Як встановити свій родовід?

Історично так склалося, що територія нашого краю до 1945 року входила до складу різних країн Європи, тому сховища нинішнього Державного архіву Закарпатської області містять першоджерела, які тісно пов'язані з історією багатьох європейських держав.

Як встановити свій родовід?

Наш архів — у числі найдавніших і найбагатших архівів України. На його полицях зберігається понад 1 млн. 360 тис. справ, сторінки яких розповідають про складну, часом трагічну долю населення Карпатського регіону, про його боротьбу за своє національне самоствердження. Разом з тим, зміст документів сивої давнини відображає історичні події, що відбувалися в Угорщині, Чехії, Словаччині, Румунії, Польщі та в інших європейських країнах. Вони, безумовно, мали безпосередній вплив на історичну долю, суспільний і соціально-економічний розвиток Закарпаття.

Величезні обсяги ретроспективної інформації, що зберігаються в архівних установах, є документальними свідченнями подій і справ.

Серед документів, що зберігаються нині в держархіві, є церковні та метричні книги сіл краю.

Ведення метричних книг на території Закарпаття пов`язане зі створенням у ХІІІ ст. в Угорському королівстві (до складу якого на той час входило Закарпаття) так званої комітатської адміністративно-територіальної системи, яка проіснувала до початку ХХ століття, а також із діяльністю основних релігійних конфесій.

Як і на інших західноукраїнських землях, що входили до складу Австро-Угорщини, на теренах Закарпаття законодавчою підставою для запровадження метричних книг стали патенти угорського короля Йозефа ІІ (1781 і 1784 рр.), які були доповнені спеціальними розпорядженнями Угорського королівського намісництва у Пожоні (Братиславі), якому підпорядковувалися всі чотири закарпатські комітати – Ужанський, Угочанський, Березький та Марамороський. До складу комітатів входили, крім сіл, жуп, а також домінії, певні території з містами і селами, що належали великому феодалу або державі. На Закарпатті існували Ужгородська, Великобичківська, Марамороська, Мукачівсько-Чинадіївська та низка інших доміній.

Багатоконфесійність нашого краю, який вирізняється також багатонаціональним складом населення, не могла не вплинути на ведення метричних книг, записи в яких в різні роки здійснювалися сільськими священиками церковнослов`янською, латинською, чеською, румунською, угорською, русинською та українською мовами.

До жовтня 1895 р. у селах краю велися церковні матрикули (церковні метрики). Кожна церква мала свою книгу реєстрації записів про народження, одруження і смерть парафіян.

Церковні книги всіх основних конфесій (православної, римо-католицької, реформатської, греко-католицької, баптистської та іудейської) зберігаються у Державному архіві області (у фонді 1606 «Колекція церковних та метричних книг Закарпаття»). Всього їх 1788 одиниць, і охоплюють період з 1712 по 1952 роки.

Вони цінні тим, що, до прикладу, у церковних книгах про народження, що велися в церквах православних та греко-католицьких парафій Закарпаття, можна знайти інформацію про дату народження і дату хрещення дитини; назву населеного пункту та номер будинку, де проживали на той час батьки дитини; ім`я та прізвище батьків, їхній соціальний стан (робітник або селянин, бідний чи заможній), прізвище матері (завжди писалося дівоче).

Інколи вказувався вік батьків або зазначалися дата і місце їх народження, хто є хрещеними батьками та ім`я і прізвище баби-повитухи, котра приймала пологи. А ще тут можна знайти прізвище священика, який хрестив дитину. Є й інформація, чи була дитина народжена у шлюбі або є незаконнонародженою (в цьому випадку вказувалося лише прізвище матері). Бували випадки, коли через декілька років людина змінювала прізвище, і це теж відображалося у примітках у церковній книзі про народження.

Не менше можна почерпнути в церковних книгах про одруження та про смерть.

До фонду 1606 «Колекція церковних та метричних книг Закарпаття», як видно з його назви, входять також і метричні книги. Вони були започатковані у нашому краї в жовтні 1895 року. Після повоєнного входження Закарпаття до складу Чехословацької Республіки в регіоні були проведені значні адміністративні реформи: запроваджено політичні округи, поштові уряди (установи), четніцке (облікові) станції, обецні (сільські) нотаріати тощо.

