На межі сіл Негровець та Синевир знаходиться унікальне болото Глуханя

Є такі грузькі місцини зі стоячою водою, що, кажуть, у них лиш біси водяться. Зовсім інша протилежність — болото, що з правіку йменується Глуханею. Велика багниста територія, яка знаходиться на межі сіл Негровець та Синевир, вважається цінною пам’яткою природи.

На межі сіл Негровець та Синевир знаходиться унікальне болото Глуханя

ЗЕЛЕНЕ ЦАРСТВО НА... МОЧАРІ

На перший погляд ця місцевість малопримітна. Вид мочаруватого поля хіба що скрашують мальовнича гора Мирша, біля підніжжя якої воно розкинулося, та річка Теребля, яка у недалекому сусідстві швидким плином мчить до Тиси. Та, ознайомившись зблизька з Глуханею, миттєво змінюєш думку про болото. Спонукає до цього буйна фантазія природи.

Драговину вона наділила безліччю рослин, у тому числі рідкісних видів. Окремі з них рідко зустрічаються не лише на Закарпатті, а й в Україні. У скарбниці Глухані, яка вщерть вкрита сфагновим мохом — пухівки, ситник, журавлина звичайна і дрібноплода, водянка чорна, бобівник трилистий, андромеда багатолиста. Глуханя, за твердженнями науковців-дослідників, — майже єдине місце в Українських Карпатах, де зростають осока багнова та плаун заплавний, а особливу популярність болоту принесли кали. Їх тут всього-на-всього декілька. Заселили мочар також ялівець звичайний, вільха сіра, береза приземкувата...

ДРУГЕ НАРОДЖЕННЯ ГЛУХАНІ

Різні гіпотези висуваються з приводу виникнення болота під Миршею. Заслуговує уваги думка, що колись саме тут протікала Теребля, а за зміни її русла, пов’язаної з горотворенням, натомість тут повільно утворювалося болото. Можна повірити й іншій догадці. У далеку минувшину на місці Глухані розташовувалися хвойні ліси, які відтак вирубувалися, після чого з’явився білий мох сфагнум. Це такі собі тонкі в’ялі стебла, котрі поступово відмирають внизу, внаслідок чого утворюється торф. Саме ці геологічні відкладення органічного походження ледь не знищили Глуханю.

З розмов дізнавшись про застосування торфу в сільському господарстві, місцеве населення з кільканадцять років тому взялося інтенсивно “підкорювати” болото. Диво-куточок міг бути знищеним, якщо б у цей час не перебував у верховинському краї професор кафедри ботаніки Ужгородського держуніверситету Василь Комендар зі своїми вихованцями. Природолюб з великої літери забив на сполох. Причім користі з людської господарської діяльності виявилося ніякої: торф аж ніяк не міг бути еліксиром родючості через кислість. 20 років тому Глуханю було по праву узаконено заповідником. Але біди для неї на цьому не завершилися. Ґазди заболочену землю продовжували використовувати під толоку.

Безкінечне витоптування худобиною бідного травостою могло теж призвести до знищення природоохоронного об’єкта. Та, на щастя, унікальний мочар під свою опіку забрав створений Нацпарк “Синевир”. Тепер Глуханя справді незайманий куточок, бо довкруж обгороджена, за її станом уважно слідкують і місцеві науковці.

РОСЛИНА, ЯКА... ПОЛЮЄ

Розповідь про Глуханю була б неповною, якби не згадати ще одну “жительку” болота. Тим паче, спосіб життя її дуже цікавий. Мова про росичку круглолисту. Особлива вона тим, що... комахоїдна. Росте рослина лиш на торф’яних болотах, інколи повністю вкриває купини моху сфагнума. До речі, товщину приросту моху за рік можна безпомилково визначати за її стеблом: на ньому щорічно утворюються нові розетки — група листків, розташованих на вертикальному стеблі. Саме ці листочки, всіяні жорсткими пурпурно-червоними щетинками, таять в собі небезпеку — могилу для комарів та мушок. Досить комасі приземлитися на росичку, як десятки щетинок захоплюють жертву й клейким соком задушують і топлять. Через кілька днів листочки знову розкриваються — і пастка готова для чергової поживи. Сама природа розпорядилася займатися розбійництвом, бо на грунті, де росте росичка, не вистачає поживних речовин. Між іншим, вона теж лікувальна рослина. Застосовується як заспокійливий засіб при астмі, кашлюку, захворюванні нирок, дихальних шляхів. А соком, який виділяють її листки, виводять бородавки.

Ось така вона Глуханя. Не просто болото, а цікава і цінна місцевість. Щоправда, як сповіщає директор НПП “Синевир” Микола Дербак, зараз над заповідником дамокловим мечем нависла тривожна загроза висихання території – далася взнаки тривала цьогорічна літня спека. Необхідно оперативно застосовувати ефективні захисні заходи, каже керівник нац­парку, щоб зберегти для нових поколінь природний унікум.

Василь Пилипець

 

25 серпня 2013р.

Теги: болото, Глуханя

Коментарі

Богдан 2013-10-22 / 07:34:03
Треба припинити вирубувати ліс.Тоді і болото не висохне і річки будуть повноводні.

Григорій Сковорода вийшов у словацькому перетлумаченні пряшівця Івана Яцканина
Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу
/ 5Найбільша в Україні приватна альпійська гірка розташована в Кам’яниці
/ 2Справжня історія воловецького трампліна
/ 3Заради спорудження Теребле-Ріцької ГЕС затопили кілька сіл, але вільшанці до останнього не вірили в її запуск
/ 5Оксана Ганич була ровесницею епохи Карпатської України й першою жінкою – доктором наук на Закарпатті
Цінова гойдалка на закарпатському ринку квітів і ярини
/ 1Мешканець Тячівщини вже роками виготовляє соляні лампи та створює соляні кімнати
/ 1У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття
На Закарпатті працює 4 400 лікарів та 9,5 тисяч медсестер та фельдшерів
На Закарпатті розкидуватимуть "вакцинаційні" брикети від сказу
На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
» Всі записи