Вам композицію троянд із сала чи овочевих голубів?

Вона за фахом — журналіст, вчилася в Ужгороді, потім 9 років жила в Києві, а цієї осені разом із сім’єю повернулася в обласний центр. Розповідає, що до народження сина активно працювала за фахом. «Але з тих пір, як з’явився син Платон (зараз йому 3 роки), відбулася потужна переоцінка цінностей, — каже. — Згодом знайшла роботу в зовсім іншій сфері, яка дала можливість бути вільною, постійно розвиватися духовно, мати колег у різних куточках України й світу. Але для повної гармонії не вистачало творчої реалізації. А коли готовий учень — до нього приходить вчитель! Саме так трапилося й в моєму житті».

Тому ти й почала займатися карвінгом?

— Першою мистецтвом карвінгу захопилася моя сестра Вікторія Мокар із Виноградова. Якось, приїхавши з Києва до неї в гості, мимоволі спостерігала за процесом вирізання. Вирішила й собі спробувати. Ось тоді все й почалося. Бо тільки повернулася до столиці, почала шукати майстрів.

♦ Диво-кавун

Знайшла?

— Звичайно! Мені пощастило вчитися в Академії карвінгу в столиці, яку заснувала Марія Чернець. Вона ще є засновником всеукраїнських чемпіонатів із цього виду мистецтва. З 2007 року ця жінка робить усе можливе, щоб про карвінг знало якомога більше людей, її учні в різних куточках світу завойовують золоті медалі на різноманітних першостях. Вона вміє передавати свої знання та навички. Але нині я ще навчаюся складним технікам у майстра з Таїланду, щоправда, онлайн. Це трохи складніше, але можливо!

Вважається, що карвінг прийшов із Таїланду. А як давно?

— Мистецтво карвінгу на фруктах і овочах виникло на Сході і за тисячі років стало частиною національних традицій. Технічні прийоми застосовуються різні. Наприклад, китайська і японська техніки дуже схожі – у них тенденція до вирізування зображень тварин, людей та ієрогліфів. Але домінують малюнки з драконами, бойові сцени і вітальні написи. За роботами з карвінгу можна легко визначити, з якої країни майстер. Сходяться на думці, що мистецтво карвінгу дійсно прийшло до нас з Таїланду, але існує також гіпотеза, що зародилося в Китаї.

Пізніше карвінг став поступово проникати до Європи. Європейський та азійський карвінг відрізняється матеріалами. Перший — це в основному карвінг на овочах і фруктах, які вирощують у Європі. Це — редька, редис, буряк, морква, болгарський і гострий перці, кабачки, гарбуз, баклажани, цибуля, капуста, огірки, кавуни, диня. Нині в багатьох ресторанах Європи, Росії та України можна побачити гарні овочеві фігурки лебедів, голубів, папуг, які прикрашають інтер’єр і тішать око.

В Україні карвінг став популярним не так давно, у нас його історія розпочинається з 2007 року. Проте розвивається стрімко. Вже проведено два міжнародні чемпіонати з карвінгу та один всеукраїнський. Маю надію, що й учні моєї студії зможуть невдовзі гідно представити на них свої роботи.

♦ Квітковий кошик із овочів

На Закарпатті, крім тебе, є ще карвінгісти?

— Професійно, крім сестри у Виноградові, ніхто не займається. Хоча в Ужгороді є ще один майстер — чоловік. До речі, сестра вчилася спочатку самостійно. А вже далі — в Академії карвінгу в столиці. Довелося переучуватися техніці, бо дещо неправильно завчила. Тому довго не могла зрозуміти, чому листочки троянд виходять не такими.

Я так розумію, це доволі скрупульозна робота. Скільки часу витрачаєш на один витвір?

— Її можна порівняти з ювелірною. Потрібна максимальна зосередженість і увага. А скільки часу, все залежить від складності. Я маю вже набиту руку, тому одну троянду вирізаю за 3—5 хвилин. А буває, що робота триває від 3 до 8 годин.

З яких овочів чи фруктів можна вирізати ту ж троянду?

— З буряка, моркви, кабачка і навіть огірка. Для фігур уже треба екзотику, яку не в усіх супермаркетах можна знайти. До прикладу, рожеву редьку чи дайкон (довгий редис). Останній підходить для вирізування тіла павича.

Потрібні спеціальні інструменти?

— Основний інструмент для карвінгу — це тайський ніж. Він має дуже гостре та тонке лезо. Це — основа. Я особисто користуюся та навчаю вирізати тільки тайським ножем.

Про вартість витвору мистецтва трохи розкажеш?

— Це індивідуально. Залежить від сезону, складності виконання. Декорований кавун, до прикладу, коштує від 200 гривень.

Хто є вашими клієнтами і що найчастіше замовляють?

— Клієнти дуже різні, як і їхні потреби. У Києві ми оформляли вечірку року на 3000 vip-гостей від мережі ресторанів “Козирна карта”, ювілеї відомих людей, політиків, дитячі дні народження, весілля, відкриття магазинів. Найчастіше замовляли овочеві та фруктові кошики, кавуни з надписами, логотипами. Закарпатцям зазвичай подобається те, що бачать на моїх фото на різних сайтах. Але дуже часто приходять і не знають, чого хочуть. Тоді, як правило, все зводиться до прохання, яке щоразу викликає сміх: «Зробіть таке, щоб усі попадали».

А бувало, що приходили й чоловіки з бажанням навчитися елементарним прийомам, аби самостійно створити якусь композицію. На що тільки не підеш заради кохання?!

Для домашніх свят декоруєш?

— Так. Звичайно. І для домашніх свят, і на подарунки друзям та рідним.

У твоїй практиці не траплялися якісь нестандартні замовлення?

— Були. З найцікавішого пригадується випадок, коли замовник попросив вирізати й скласти композицію троянд… із сала, а як декор використати зелений часник та цибулю. Бували й невеселі історії — кавун, який вирізала 6 годин, замовник не доніс до іменинника — впустив його з рук і той розбився.

Як гадаєш, чому цей вид мистецтва стає дедалі популярним?

— Бо це яскраве, неординарне, цікаве та захоплююче мистецтво. А популярність воно завойовує тому, що люди прагнуть впустити в своє життя яскраві барви та щось нове.

Оксана Штефаньо

Теги: карвінг

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати