— Свій ювілей пан Юрій зустрічає у доброму гуморі, сповнений життєвих і творчих сил, — каже знаний мистецтвознавець, завідувач експозиційного відділу Закарпатського обласного художнього музею ім. Й.Бокшая, двічі лауреат премії ім.Й.Бокшая та А.Ерделі Олена Приходько. — Він, як зазвичай, залишається по-юнацькому щирий і відвертий, усміхнений, приязний і доброзичливий. З роками додалося хіба що творчої самодостатності, професійної впевненості й майстерності.
Митець народився 4 травня 1944 року в місті Жовква Львівської області . У 1963 році закінчив Яворівське художнє училище, згодом продовжив фахове навчання і отримав диплом Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва, де його вчителями і наставниками були такі відомі майстри, як Іван Скобало, Данило Довбушинський, Іван Севера, Володимир Овсійчук. Полотна живописця нині прикрашають музейні збірки та приватні колекції в Україні й далеко за її межами.
Виходець із Галичини безмежно закохався в край дивовижної краси Карпат, землі, що стала для нього другою батьківщиною. Їй він освідчується в своїй незміренній синівській любові.
Ось і Олена Приходько зазначає, що митець органічно влився в річище закарпатського пейзажного малярства. В його творчості виразно висвічується зорієнтованість на формотворчу лексику таких знаних закарпатських пейзажистів, як Антон Кашшай, Іван Шутєв, Золтан Шолтес, Михайло Сапатюк. Утім, в його малярських працях прочитується і стремління до творчої незалежності. Маючи за плечима добрий фаховий вишкіл, художник відмовляється від прямих формотворчих запозичень, розвиває і стверджує власну творчу програму, виозначує округу пріоритетних жанрово-тематичних захоплень.
Природно, що народжений в розквітлу травневу пору, живописець віддає перевагу лунким смарагдово-блакитним, бузковим і ніжно-рожевим тонам, що витворюють колірну тональність його численних весняних краєвидів.
Потужним пластом творчості Ю.Сяркевича є пам’ятки дерев’яної архітектури Карпат. Вони для художника є невичерпним джерелом наснаги, високохудожнім об’єктом творчості, особистісних роздумів, переймань і емоцій. У цих полотнах — естетичний дотик до високої духовності народу, захоплення рукотворною красою і досконалістю людського генію.
Якось він написав: «У моїй уяві кольори закарпатської природи – це величний урочисто-піднесений голос трембіти, це ніжна зворушливо-лірична мелодія народних пісень. Вони назавжди зачарували мене, захоплюють, заворожують, тішать душу і серце, надихають на творчість”.
Це поетичне, щире зізнання художника, переконана О.Приходько, засвідчує естетичну спрямованість його творчості, вияснює нестримне прагнення висловити свої емоції, почуття і настрої щирою мовою барв і пластики, виозначує сюжетно-оповідне наповнення його мистецьких праць.
Для Юрія Сяркевича — живописця з життєствердним поглядом на світ, художника, для якого від самого зачатку непорушною стала система цінностей реалістичного малярства, притаманна воля до прекрасного, потяг до відтворення неповторної принади світу дивовижної природи карпатської землі.
Тож нехай при доброму здоров’ї й силі, позитивному настрої завжди таланить ювіляру, а Бог благословляє на многії і благії літа!
Андрій та Марина Бухлаки