Нотаріати зазвичай знаходилися у великих селах і охоплювали своєю діяльністю кілька найближчих населених пунктів. Відповідно до урядових директив, вони вели метричні книги. На відміну від практики ведення таких книг в інших регіонах України, записи в них робив не священик, а державний нотар (або писар), подібно до діяльності сучасних РАГСів. Усі метричні книги, що велися у міжвоєнному Закарпатті, виготовлялися державним коштом і друкарським способом в одній з друкарень Ужгорода на спеціальному папері з гербовими знаками. Обкладинка такої книги була оправлена в шкіру або спеціальне полотно, книга прошивалася міцними нитками, кінці яких скріплювалися сургучними печатками, а сторінки нумерувалися. Таким чином, вилучення з книги небажаних для когось записів при перевірці ставало чітко помітним і загрожувало покаранням для винуватців.

Іншою принциповою новацією при веденні метричних книг було те, що в Чехословацькій Республіці вони не виокремлювалися за релігійною ознакою, були єдиними для всіх громадян, незалежно від їх віросповідання. Тобто до метричних книг вносилися записи про народження, одруження, смерть людей, що належали до різних конфесій. Іншою прогресивною новацією стало те, що оскільки записи в ці книги заносили нотарі або писарі, які зазвичай мали досить високий рівень освіченості, то ці записи вирізнялися від записів в церковних книгах більшою чіткістю і грамотністю.

До метричних книг про народження вносилися відомості про батьків дитини, їхній вік, місце проживання батьків і місце народження дитини. У записах про смерть причину смерті вказували переважно латиною.

Загалом на зберігання до Державного архіву Закарпатської області прийнято 1788 церковних книг (за 1712—1952 рр.) та 3382 метричні книги, що охоплюють період з 1895 по 1937 рр.

Встановлення родоводу для громадян краю стає дедалі важливішим напрямом діяльності державного архіву. Щороку виконуються десятки запитів від людей, предки або родичі яких проживали на Закарпатті.

Генеалогічні дослідження проводяться самими заявниками або спеціалістами Держархіву на платній основі.

Швидкість та результативність пошуку залежать від повноти й точності вказаних заявником даних.

Михайло ММарканич, заступник директора Державного архіву Закарпатської області

 

19 жовтня 2013р.

Теги: родовід, генеалогія, архів

Коментарі

Василь 2017-04-28 / 21:51:05
Давно треба всі церковні метрики зібрати та передати до архіву, щоб вони і збереглися і доступ до них мати можна було там куди легше всього приїхати - в обласному центрі.

В селі парохам ті книжки байдуже.

володимир 2013-10-20 / 20:10:46
Людина,яка хоче знати про свій родовід повинна отримати довідку з церковноі книги без оплати.Адже це люди похилого віку.ЯКІ ЗА МІЗЕРНУ ПЕНСІЮ НЕ МОЖЕ ЗАПЛАТИТИ ЗА СВОЕ хРЕЩЕННЯ,ЦЕ БУЛО БИ ПО Божому бо в кінці-кінців треба буде нести відповідальність за своі діі!!!!

читач 2013-10-20 / 17:09:25
У такий спосіб архів вирішив заробити грошенят. Цікаво, скільки коштує, аби попрацювати з церковною книгою? Погодинна оплата? І чому церковні книги у архіві, а не у церкві? Людина хоче щось з"ясувати (добай дату свого хрещення), то мусить їхати у варош, платити гроші архіву.

На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
Суничний бум у Виноградові та його міжнародні наслідки
/ 4"Правильна" закарпатська свальба: старшому поколінню – традиційні страви, молодшому...
/ 2"Народ мене визнає". Присвячується пам'яті знаної балетмейстерки-постановниці Клари Балог
Підкована блоха та Мона Ліза на рисовому зерні: Майстер мікромініатюр Володимир Казарян творить шедеври між ударами серця
/ 1300 дерев'яних церков на дерев'яних тарелях планує створити ужгородский різьбяр
/ 2Примари минулого
Новий ангіограф у Хусті тестують медики
/ 2Безпритульним собакам у Виноградові лікуватимуть зуби, робитимуть рентген та оперуватимуть
Закарпатець став свідком трагедії "Титаніка"
/ 1Єдина на Тячівщині берегиня килимарського ремесла живе у Ганичах
Півжиття в небі
» Всі записи