Молода письменниця з Іршави видала третю книжку казок

Нова збірка, як і дві попередні, адресована не тільки маленьким читачам, але й їхнім мамам і татам, бабусям і дідусям. Казкові оповіді — про добро і зло, про правду і брехню, про радість і смуток, а головне — про мрії, які мають збуватися, бо ж вони дитячі й тому завжди щирі.

Книжки Оксани Фулитки вирізняються з-поміж інших. Вони гарно проілюстровані, малюнки дихають новизною. В художники записалася її шкільна подруга Ганна Ревера, теж з Іршави. Малюнки ніби доповнюють прозові тексти. Те, що недоговорила малечі письменниця словом, художниця намагається зробити пензлем. Такий собі казковий тандем.

Оксана Фулитка вже давно вибудовує свої, казкові світи. Що вже казати про білих слонів, які люблять колядки, янгола-охоронця, країну Курамбу!.. Або таке: “У глибокому лісовому озері жило рибинятко. Звали його Карасик, і славився наш герой неймовірними пригодами. Одного дня Карасику стало сумно у рідному озері…”. І тут все почалося…

Переконаний, що сподобаються малечі й казочки “Дельфін і русалка”, “Краб”, “Сніжинки-балеринки”, “Ледачий Василько”, “Голубка”, “Тваринка, якої ще не було на Землі”.

Коли мова заходить про літературну казку, обов’язково згадаєш про тих, хто писав для дітей. Усі ми виросли на цікавих і захоплюючих оповіданнях Марка Вовчка, Івана Франка, Степана Жупанина, Володимира Ладижця, Всеволода Нестайка, Володимира Рутківського. Тепер у літературі засвітилося нове ім’я — Оксани Фулитки. Звісно, у неї усе ще попереду. Її біографія тільки починається, вона вкладається у кількох рядках. Народилася 26 червня 1988 року в м. Іршава, закінчила загальноосвітню школу №2, навчалася на економічному факультеті УжНУ (спеціальність — облік і аудит). Тепер працює фінансовим інспектором Мукачівської об’єднаної фінансової інспекції. Заміжня, виховує сина.

Оксана Фулитка пише із десяти років. Друкувалася в альманасі творчості молодих «Гірський кришталь» (2010). Вона постійно в творчих пошуках. Знаходить нових героїв, по-своєму вибудовує сюжети, прагне внести щось нове у дитячу літературу. Багато уваги приділяє вихованню підростаючого покоління, бо саме йому жити в незалежній Україні. Головне для письменника, щоб кожна казкова оповідь закінчувалася несподіванкою для читича. У цьому сила літератури.

Дитяча цікавість — це природне бажання пізнавати, вивчати, знаходити в усьому логічні пояснення. Саме на ці множинні запитання намагається відповідати Оксана Фулитка. І це їй, судячи з нової книжки казок, вдається.

Василь Шкіря, член Національної спілки письменників України

Теги: казки, Фулитка

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати