У корчмі «Деца у нотаря» відтепер туристи «ходитимуть стежками Ракоці». Історик Йосип Кобаль та головний інженер пивоварні у Мукачеві (у 60—70-х рр..) Степан Бачо урочисто перерізали стрічку в нову стару корчму. Стіни зовні та всередині усіяні іменами куруців, які були у війську Ракоці. Причому, окремо по всіх населених пунктах. Щось на зразок: с.Загаття — Петро Гольча — придворний, Микола Мартин – гайдук… Нам Йосип Кобаль пояснив, що тут представлено 400 імен, і це лише за 1704 рік.
У подальшому дійстві меморіальну дошку «Список закарпатських вояків визвольної війни під проводом Ференца II Ракоці (за переписом 1704 року)» відкрили в.о. мера Ужгорода Віктор Щадей та мер Мукачева Золтан Лендьєл. Зокрема, гість із міста над Латорицею наголосив, що нині вони реалізовують спільний українсько-угорський проект «Стежками Ференца Ракоці». Він об’єднує нашу області й прикордоння в Угорщині. В Мукачівському замку нині облаштовують лицарську залу.
А міні-скульптуру Ференца Ракоці відкривали її автор Михайло Колодко та консул Генконсульства Угорської Республіки в Ужгороді Ендре Саліпскі. Маленька фігурка у ніші оздоблена серцями трьох країн – Угорщини, України та Словаччини, в яких граф Ракоці — визначна постать.
Ще одна гостя — генконсул Словацької Республіки в Ужгороді Янка Буріанова урочисто презентувала велику картину із зображенням графа. У Словаччині він Франтішек Раковскій. І похований у церкві св. Єлизавети у Кошице.
Всередині корчми облаштували стару піч, де вже випікають хліб. І презентували для гостей гайдук-левеш (пастирська сербанка), як пофіглював Павло Чучка, «з весільного столу Ракоці». Страву подають у глечиках (серед інгредієнтів — квашена капуста, копчена ковбаса). Ну, і, звісно, пиво… часів Ракоці. Ним пригощав лихвар із пейсами біля оригінальної дерев’яної бар-стійки. Нам також роздали копію цікавого документа за підписом графа (датований 1 березня 1701 року, Мукачево), в якому наказує придворному казначею благородному Йоганну Антоні наглядати за пивоварнею в Підгорянах (у ті часи керуючим закладом був Йоганн Конрад Гайдолф). Там, зокрема, йдеться про те, що «майстер-пивовар із кожних п’яти четвертин або 1,4 кубола ячменю має виробити і відвантажити 90 пінт, тобто 3 ако якісного пива». Чи ось: «Пивовар повинен надати до кінця місяця звіт про вихід продукції, щоб на основі цього були внесені зміни та доповнення, які не були враховані в цьому наказі».
Вже згадуваний колишній головний інженер пивоварні Степан Бачо розповів присутнім, що завод діє й нині, але виготовляє лише солод для інших пивоварних підприємств України.
Оксана Штефаньо
Підгорянка 2014-07-01 / 16:36:32
Приємно знати такі факти !
Ужгородець 2014-06-28 / 15:42:56
Але Львівське краще.