Матачівським медом смакував і Папа Римський Франциск

Ще дітлахом пропадав на домашній бджільницькій «фермі» родака-земляка Михайла Кополовця. Зміцнів Петро у кваліфікації, як подався на заробітки в Чехію. У м.Клатовшвіголь працевлаштувався в Яна Пінтіча, президента професіональних пасічників ЧР, а відтак трудився і у м.Брунтал – тут пан Ян Коломи навіть довірив бути керівником пасіки. Хазяї поважали верховинського мігранта за його професійність, яка вдосконалювалася на очах, дисциплінованість та інші позитивні риси, гідно розплачувалися і бажали спільно працювати й надалі, та Петро вирішив повернутися у рідний край. Його мотиви були зрозумілими – бажалося бути біля сім’ї і долаштовувати хату. До всього мав намір працювати на Верховині, бо тут природою відкриті всі простори для плідної праці на пасічницькому поприщі. І не прогадав, бо здобув добре ім’я бджоляра не лише на одній Міжгірщині.

Особливо себе проявив під час роботи на популярному екокурорті «Ізкі» в Матачові. Що не рік, то успішно розвиває допоміжне і корисне господарство на базі відпочинку завдяки славній медоносній карпатській бджолі. Його продукцію з нектару знавці одразу розпізнають за цілющими якостями, бо сумлінно старається, щоб була високої марки. Сам стверджує, що досягнення дається внаслідок чистого екологічного довкілля – тут багато не лише ароматних медоносів, але й з лікувальними властивостями. Особливо йому були щиро вдячні за продукт високого ґатунку нещодавно учасники бойових дій у зоні АТО, які проходили реабілітаційний курс на турбазі. А художники з багатьох куточків України, яких місцева мальовнича краса зібрала на пленер, й поготів розчулилися за пригощання – яскравими фарбами розмалювали всі вулики, які зараз мають казковий вид.

Надзвичайно добра душа у Петра Петровича. Якось дізнавшись, що у Івано-Франківську проходить конференція кардиналів і єпископату, як побожна людина надіслав у подарунок меду. Густа солодка маса, яку виробляють бджоли у верховинському краї, до смаку прийшлася її учасникам, а владика Йосифат Мощич, мандруючи до Риму, передав дещицю і Папі Римському. До речі, медоносний товар Томинець від щирої душі часто передає у монастирі, розташовані в Польщі.

Його по праву можна вважати і піонером на Закарпатті у запроваджені лежанок на вуликах. Апітерапія – панацея, за його словами, від багатьох болячок, у тому числі хронічних. Насамперед бджолотерапія лікує від радикуліту, ревматизму, остеохондрозу та інших недугів. До нього у Матачово навідуються не лише з лікувальними візитами. Часто приходять і колеги звідусіль – Києва. Бердичева, Рівного... Як початківці-пасічники, так і поважного стажу бджолярі, щоб запозичити досвід або обмінятися практикою. Ніколи не відмовляє у підказках. Як і радий поспілкуватися, щоб і самому збагатити багаж професійних знань.

Василь Пилипчинець

Теги: пасічник, мед, Матачів, бджоли

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати