech, робототехніка, програмування, математика, фізика. Літо – від 6900 грн.
Якщо задорого, то Національна скаутська організація України «Пласт» щороку проводить набір дітей на літній наметовий табір. З ними працюють кваліфіковані інструктори з багаторічним досвідом, передбачена цікава програма з прогулянками в гори, інтелектуальними та спортивними змаганнями тощо. 2 роки тому дитина знайомої була в такому таборі в селі Дубриничі Перечинського району. Заплатила 700 грн (доїзд, чотириразове харчування, програма). Залишилася задоволеною.
Із досвіду попередніх років відомо, що популярними є літні табори в єпархіальному духовному центрі ім. Блаженного Івана Павла ІІ у с. Анталовці на Ужгородщині, що належить Мукачівській греко-католицькій єпархії. Він знаходиться в лісі. Впродовж літа тут встигають оздоровити майже півтори тисячі дітей. Заїзд триває тільки шість днів, бо охочих дуже багато. Групи формують священики по селах. Торік вартість путівки становила 400 гривень, а дітям із малозабезпечених сімей – безкоштовно. Особливості таких таборів – молитва, катехизація.
Водночас в останні кілька років стало модним відправляти дитину на відпочинок за кордон. Польща та Словаччина пропонують непогані варіанти.
Звісно, найдешевшим варіантом відпочинку й оздоровлення вашої дитини є бабусине село. Я особисто жодного разу не бувала в таборах, моїм місцем дислокації на канікулах було Загаття на Іршавщині. А село — це річка, гриби, ліс, домашнє молоко, фрукти. Що може бути кращим? І головне – надійно, бо тут діти під опікою рідних. Тим паче, що влітку зростає кількість травмувань серед неповнолітніх. Тож, батьки, будьте пильними. А діти — насолоджуйтеся літом, бо воно таке коротке!
Оксана Штефаньо