«Творчі плани» «Правого сектора» змінюються щодня

— Організація була створена на Майдані, хоча її основи закладалися ще десятиліття тому громадськими формуваннями, які стали базою для «Правого сектору». Його хребтом є «Тризуб ім. Степана Бандери», членом якого я є з 1996 року. Всі організації, які увійшли у «Правий сектор» (УНСО, УНА, «Карпатська Січ», «Патріот України» тощо), залишилися автономними у своїй внутрішній діяльності.

Що ж їх об’єднало?

— Першопочатково — потреба організувати охорону мітингувальників на Майдані. Усі ми їхали у Київ, аби не допустити розгону Майдану, бо така небезпека була.

Цю мету ви досягли, але організація діє й надалі. Які цілі переслідуєте нині?

— Ситуація змінилася, тож змінилися і наші завдання. Ми вважаємо, що нині в суспільстві є багато вимог, які ніхто, окрім «Правого сектору», не може втілити у життя.

Наприклад…

— Люди хочуть справедливості, чесності. Загалом наші дії нагадують творчі плани артистів (сміється).Вони щодня змінюються, бо залежать від суспільно-політичної ситуації в країні. Ми починали діяти в одній державі, а нині вона вже втратила Крим і на Сході теж відбуваються буремні події: сепаратистські заворушення, теракти, захоплення держустанов і силових структур. Тож ми мусимо відповідати на ті виклики...

«Правий сектор» із столиці й західних областей збирається перебазуватися на Схід?

— Наша організація має осередки в усіх областях України. В тому числі й у Криму, де наші люди через окупацію перейшли на нелегальне становище. Якщо буде потреба і керівництво ухвалить відповідне рішення, будемо діяти. Уже нині у зв’язку з подіями на Сході та Півдні України, де активізувалася іноземна агентура та диверсійні групи, аби дестабілізувати ситуацію в країні, «Правий сектор» Закарпаття оголосив про створення обласного мобілізаційного штабу. Лише разом ми зможемо захистити суверенітет і територіальну цілісність України та забезпечити мир і спокій у наших містах.

Наскільки чисельним є закарпатський «Правий сектор»?

— Нас достатньо для вирішення будь-яких завдань, які ставить керівництво.

Ваша робота змінилася після перетворення організації у політичну партію?

— Не змінилося нічого. Щоправда, додалися нові завдання.

Пов’язані з виборами президента?

— Так. Ми будемо працювати на підтримку нашого кандидата, забезпечувати чесність виборчого процесу.

Як ставитеся до рішень керівництва держави про роззброєння цивільних воєнізованих формувань?

— Всю нашу нелегальну зброю ми вже здали у міліцію (сміється, натякаючи на іграшкові пістолети, які члени «Правого сектору» принесли під УМВС. — Авт.).

А реальну зброю маєте?

— Легальну, офіційно придбану і зареєстровану, звісно, що маємо. Її власники несуть за її збереження і використання повну відповідальність.

Заяву в міліцію щодо звинувачень вашої організації у крадіжці картин на дачі Медведчука подали?

— І в міліцію, і в прокуратуру про наклеп та з вимогою перевірити походження заявлених цінностей. Нехай компетентні органи цим займуться. Поки результатів немає.

Ваші представники є членами люстраційного комітету. Кому з чиновників будете приділяти увагу?

— Усім, хто має за собою «гріхи». Ми їх не виокремлюємо, цим займаються громади наших міст і сіл. «Правий сектор» також долучається до виконання ухвалених рішень, хоча нині люди самі вже усвідомлють, що питання буде вирішене, якщо воно озвучено, аргументовано і є рішення люстраційного комітету. Здебільшого бачимо розуміння, що не потрібно зайвий раз ганьбити себе перед краянами, тому «грішники» за крісла не чіпляються. Ми ж лише допомагаємо місцевим громадам добитися виконання своїх вимог...

Ставлення багатьох громадян і представників влади до «Правого сектору» є неоднозначним…

— Доки наші дії вписуються у чиїсь плани і розуміння, то ставлення є переважно нейтральним. Якщо ж щось у наших діях починає не подобатися, то ми одразу ж стаємо «бандитами, піратами, терористами», звідкись з’являються арсенали зброї. Але більшості людей задурити голови дуже важко. Вони й так чудово знають, хто ми і за що боремося.

Хто фінансує вашу організацію?

— Переважно родичі (сміється). Біля нас не крутяться олігархи, тож на велике фінансування розраховувати не доводиться. Є члени «Правого сектору», які мають невеликий бізнес, вони й допомагають. Також послуговуємося добровільними пожертвами активних громадян.

На дачі Медведчука також стояла ваша скринька. Скільки зібрали?

— Непогано. Понад 800 гривень за два дні.

Ваші побажання землякам у цей непростий час.

— Активніше долучатися до державотворчих процесів. Починаючи від рідного будинку, села, міста, до району, області й держави загалом. Не дозволяти комусь вирішувати свою долю, а особистою активною громадянською позицією будувати своє майбутнє і майбутнє України загалом.

Петро Поліха